Справа № 755/12434/20
Провадження № 2/755/1095/22
"19" квітня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -
Позивач, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» (далі - АТ «СК «ІНГО»), звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути на свою користь з ОСОБА_1 суму у розмірі 337 218 грн та сплачений судовий збір у розмірі 5 058,28 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.03.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , який був застрахований ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за договором страхування № 250554215.17_006 від 06.10.2017 укладеним з ТОВ «ЛК «Еко Лізинг», та автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач, так якого судовим рішенням від 08.05.2018 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП. У результаті ДТП було пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб. Згідно з умовами договору ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Відповідно до складеного звіту матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , склав 366 770,37 грн, а вартість відновлювального ремонту склала 570 328,12 грн. За умовами договору, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищила 75% страхової суми, страховик виплатив страхове відшкодування страхового акту при конструктивній загибелі № 1700161 від 24.05.2018 у розмірі 337 218,98 грн. На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу не була застрахована, у зв'язку з чим позивач має право зворотної вимоги до нього.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.09.2020 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт з відправленням повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримав 13.10.2020.
22.06.2021 уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами даної цивільної справи та отримав копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу суду від 16.09.2020 про відкриття провадження у справі.
Відповідачем до суду відзиву на позов подано не було, від позивача додаткових пояснень, заяв до суду не надійшло.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.05.2018 у справі № 755/5422/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Зі змісту вказаної постанови суду убачається, що ОСОБА_1 , 30.03.2018 о 20 год. 04 хв., керуючи транспортним засобом «BMW 325і», державний номер НОМЕР_2 , в м. Києві по Набережній Дніпровській, 13, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркований транспортним засобом «BMW 520і», державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження автомобілів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Станом на день розгляду справи постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 08.05.2018 у справі № 755/5422/18 є такою, що набрала законної сили.
За нормою частини четвертої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обсяг заподіяних автомобілю «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті ДТП, механічних пошкоджень підтверджується довідкою № 3018093392653394, виданою Управлінням патрульної поліції у місті Києві.
Власником автомобіля «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , є ТОВ «ЛК «Еко Лізинг», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
06.10.2017 ТОВ «ЛК «Еко Лізинг» та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було укладено договір страхування № 250554215.17_006 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 .
Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до п. 2 Договору страхування № 250554215.17_006 від 06.10.2017 пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП належить до страхових випадків. Франшиза становить 2 500,00 грн.
07.04.2018 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про автоаварію.
Згідно зі Звітом № 0131 про оцінку автомобіля «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , що складений оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, після його пошкодження при ДТП, складає 570 328,12 грн; матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 366 770,37 грн.
ТОВ «ЛК «Еко Лізинг» подало до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» заяву від 23.05.2018 на виплату страхового відшкодування у сумі 337 218,98 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 1700161 при конструктивній загибелі від 24.05.2018, згідно з яким відповідно до «Правил добровільного страхування автотранспорту АСК «ІНГО Україна» та договору страхування № 250554215.17_006 від 02.10.2017, конструктивною вважається загибель, коли вартість відновлювального ремонту дорівнює або перевищує 75% страхової суми, тобто транспортний засіб «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , вважається конструктивно загиблим, та до виплати підлягає страхове відшкодування у розмірі 337 218,98 грн, із розрахунку: 905 009,14 грн - страхова сума; 2 500,00 грн - безумовна франшиза; 65 070,16 грн - експлуатаційний знос.
Виплата позивачем страхувальнику ТОВ «ЛК «Еко Лізинг» страхового відшкодування у розмірі 337 218,98 грн грн підтверджується платіжним дорученням № 2525 від 14.06.2018.
За вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги на отримання від винної особи - відповідача ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 30.03.2018.
За ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Однак, цивільно-правова відповідальність відповідача станом на день ДТП застрахована не була, що підтверджується даними довідки № 3018093392653394, виданої Управлінням патрульної поліції у місті Києві, та інформацією наявною у Централізованій базі даних МТСБУ та яка є загальнодоступною за посиланням: https://policy-web.mtsbu.ua.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.27 постанови 4 від 01.03.2013, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні, із збереженням самого зобов'язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, до АТ «СК «ІНГО» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також, у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
У відповідності до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи зібрані по справі докази, в світлі наведених правових норм, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги АТ «СК «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу є такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 5 058,28 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 9, 20, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (код ЄДРПОУ: 16285602, м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 33) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» суму у розмірі 337 218,98 грн та судовий збір у розмірі 5 058,28 грн, а всього 342 277 (триста сорок дві тисячі двісті сімдесят сім) грн 26 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: