Справа № 700/916/21
Провадження № 2/700/67/22
18 квітня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка цивільну справу №700/916/21 провадження №2/700/67/22 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Боярська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, Чаплинська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Боярська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, Чаплинська сільська рада Звенигородського району Черкаської областіпро визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_4 . 26.04.2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. На момент її смерті у власності перебувала земельна ділянка та житловий будинок. Позивач вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно. Крім того, зазначив, що позивач звертався із позовом про визнання права власності на спадкове майно: земельну ділянку площею 2,2356 га, на яку було видано державний акт ЯБ № 866772 від 19.12.2005 року та житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , вказане спадкове майно було предметом судового розгляду у справі №700/920/18 , позов залишено без розгляду, проте у рішенні Звенигородського районного суду від 12.04.2021 року судом встановлено обставини, які є визначальними для вирішення даного позову. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 .
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Треті особи без самостійних вимог на стороні позивача у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чаплинка Лисянського району Черкаської області померла баба позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2013 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,2356 га для ведення особистого селянського господарства, відповідно до державного акта серії ЯБ № 866772 від 19.12.2005 року, розташована на території Чаплинської сільської ради.
За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області 25 квітня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 26, підписаний ОСОБА_4 особисто, згідно з яким заповіла вище вказане майно на користь позивача - ОСОБА_1 .
Позивач як спадкоємець за заповітом звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак, відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 09.10.2018 року № 1846/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Згідно з повідомленням відділу у Лисянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 22.10.2018 року на ім'я ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2356 га, в адмінмежах Чаплинської сільської ради, серії ЯБ № 866772 від 19.12.2005 року.
Вказаний державний акт на землю було втрачено, про що свідчить оголошення в газеті «Понад Тікичем» від 29.09.2018 року.
Із довідки Чаплинської сільської ради від 06.12.2018 року №774 вбачається, що документи на право власності на будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не видавалися. Присадибна земельна ділянка площею 0,45 га не приватизована.
Відповідно до довідки Чаплинської сільської ради від 18.02.2019 року № 88, згідно по господарської книги на 2011-2015 роки № 6, номер об'єкта по господарського обліку 0176-5, власником будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою виконавчого комітету Лисянської селищної ради с. Чаплинка Звенигородського району Черкаської області від 10.12.2021 року № 509, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час доглядає за будинком та територією.
12.04.2021 року Звенигородським районним судом Черкаської області було ухвалене рішення у цивільній справі № 700/920/18 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_5 до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Боярська сільська рада Лисянського району Черкаської області про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно.
Згідно з вищевказаним рішенням, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 судом відмолено.
За таких обставин позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, суд вважає необхідним визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Боярська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, Чаплинська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на житловий будинок з надвірним спорудами та будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2356 га, розташовану в адмінмежах Чаплинської сільської ради, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 866772 від 19.12.2005 року, виданого на ім'я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Бесараб