Провадження № 33/803/460/22 Справа № 206/710/22 Суддя у 1-й інстанції - Маштак К. С. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
18 квітня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника Ліфлянчика С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Ліфлянчика С.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2022 року , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, гр. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн., та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Ліфлянчик С.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для оскарження цієї постанови, оскільки про наявність вказаної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 22.03.2022 року, також просить постанову скасувати, постановити нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- судом першої інстанції було порушено право на захист, так як розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 займається вихованням дитини, сплачує комунальні послуги та навчання дитини, купує продукти харчування, та є неконфліктною людиною, що підтверджується характеристикою з місця роботи;
- протокол про адміністративне правопорушення складений 15.02.2022 року, однак насильницькі дії ОСОБА_1 начебто вчинив 13.02.2022 року;
- докази, додані до протоколу, не є належними доказами, так як не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- також зазначає, що ОСОБА_2 22.03.2022 року через канцелярію Самарського районного суду м. Дніпропетровська подала заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 фізичного, морального або будь-якого іншого насильства щодо неї не вчиняв.
В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисник підтримали доводи апеляційної скарги захисника, просили скасувати постанову суду першої інстанції, та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, потерпіла ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явилася, про причини неявки суд не увідомила, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у її відсутність.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки постанова приймалась без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , що не є порушенням ст. 268 КУпАП, якому копія постанови не вручалась, з вказаною постановою ОСОБА_1 ознайомився лише 22.03.2022 року ( а.с. 14), а апеляційну скаргу захисник подав - 30.03.2022 року, з дотриманням десятиденного строку на її оскарження.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП має бути з'ясовано, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, та згідно із ст.252 КУпАП слід дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Однак судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані в повному обсязі, належним чином не надано оцінки дослідженим доказам.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення « 13.02.2022 р. о 23:50 год. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП".
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, в якому не викладено суть адміністративного правопорушення, а саме ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Ставлення у вину ОСОБА_1 те, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру не відображає всіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, у чому саме полягає вчинення домашнього насильства психологічного характеру, та чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої.
Приймаючи відповідно до ст. 294 КУпАП нову постанову, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, до протоколу долучено пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є суперечливими, та протиріччя не усунені.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку Європейського суду з прав людини, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з недотриманням вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази, наявні у справі, ретельно не були перевірені відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу захисника задовольнити, а постанову судді - скасувати із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Поновити захиснику Ліфлянчику С.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , строк апеляційного оскарження постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Ліфлянчика С.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2022 року - задовольнити.
ПостановуСамарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2022 року , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко