СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3949/22
пр. № 2-о/759/443/22
14 квітня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретяря судових засідань Кушнірчук А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь, АРК, Україна, а також встановити дані про його батьків: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, тобто, який народився на території України, де державні органи тимчасово не здійснюють свою діяльність, тому отримати свідоцтво про народження неможливо.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявників народилася дитина чоловічої статі ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про народження так званого відділу реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 30.05.2019 № НОМЕР_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2021 року відкрито провадження у справі.
Заявники та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час там місце слухання справи повідомлені судом належним чином, в заяві просять розглянути справу у їх відсутності, а тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є громадянами України, що підтверджується копіями їх паспортів громадян України.
Як зазначили заявники ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополь, АР Крим, Україна у них народився син ОСОБА_3 , на підтвердження чого надали копію виписного епікризу від 19.05.2019 року та свідоцтва про народження так званого відділу реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 30.05.2019 № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 7 частини першої ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Згідно з положеннями частини другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, як і будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до частини четвертої ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 2 Глави 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024, що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 13 Закону, за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
У зв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку. У цьому випадку такими документами є надане заявником свідоцтво про народження дитини та виписка з медичної карти № 32.
Згідно з частиною третьою ст. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Заявники є громадянами України, їх дитина народилась на тимчасово непідконтрольній Україні території в м. Сімферополь, АР Крим, Україна, після її народження заявники не можуть отримати свідоцтво про народження відповідного зразку, а отримане не може бути використане заявником для реєстрації народження на території України та не визнається державними органами України.
З метою захисту законних прав та інтересів заявників, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню та підлягає встановленню факт того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сімферополь, АР Крим, Україна, у заявників була народжена дитина чоловічої статі. Вказаний факт слід встановити для подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про народження.
У відповідності до частини четвертої статті 317 та пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 129 Конституції України, ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 3, 4, ч. 2, 3 ст. 9, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 у м. Сімферополь, АРК, Україна, а також встановити дані про його батьків: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України; батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Суддя Ю.О. Твердохліб