Справа № 752/28261/21
Провадження по справі №1-кп/752/1194/22
10 березня 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
в ході розгляду в режимі відеоконференції кримінального провадження №12021100010002373 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бандери, Республіки Молдови, громадянин Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця реєстрації та проживання на території України немає, раніше не судимого;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бандери, Республіки Молдови, громадянин Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця реєстрації та проживання на території України немає, раніше не судимого;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Бандери, Республіки Молдови, громадянин Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , постійного місця реєстрації та проживання на території України немає, раніше не судимого;
обвинувачених за ч. 3 ст. 185 КК України;
з участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В умовах воєнного стану, який було введено Указом Президента України № 64 від 24.02.2024 року та затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, судове засідання проведено в режимі відеоконференції. При цьому відсутній інтернетзв'язок з Київським СІЗО, а тому, за погодженням з усіма учасниками процесу, які змогли вийти на відеоконференцзв'язок, судовий розгляд проведено без участі обвинувачених, зокрема і ОСОБА_4 , який знаходиться під вартою. При цьому дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_4 забезпечено шляхом участі в судовому засіданні його захисника ОСОБА_7 .
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та не зникли. Вважає, що більш м?який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки, оскільки обвинувачений має іноземне громадянство, може переховуватись від суду, ухилитись від виконання процесуальних рішень.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, просив знизити суму застави до мінімальної, визначеної законодавством. Вказував, що ризики, що враховувались судом при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 зменшилсь; під час досудового розслідування обвинувачений в повному обсязі визнав вину, збитки відшкодовано; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; на утриманні має батька, який страждає на онкологічну хворобу та бабусю похилого віку.
Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», «Харченко проти України», «Пунцельт проти Чехії», «Смірнов проти Росії».
Клопотання прокурора про продовження дії існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на ризики та обставини визначені ст. 177-178 КПК України. Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, до Подільського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за вчинення тотожного злочину. Суд не виключає, що обвинувачений може ухилятись від суду, виконання процесуальних рішень, оскільки є громадянином Республіки Молдова. Разом з тим, у суду відсутні дані про міцні соціальні зв'язки, що дало б змогу застосувати більш м'який запобіжний захід.
При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що застава має бути помірною, тобто обвинувачений або заставодавець фактично має змогу внести її у відповідному розмірі. Судом проаналізовані попередні ухвали де визначався розмір застави, зокрема у останній ухвалі суду застава складала 60 прожиткових мінімумів, яка виявилася непомірною та обвинуваченим внесена не була. Отже, на думку суду, розмір застави необхідно зменшити.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Продовжити дію існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 09.05.2022 року, включно.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зменшення розміру застави - задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України, зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи.
Застава обвинуваченими або заставодавцями може бути внесена на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами:
отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві
р/р № UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені…(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Голосіївський районний суд м. Києва, протягом п'яти днів, з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1