Справа № 755/9017/19
1-кп/755/515/21
"22" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019100040000535 від 21.01.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22.05.2014 року за ч. 2 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,
- вироком Макарівського районного суду Київської області від 08.07.2014 року за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
за участю:
прокурорів прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілого потерпілого ОСОБА_11 ,
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
21 січня 2019 року близько 1 години ОСОБА_7 знаходився неподалік будинку № 20 по вулиці Празькій у місті Києві, де помітив автомобіль «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , та у нього виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Після цього, ОСОБА_7 направився за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , для того, щоб взяти викрутку та ніж, та близько 2 години 30 хвилин повернувся на місце, де стояв автомобіль «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 . Використовуючи заготовлені для вчинення злочину знаряддя, ОСОБА_7 проник до вказаного автомобіля, в салоні якого побачив, що у замку запалення знаходиться ключ від автомобіля, запустив двигун та почав рух на ньому, незаконно заволодівши цим транспортним засобом повторно, залишив місце вчинення злочину.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав та показав, що напередодні події, точну дату та час не пам'ятає, знаходився у своєї подруги ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 . Наступного дня вранці він домовився про зустріч із своїм знайомим ОСОБА_15 , прізвища та місця проживання якого він не знав, однак був з ним добре знайомий та довіряв йому ( ОСОБА_15 ). Пізніше, він ( ОСОБА_7 ) зустрівся з ОСОБА_15 неподалік станції метро «Лівобережна» і вони разом вирушили до ТЦ «Квадрат» з метою забрати автомобіль марки «Опель Омега», який ОСОБА_16 пообіцяв надати обвинуваченому у тимчасове користування. Вказаний автомобіль ОСОБА_7 мав намір використовувати для підробітку, а саме планував надавати послуги таксі, однак, я зазначив сам обвинувачений, водійського посвідчення він не мав. Крім цього, обвинувачений не знав, хто саме власник вказаного автомобіля та жодного разу не бачив технічний паспорт, або інші документи на вказаний автомобіль, проте був впевнений в тому, що авто не крадене, оскільки у ОСОБА_15 були наявні ключі від авто. Коли вони разом з ОСОБА_15 приїхали на домовлене місце, автомобіль марки «Опель Омега» був припаркований неподалік ТЦ «Квадрат». ОСОБА_16 відкрив вказаний автомобіль ключем, сів за водійське кермо та ключем привів двигун автомобіля в дію. Що відбувалось надалі обвинувачений не зміг пояснити, оскільки події відбувались досить давно, але повідомив суду, що в певний момент ОСОБА_16 передав йому керування автомобілем, він ( ОСОБА_7 ) вирушив за адресою: м. Київ, вул. Алішера Навої, висадив там ОСОБА_15 , після чого підвозив на авто свою подругу ОСОБА_14 , а пізніше підвозив двох своїх знайомих. Потім, точний час він не пам'ятає, неподалік Дарницької площі був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що автомобіль марки «Опель Омега», на якому пересувається ОСОБА_7 , знаходиться в розшуку, після чого працівники поліції затримали його та двох знайомих, які знаходились в цей час на пасажирських сидіннях. Щодо слідчого експерименту, який проводився за участі обвинуваченого, він повідомив суду, що надані ним показання є неправдивими, оскільки працівники поліції змусили його визнати вину та надати неправдиві показання, погрожували йому тим, що звинуватять у незаконному заволодінні автомобілем його подругу ОСОБА_14 , крім цього повідомив, що йому не було залучено захисника, не зважаючи на те, що він про це постійно говорив оперативним працівникам, слідчому та прокурору, а тому обвинувачений вважає, що органами досудового розслідування було порушено його право на захист, однак з письмовими скаргами до відповідних органів не звертався, до свого захисника, який надавав йому правову допомогу в межах іншого кримінального провадження, зі скаргами також не звертався.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 показав, що 20 січня 2019 року пізно ввечері повернувся додому та залишив власний автомобіль марки «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Автомобіль був закритий на сигналізацію, проте не працював центральний замок, а тому він (потерпілий) закривав пасажирські дверцята автомобіля із середини, водійські двері були закриті ключем. В нічний час потерпілий знаходився в своїй квартирі, за автомобілем не слідкував. Вранці 21 січня 2019 року приблизно о 8 годині він виявив, що автомобіль зник, одразу викликав поліцію та написав заяву про викрадення автомобіля. Ввечері того ж дня, повертаючись з роботи на тролейбусі, потерпілий побачив свій автомобіль біля «Дарницького універмагу» на Дарницькій площі. Коли пізніше працівники поліції повернули йому автомобіль, він був в робочому стані.
Крім цього, потерпілий ОСОБА_11 повідомив, що замок, який зачиняв водійські дверцята, був пошкоджений, а тому міг відкриватись будь-яким ключем, однак про це ніхто не знав.
Також допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що на початку 2019 року, точну дату не пам'ятає, приблизно о 18 годині, він працюючи інспектором патрульної поліції, в складі екіпажу, отримав повідомлення про незаконне заволодіння транспортним засобом, яке надійшло на спеціальний оперативний пристрій (планшет). Орієнтування надійшло на транспортний засіб «Опель Омега». Пізніше за адресою: м. Київ, просп. Миру, 3, був помічений та зупинений вказаний транспортний засіб. В автомобілі знаходились двоє осіб, за кермом знаходився ОСОБА_7 . На прохання покинути транспортний засіб особи не реагували, була викликана слідчо-оперативна група, до приїзду якої свідком здійснювалась охорона місця події.
Також в судовому засіданні були дослідженні наступні докази.
Так, з протоколу огляду місця події від 21.01.2019 року вбачається, що об'єктом огляду являється відкрита ділянка місцевості з асфальтним покриттям приблизною площею 10х10 метрів, що являє собою узбіччя прибудинкової дороги по вул. Празька, 20, навпроти під'їзду № 3. На вказаній ділянці місцевості ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що 20.01.2019 року близько 20 години, коли вигулював свого собаку, востаннє бачив автомобіль «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі, після чого 21.01.2019 року близько 07 години 50 хвилин виявив його відсутність. В ході огляду місця події ОСОБА_11 пред'явив та надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , та ключі від нього, що було сфотографовано.
Також з протоколу огляду місця події від 21.01.2019 року вбачається, що об'єктом огляду являється відкрита ділянка місцевості розміром 5х2 метри, що являє собою ділянку проїжджої частини дороги по проспекту Миру у місті Києві та знаходиться у крайній правій смузі даної проїжджої частини дороги. На вказаній ділянці місцевості знаходиться марки «Опель Омега», з прикритим державним номером НОМЕР_1 , універсал, жовтого кольору. Даний автомобіль передньою частиною направлений в сторону Дарницької площі у місті Києві. В ході огляду зовнішнього стану даного автомобіля встановлено, що на момент огляду двері автомобіля відчинені. Водійські двері даного автомобіля перебувають з ознаками пошкоджень, а саме із зовнішньої сторони відігнута захисна пластикова рамка, яка знаходиться під склом водійських дверцят, та зверху від ручки дверцят на відстані 12 см. По периметру кузова автомобіля виявлені частини пошкодження лакофарбового покриття у вигляді корозії. Колеса не пошкоджені, інших зовнішніх пошкоджень, зокрема у вигляді вм'ятин, не виявлено. На момент огляду двигун автомобіля перебуває у вимкненому стані. В ході огляду салону автомобіля встановлено, що в замку запалювання знаходиться ключ від автомобіля. Під рулевим кермом та над ним відсутня захисна кришка, внаслідок чого спостерігається вільний доступ до дротів автомобіля. Обстановка в салоні даного авто не порушена. В ході проведення огляду даного автомобіля проводилась обробка автомобіля дактилоскопічним порошком, в ході чого було виявлено та вилучено шість слідів папілярних узорів, з них: № 1 та № 2 - з зовнішньої сторони скла передніх пасажирських дверей; № 3 та № 6 - з зовнішньої сторони скла задніх правих пасажирських дверей; № 4 та № 5 - з зовнішньої сторони скла водійських дверей. Крім того, в ході огляду салону автомобіля було вилучено чотири змиви, з них: змив з ричага коробки передач, змив з керма, змив з внутрішньої сторони передніх пасажирських дверей, змив з внутрішньої сторони ручки водійських дверей. При цьому, в ході огляду салону вказаного автомобіля було вилучено три частини мікронашарування, з них: частина мікронашарування з водійського сидіння; частина мікронашарування з переднього пасажирського сидіння; частина мікронашарування з заднього пасажирського сидіння. Крім того, на відстані 3-х метрів від вказаного автомобіля знаходиться чоловік, який одягнений в сіру шапку, чорну куртку, спортивні сірі штани, кросівки «Nike» чорного кольору, рукавиці коричневого кольору. Даний чоловік представився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що мобільним телефоном не користується. Крім того, на відстані 6-ти метрів від вказаного автомобіля знаходиться чоловік, одягнений в чорну куртку з капюшоном, джинсові штани, темного кольору, чорні кросівки. Даний чоловік представився ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 . Крім того, на відстані 10 метрів від вказаного автомобіля знаходиться чоловік, одягнений у шапку сіро-зеленого кольору, куртку чорного кольору з капюшоном, штани спортивні чорного кольору з сірими вставками, черевики коричневого кольору. Даний чоловік представився ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 . В ході проведення огляду місця події, крім вищезазначених речей та предметів було вилучено автомобіль марки «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору. По периметру автомобіля було опечатано частини даного авто печатками «Для пакетів». Даний автомобіль доставлятиметься до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1.
Окрім цього, з протоколу огляду місця події від 22.01.2019 року вбачається, що об'єктом огляду є службовий кабінет № 328, що на третьому поверсі адміністративної будівлі Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, по вул. Червоноткацька, 2 у м. Києві. На момент огляду в кабінеті знаходиться громадянин, який представився ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 , який добровільно надав для вилучення мобільний телефон марки «Ксяомі», ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ІМЕІ2: НОМЕР_3 . Зі слів ОСОБА_18 , на даному телефоні міститься аудіозапис розмови між ним та ОСОБА_20 , в ході якої останній повідомив про те, що у нього є автомобіль. Вказані записи розмов містяться в додатку телефону «диктофон» із назвою абонента « ОСОБА_21 », зі слів ОСОБА_18 , так записано контакт дівчини ОСОБА_22 . Вказаний телефон поміщено в прозорий поліетиленовий пакет, який прошито та скріплено печаткою «Для пакетів» з підписами понятих.
З протоколу проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 року та додатку до нього (CD-диск) вбачається, що учасники слідчого експерименту зібралися за адресою: м. Київ, вул. Празька, 20, де ОСОБА_7 послідовно розповів та показав, що приблизно 20-21 січня 2019 року, точної дати не пам'ятає, приблизно о 1 годині, він йшов пішки з Дарницького вокзалу в сторону Дарницької площі. В цей час на місці, де знаходився під час проведення слідчого експерименту, він побачив автомобіль марки «Опель Омега», жовтого кольору, після чого він підійшов до нього та захотів викрасти, оскільки йому потрібні були грошові кошти, а в подальшому ОСОБА_7 мав намір продати вказане авто. Проте, як повідомив обвинувачений, так як він не зміг відразу відкрити даний автомобіль, він вийшов на дорогу та «з руки» спіймав «таксі» та доїхав до станції метро «Лівобережна» та зайшов додому, де пробув приблизно 15-20 хвилин, уклавши свою дівчину спати, він взяв з собою викрутку та ніж, після чого вийшов з квартири та знову зловив «таксі» після чого приїхав на місце, де він виявив автомобіль «Опель Омега», за адресою: м. Київ, вул. Празька, 20. Після цього, як повідомив обвинувачений, підійшовши до автомобіля він відкрив передні двері шляхом вставлення та відгинання ножем та викруткою дверців та замку, після чого сів до салону вказаного автомобіля, де виявив ключ в замку запалювання. Після цього, ОСОБА_7 завів вказане авто та направився в сторону, в яку вказав рукою. При цьому, ОСОБА_7 повідомив, що за його діями ніхто не спостерігав та вони носили таємний характер, про те, що він незаконно заволодів вказаним авто він нікому не повідомив. Після цього він направився до станції метро «Лівобережна», приблизно о 03 годині 30 хвилин - 04 годині 00 хвилин він розбудив свою дівчину, з якою поїхали на даному авто до знайомих, щоб забрати грошові кошти, після чого направились додому та лягли спати. В подальшому він прокинувся приблизно в обід, після чого поїхав до Тоцького, а потім забрали ОСОБА_23 . Після цього їх затримали працівники поліції на викраденому автомобілі на Дарницькій площі. У вчиненні даного злочину ОСОБА_7 вину визнав та повідомив, що щиро кається.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю.
При цьому суд критично ставиться до показань обвинуваченого, вважає їх такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони суперечать іншим доказам у кримінальному провадженні, досліджені в судовому засіданні, які узгоджуються між собою, зважаючи на обставини, повідомлені обвинуваченим в судовому засіданні, зокрема те, що він взяв автомобіль у людини на імя ОСОБА_16 , інші анкетні дані якого не знає, при цьому вказана людина не надала його свідоцтво на право власності вказаного автомобіля, не зазначила, хто є його власником, а сам ОСОБА_7 не має посвідчення водія. Отже, його версія про те, що він мав намір використовувати вказаний автомобіль з метою заробітку для приватного перевезення пасажирів, отримавши його у такий спосіб від малознайомої людини, виглядає не логічною.
Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого про порушення його права на захист та застосування до нього недозволених методів слідства під час проведення слідчого експерименту, оскільки на відеозаписі слідчого експерименту чітко зафіксовано, що на початку проведення слідчого експерименту, слідчий роз'яснив ОСОБА_7 його права та запитав, чи потребує він захисника, на що ОСОБА_7 повідомив, що не потребує, послідовно і чітко розповів та показав про обставини вчинення ним незаконного заволодіння транспортним засобом. Будь-які дані, які б свідчили про те, що до ОСОБА_7 застосовувались недозволені методи слідства, під час судового розгляду суду надані не були. Крім того, обвинувачений повідомив, що слідчому не повідомляв про те, що на нього тисне оперативний працівник, сам слідчий йому не погрожував. З будь-якими скаргами або заявами щодо незаконних дій відносно нього він протягом досудового розслідування та судового розгляду не звертався.
На підставі викладеного, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною вину ОСОБА_7 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, та з урахуванням особи обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_7 положень ст. 69, 75 КК України та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України з конфіскацією майна, оскільки його виправлення, на думку суду, неможливе без ізоляції від суспільства. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчинення нових злочинів. Враховуючи те, що ОСОБА_7 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва 16.04.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, суд вважає необхідним призначити йому остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначеного цим вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2020 року, у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Речові докази у справі, а саме: автомобіль марки «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_11 - залишити у власника ОСОБА_11 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.
Суддя: