Справа № 545/579/22
Провадження № 1-в/545/120/22
19.04.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
представника ДУ «Божковська
виправна колонія (№16)» - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в м. Полтава заяву засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта середа, уродженця: АДРЕСА_1 , та жителя: АДРЕСА_2 , не одруженого, українця, громадянина України, до засудження не працюючого, раніше судимого:
08.08.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч.1 КК України до 80 год. громадських робіт,
по даній справі засудженого: 23.02.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 152 ч.4, 70 ч. 4, 156 ч.2, 153 ч.3,70 ч.1, 71 ч.1,103 ч.2, 70 ч.4 КК України до 10 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.02.2016 року зараховано у строк покарання період з 31.10.2014 року по 13.05.2015 року включно з розрахунком 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що він відбув більше встановлених законом 2/3 строку покарання і довів своє виправлення.
В судове засідання представник адміністрації не з'явився, надавши заяву про розгляд подання в його відсутність, проти задоволення заяви заперечував, оскільки засуджений за час відбування покарання не став на шлях виправлення.
Від засудженого ОСОБА_5 надійшла заява з проханням розглядати заяву в його відсутність, заяву підтримує в повному обсязі, прохав задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення заяви про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, посилаючись на те, що ОСОБА_5 засуджений за вчинення тяжкого злочину, має 3 стягнення, які погашено, та чотири заохочення за весь час відбування покарання, що не є достатнім для застосування до нього умовно-дострокового звільнення та свідчить, що засуджений не став на шлях виправлення.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що заява засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Необхідною умовою застосування положень частини 1 статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до п. 1 та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджений 23.02.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 152 ч.4, 70 ч. 4, 156 ч.2, 153 ч.3,70 ч.1, 71 ч.1,103 ч.2, 70 ч.4 КК України до 10 років 3 місяців позбавлення волі.
Відповідно до характеристики на засудженого від 05.04.2022 року, ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 31.10.2014 року.
З 04.11.2014 року перебував в державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно, мав 1 стягнення, заохочень не мав
З 17.06.2015 року перебував в державній установі «Бердянська виправна колонія (№77)», де характеризувався посередньо, був заохочений 4 рази за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці.
Допустив два порушення вимог режиму утримання, які погашені в законному порядку.
З 02.02.2022 року відбуває покарання в державній установі «Божковська виправна колонія (№16)».
До праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу.
За час відбування покарання порушення вимог встановленого порядку відбування покарання не допускав, стягнення не накладалися.
В теперішній час характеризується позитивно. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці заохочений не був.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.
До виконання передбаченим законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно.
До виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою.
Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі.
Відповідно до статті 123 Кримінально - виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програм диференційного виховного впливу "Духовне відродження", "Фізкультура і спорт", відвідує заплановані заходи, читає духовну літературу.
Відповідно до статті 127 Кримінально - виконавчого кодексу України бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну ініціативу в організації їх роботи. Входить до складу фізкультурно-спортивної секції.
Рішенням комісії державної установи «Бердянська виправна колонія (№77)» засудженому відмовлено в застосуванні ст. 101 КВК України.
Рішенням комісії державної установи «Бердянська виправна колонія (№77)» засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України.
Рішенням комісії державної установи «Бердянська виправна колонія (№77)» засудженому відмовлено в застосуванні ст. 107 КК України.
Таким чином, перевіривши доводи викладені в заяві, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що за час відбування покарання засуджений не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України, тому що за весь час відбування покарання має три дисциплінарних стягнень, які погашені та зняті, чотири заохочення, засуджений за умисні тяжкі злочини, до засудження не працював і даних про можливість залучення останнього до суспільно-корисної праці суду не надано.
З наведеного убачається, що на даний час засуджений не досяг необхідного ступеня виправлення та не довів своє виправлення та відновлення в соціальному статусі, як повноправного члена суспільства та готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а отже заява засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 537 КПК України суд, -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті одноособово і являє собою оригінал.
Суддя: ОСОБА_1