Провадження № 33/803/440/22 Справа № 235/8889/21 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О.О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
15 квітня 2022 року м. Дніпро
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Дніпропетровській області, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 гривні.
ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 07 грудня 2021 року о 09 год. 45 хв. в м.Покровську Донецької області, на перехресті вул. Захисників України та вул. Шмідта керував автомобілем MERCEDES-BENZ ATE, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість, на вимогу працівника поліції категорично відмовився від проходження огляду у встановленому порядку для встановлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2022 року відносно нього скасувати, а провадження закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що постанова суду не відповідає фактичним обставинам процесуального провадження, судом першої інстанції допущена неповнота судового розгляду, а також грубо порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки суд не звернув увагу на порушення працівниками патрульної поліції при складанні протоколу Інструкції з оформленням матеріалів про адміністративне правопорушення із змінами від 27 серпня 2021 року за № 635, яка затверджена Міністром МВД України і зареєстрована в міністерстві юстиції 01 грудня 2015 року за № 14, а саме:
- його не було відсторонено від керування транспортним засобом, а в протоколі формально записаний водій, якому переданий автомобіль - ОСОБА_2 , якого не було на місці зупинки, оскільки в Протоколі відсутня адреса цього водія;
- при складанні протоколу порушено порядок направлення водія в медичний заклад на огляд щодо встановлення факту сп'яніння, а саме при відмові водія від проведення огляду не було складено протокол про відмову в присутності поліцейського та двох свідків і лікаря медичної установи і не долучено такий протокол до протоколу про адміністративне правопорушення;
- у його клопотанні в усній формі про надання правової допомоги при складанні адміністративного протоколу було відмовлено;
- протокол ним підписаний під психологічним тиском працівників поліції Покровського РУП ГУ НП Донецької області.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином, не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що не суперечить ст.268 КУпАП, диспозицією якої також не встановлено й обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже, неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Так, судом першої інстанції відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення було здійснено розгляд справи, в якому винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП по справі доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №175181 від 07.12.2021 року; відеозаписом огляду на стан наркотичного сп'яніння від 07 грудня 2021 року. Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували.
Так, у відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
В пункті 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що затверджений Постановою Кабінета Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Лише у вказаних випадках п.7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858, передбачає огляд водія в найближчому закладі охорони здоров"я, однак матеріалами провадження такі обставини не встановлені.
Таким чином, посилання апелянта на те, що що його огляд було проведено без присутності двох свідків, що є порушенням Інструкції, не заслуговують на увагу з огляду на те, що відповідно до абзацу 2 ст. 266 КУпАП зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-ІХ від 16 лютого 2021 року, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційним переглядом встановлено, що відеозаписом огляду на стан наркотичного сп'яніння від 07 грудня 2021 року зафіксовано, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі не погодився.
Доводи ж апеляційної скарги про те, що працівником поліції ОСОБА_1 не вручено копію протоколу по справі про адміністративне правопорушення та не надано можливість надати пояснення по факту правопорушення є безпідставними, оскільки це спростовується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 175181 від 07 грудня 2021 року, так як ОСОБА_1 особисто підписав вказаний протокол за ч. 1 ст. 130 КупАП, де зазначено, що він керував автомобілем, був зупинений поліцейськими, у лікарню не поїхав. До того ж, останній особистим підписом затвердив правильність внесених про нього відомостей, а також те, що зі змістом протоколу він ознайомлений, копію протоколу отримав.
Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи й посилання апелянта на те, що його працівниками поліції не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що водій ОСОБА_1 від керування транспортним засобом був відсторонений шляхом його передання тверезому водієві ОСОБА_3 .
Отже, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Інші аргументи апеляційної скарги є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки.
Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву, а в апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
За таких обставин винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться у матеріалах справи у відповідності зі ст. 251, 252 КупАП, і доводи апеляційної скарги не схиляють суд апеляційної інстанції до висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Також судом в даному випадку обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.
У контексті вищенаведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування, у зв'язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко