Справа № 761/6757/22
Провадження № 1-кс/761/4133/2022
18 квітня 2022 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши
клопотання законного представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про позбавлення свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, звільнення з-під варти в порядку ст. 206 КПК України,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 15 квітня 2022 року надійшло клопотання законного представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про позбавлення свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, звільнення з-під варти в порядку ст. 206 КПК України, посилаючись на те, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року ОСОБА_3 взято під варту в залі суду шляхом зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою та засуджено до 13 років позбавлення волі. Однак у вказаному вироку не зазначено на який термін обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що оскільки вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року року законної сили не набрав, вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді, то ОСОБА_3 утримується під вартою безпідставно, за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили.
Просить негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти.
Вивчивши повідомлення та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Слідчим суддею встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року ОСОБА_3 засуджено до 13 років позбавлення волі. Крім того, вказаним вироком ОСОБА_3 взято під варту в залі суду шляхом зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
На теперішній час вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року відносно ОСОБА_3 оскаржується в апеляційній інстанції, в законну силу не вступив та ОСОБА_3 рахується за Київським апеляційним судом.
Статтею 283 КПК України визначені форми закінчення досудового розслідування, однією з яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
Оскільки компетенція слідчого судді розповсюджується лише на стадію досудового розслідування, відносно ОСОБА_3 здійснюється судове провадження, а тому вказана в клопотанні вимога знаходиться поза межами компетенції слідчого судді.
Вимогами ч.3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя, згідно ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль саме на стадії досудового розслідування, і правом вирішувати питання запобіжного заходу,щодо особи, яка є обвинуваченою у судовому провадженні не наділений, вирішення зазначеного питання покладено на суд, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
За таких обставин слід відмовити ОСОБА_3 в доставці до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 26, 206, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
У доставці до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва для з'ясування підстав позбавлення свободи ОСОБА_3 та задоволенні клопотання законного представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про позбавлення свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, звільнення з-під варти в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1