Справа № 752/31053/21
Провадження № 2/752/4885/22
Іменем України
заочне
22.02.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості, -
у грудні 2021 року представник позивача КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5530,20 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13475,78 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15936,02 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7065,88 грн., а також судовий збір в сумі 2270,00 грн. та витрати, пов'язані із отриманням інформації із реєстру в сумі 33,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго» із 01.05.2018 року. Позивач вказує, що відповідач користується послугами, але свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість. З огляду на викладене, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.12.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Після відкриття провадження представник позивача з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач відзив на позов до суду не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат.
Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 19005,98 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».
Відповідач користується послугами, але не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що за період із травня 2018 р. по серпень 2021 р., включно, заборгованість з централізованого опалення складає суму в розмірі 15936,02 грн., а заборгованість з централізованого постачання гарячої води складає суму в розмірі 7065,88 грн.
Наведений розрахунок стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було, не надано доказів безпідставності позовних вимог, як і не надано доказів належної сплати за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно із п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Стороною позивача надано суду достатні докази, які вказують на наявність у відповідача заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5530,20 грн. та з централізованого постачання гарячої води в розмірі 13475,78 грн., а також за спожиті послуги із 01.05.2018 року в розмірі 15936,02 грн. та в розмірі 7065,88 грн., відповідно.
Окремо варто відзначити, що стороною відповідача доводи та розрахунок позивача не спростовано, не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань по сплаті за послуги.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача доводи позову не спростовано, а тому суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також за спожиті послуги із 01.05.2018 року, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Разом з тим, у стягненні із відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн. слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми, а наявна у справі копія квитанції переконливо не свідчить про те, що позивачем були понесені ці витрати саме у зв'язку із отриманням відповідного витягу відносно відповідача у даній справі.
На підставі викладеного, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 20 коп., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13475 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 78 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15936 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 02 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7065 (сім тисяч шістдесят п'ять) грн. 88 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
У стягненні витрат, пов'язаних із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн., відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я та найменування сторін:
позивач Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, юридична адреса: м. Київ, площа Івана Франка, 5;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий Н.П. Чередніченко