Справа №:755/2743/22
Провадження №: 1-кс/755/608/22
"29" березня 2022 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022100040000787 від 27 березня 2022 року, за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в якому просить накласти арешт на речі, які були вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, який уповноважений на здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в судове засідання не прибув, прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності прокурора та власника майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № №12022100040000787 від 27 березня 2022 року, за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2022 приблизно о 19 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з хуліганських спонукань з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, грубо порушив громадський порядок та наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.03.2022 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , в присутності понятих було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено предмет, схожий на ніж, що було упаковано до картонної коробки, опечатаної печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
28 березня 2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
28 березня 2022 року предмет, схожий на ніж було визнано речовим доказом.
Накладення арешту на вказане майно забезпечить збереження речових доказів, унеможливить їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки вони містять відомості, які маються суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети можуть бути доказом злочину, а саме - які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію), які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування. Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 27 березня 2022 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: предмет, схожий на ніж, що було упаковано до картонної коробки, опечатаної печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8