Справа № 159/1723/19 Провадження №11-кп/802/260/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
14 квітня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене 16.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110000107, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2021 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
Даним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дрозднів Ковельського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , фактично мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, утриманців не має, з освітою спеціальною, не працюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а саме:
1. 22.04.1998 року Ковельським районним судом Волинської області за ч.3 ст.141 КК України із застосуванням ст.44 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого 21.05.2001 року за постановою Маневицького районного суду Волинської області від 17.05.2001 року умовно - достроково;
2. 16.04.2003 року Ковельським районним судом Волинської області за ч.2 ст.189, ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 5 років 06 місяців позбавлення волі, звільненого 11.09.2008 року,
3. 06.10.2009 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.296 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 02.01.2013 року за постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 24.12.2012 року умовно - достроково на строк 06 місяців 13 днів;
4. 22.09.2014 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.3 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі з 2-х річним іспитовим строком, знятого з обліку у органі пробації за ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2016 року;
5. 13.04.2018 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.ч.2, 3 ст.185 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з 2-х річним іспитовим строком, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання, призначеного за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.04.2018 року, остаточно визначено ОСОБА_8 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 06 (шість) місяців.
Строк відбування покарання слід рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні витрати в дохід держави, а саме: 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 71 від 13.02.2019 року) (а.с.93-97).
Речові докази у справі: телефон мобільний марки «S - TELL SI - 08», що переданий на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області за постановою слідчого від 16.01.2019 року, вирішено повернути спадкоємцям потерпілого ОСОБА_9 , знявши з цього майна арешт, що накладений за ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.01.2019 року, а у випадку відсутності таких - знищити (а.с.90).
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 о 12 годині 13.01.2019 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужими майном, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «S - TELL SI - 08», вартість якого становить 220 гривень 51 копійку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 , 1985 року народження, майнову шкоду на вказану вище суму.
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.185 КК України (а.с.183-186).
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій вказує, що ухвалений вирок необхідно скасувати з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у зв'язку із відсутністю в його діях кримінального правопорушення. Висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним фактичним обставинам справи, ґрунтуються на доказах, які мають суб'єктивний та упереджений зміст, а також не спростовують тих доводів та обставин, на які посилався обвинувачений під час розгляду справи як на підставу його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги; захисника обвинуваченого, яка апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого заперечив, просив вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судове засідання не з'явився обвинувачений ОСОБА_8 , хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду вказаного кримінального провадження. Від нього на адресу апеляційного суду не надходило ні заяв, ні клопотань про відкладення розгляду справи. Учасники кримінального провадження, які з'явилися в судове засідання не заперечували, щодо продовження розгляду справи у відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 . Його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом першої інстанції надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності.
Посилання захисника обвинуваченого про те, що злочин він не вчиняв, які аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі, були предметом ретельного дослідження в суді першої інстанції і з обґрунтуванням спростовані з наведенням у вироку переконливих мотивів.
Рішення суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також даними, встановленими із аналізу сукупності зібраних у ході досудового розслідування письмових доказів, наданих стороною обвинувачення і досліджених судом першої інстанції. Зокрема, винуватість доводиться наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.01.2019 року (а.с.83); заявою свідка ОСОБА_10 від 15.01.2019 року про добровільну видачу поліції телефону мобільного марки «S - Tell», як придбаного у обвинуваченого у справі 13.01.2019 року (а.с.85); протоколом огляду речей та документів від 16.01.2019 року з фототаблицею (а.с.86, 87); висновком експерта № 71 від 13.02.2019 року з фототаблицями проведеної судової товарознавчої експертизи (а.с.94-96); листом Ковельського МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області № 37/6/600-19 від 18.02.2019 року (а.с.108); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.01.2019 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 від 20.02.2019 року.
Щодо доводів захисника обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що телефон ОСОБА_8 у потерпілого не викрадав, то вони спростовуються показаннями самого потерпілого, які він дав ще за життя, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, та свідка ОСОБА_10 , який ствердив, що обвинувачений здав йому телефон, оскільки саме ОСОБА_8 потрібні були гроші.
Одночасно судом першої інстанції вірно критично оцінено показання свідка ОСОБА_11 , оскільки такі надані з метою допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинене.
Крім того, судом першої інстанції було вірно взято до уваги висновок експерта № 71 від 13.02.2019 року з фототаблицями проведеної судової товарознавчої експертизи щодо ринкової вартості викраденого телефону. Також було допитано в суді першої інстанції експерта ОСОБА_12 , яка пояснила, що вона проводила експертизу та надавала висновок експерта щодо ринкової вартості телефона.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо судом докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст.93 КПК України. Жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Твердження апеляційної скарги захисника обвинуваченого не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки були предметом розгляду у суді першої інстанції і їм була дана вірна правова оцінка.
Таким чином, підстав для скасування вироку суду, про що ставиться питання в апеляційній скарзі захисником обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2021 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.
Головуючий:
Судді: