Справа № 727/9113/21
Провадження № 1-кп/727/100/22
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
19 квітня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
учасників кримінального судового провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
сторони захисту: - захисника в інтересах обвинуваченого - ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання від 18.04.2022 року прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 189 КК України
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021262020002055 від 04.08.2021року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 189 КК України.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку дії застосованого відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ч.3 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, зокрема, за ч. 4 ст. 189 КК України, - вимагання поєднане з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; вимагання поєднане з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи. Доводи відповідно клопотання прокурор аргументує тим, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам обвинуваченого - переховуватися від суду, як на території України так і за її межами з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, вчинення нових кримінальних правопорушень. Просить, клопотання задовольнити і не застосовувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, відносно обвинуваченого.
Заслухавши доводи сторони обвинувачення прокурора, думку обвинуваченого, який не заперечував проти заявленого прокурором клопотання та думку захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого, який висловив думку щодо клопотання, під час чого, просив змінити запобіжний захід його підзахисному з тримання під вартою на домашній нічний арешт, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що 04.08.2021 року о 20:30 годині було затримано ОСОБА_5 в порядку ст.. 208 КПК України
09.08. 2021 року ОСОБА_5 змінено раніше (06.09.2021р.) пред'явлену обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч3, ч.4 ст. 189 КК України.
06.09.2021р. на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.09. 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в установленому законом порядку було продовжено. Термін дії запобіжного заходу спливає 27.04.2022 року.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування, а відтак і продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Прокурор обґрунтував підставність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , як єдиного можливого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні в судовому засіданні питання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винними у вчиненні злочину, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки. Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватими чи невинуватими у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого продовжують мати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування (продовження) запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.). Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При розгляді клопотання суд має ретельно перевіряти дані про особу, щодо якої продовжується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою (вік, здоров'я, сімейний стан, соціальна занятість особи, вид діяльності, місце проживання п. п. 3-10 ч. 1 ст. 178 КПК). Стан здоров'я підозрюваного (обвинуваченого) може вказувати на меншу вірогідність того, що він може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі.
В судовому засіданні з'ясовано, з пояснень ОСОБА_5 , що він за кілька тижнів до затримання пішов з сім'ї, троє неповнолітніх дітей залишилися на утриманні і проживати з матір'ю; як зазначив ОСОБА_5 , він періодично проживав за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 не визнає своєї вини в інкримінованому йому обвинуваченні, не сприяє в розкритті злочинів; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча на даний час вважається таким, що не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, вчинив злочини поєднанні з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження та з насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілих. В судовому засіданні ОСОБА_5 заявив клопотання про повторний допит потерпілих, а отже дієвим залишається ризик впливу обвинуваченого будучи на волі на потерпілих з метою зміни раніше наданих суду показів, а також сталим залишається і ризик продовження кримінального правопорушення з потерпілими, за наявності установленого тривалого між ними конфлікту. Наведеним вище спростовуються доводи захисника про наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_5 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою для обвинуваченого, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків та, при цьому, не встановлено об'єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою ОСОБА_5 за станом здоров'я.
В задоволенні клопотання захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній нічний арешт, суд вважає, що стороною захисту не зазначено підстав і обставин для такої зміни; відсутні посилання на докази відносно суттєвих змін обставин, ризиків, які не були відомі при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчим суддею, із зазначенням того, що такі обставини виникли після прийняття попереднього рішення щодо запобіжного заходу останнім.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
З аналізу даної норми вбачається, що у випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, є зобов'язанням суду. Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, небезпечним для життя чи здоров'я особи
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_5 , альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд
Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.4 ст. 189 КК України на строк до 60 діб - 17 червня 2022 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній нічний арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецького слідчого ізолятора (№ 33), для виконання.
Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1