Справа № 536/309/18
Провадження № 2-п/536/5/22
11 квітня 2022 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяви ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 25 січня 2019 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - Кременчуцький районний сектор Державної міграційної служби України, Орган опіки та піклування Кременчуцької районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, про виселення із житла без надання іншого житла та про зняття з реєстраційного обліку,
Заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року по справі № 536/309/18 частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», а саме:
-звернуто стягнення на предмет іпотеки (будинок з господарськими будівлями, загальною площею 329, 7 кв. м. та земельна ділянка, загальною площею 0, 21 га, кадастровий № 5322483805:05:005:0064, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, 03150, Україна, м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 00039019, в рахунок погашення заборгованості сумі 1 552 437, 99 гривень за кредитним договором 720/1Ф-580, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна;
-виселено без надання іншого житла Запухлого Леоніда ОСОБА_7 , Запухлу ОСОБА_8 вну, Запухлу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 з предмету іпотеки, яким є будинок з господарськими будівлями загальною площею 329, 7 м2 та земельна ділянка загальною площею 0, 21 га, кадастровий номер 5322483805:05:005:0064, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
У задоволенні позовної вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про зняття Запухлого Леоніда Олексійовича, Запухлу Інну Валеріївну, Запухлу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 з реєстрації відмовлено.
Стягнуто з Запухлого Леоніда Олексійовича, Запухлої ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” по 320 гривень судового збору.
22.02.2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 надійшли дві окремі заяви про перегляд вищевказаного заочного рішення. У вказаних заявах ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 просили суд переглянути заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року по справі № 536/309/18, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_3 свою заяву мотивував тим, що у судове засідання 25.01.2019 року, в якому суд ухвалив заочне рішення, не з'явився по причині того, що не знав ні про його призначення (проведення), ні взагалі про перебування у провадженні суду справи відносно нього. З цієї причини він не подавав відзив на позов, копію позовної заяви не отримував із незалежних від нього причин, як і не отримував із незалежних від нього причин жодної судової повістки по справі. При цьому вказував, що вже більше 10 років разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 , її матір'ю ОСОБА_5 , дітьми ОСОБА_15 та ОСОБА_16 постійно мешкає у м. Києві, добровільно залишивши вже більше 10 років назад разом зі своєю сім'єю переданий в іпотеку банку будинок із господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 (виселившись із нього), орендуючи житло у м. Києві, де постійно проживає.
З ухваленим судом заочним рішенням він не погоджується. При цьому посилається на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.12.2010 року по кримінальній справі № 1-5/2010 та ухвалу суду апеляційної інстанції по цій же справі, згідно з якими органами досудового слідства не встановлено те, ким і при яких обставинах 31 березня 2008 року у відповідності до кредитного договору № 720/1Ф-580 з каси КВ ПОФ АКБ «Укрсоцбанк» були отримані кредитні кошти в сумі 668 100 грн., факт отримання вказаних коштів в касі банку особисто ним, ОСОБА_3 , органами досудового слідства не доведений. Згідно з вказаними судовими рішеннями у кримінальній справі погашення тіла кредиту, відсотків за його використання, сплату пені та штрафних санкцій він, ОСОБА_3 , не проводив, так як стверджував, що вказаних кредитних коштів у касі банку він не отримував.
За позицією відповідача ОСОБА_3 виконання банком умов договору в заочному рішенні не встановлено, хоча згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору кредиту № 720/1Ф-580 від 31.03.2008 року надання кредиту проводиться шляхом видач кредитором кредитних коштів позичальнику готівкою в гривні із позичкового рахунку, моментом надання кредиту вважається день видачі позичальнику готівкових коштів в сумі кредиту.
Крім того, відповідач ОСОБА_3 у заяві вказував, що банк пред'явив позов поза межами позовної давності. На застосуванні до спірних правовідносин позовної давності та на відмові у зв'язку із цим у позові він наполягає, так як, на його думку, об'єктивних поважних причин, які виправдали б таке занадто пізнє звернення банку до суду та які б нівелювали принцип визначеності та стабільності правовідносин, не існувало. Банк є професійним учасником відповідного ринку, який повинен відповідати підвищеним вимогам у порівнянні зі споживачем. У 2008 році банк вже звертався до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок боргу по кредитному договору № 720/1Ф-580 від 31.03.2008 року та примусове виселення. Справа перебувала у провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області, суддя Кузнецов А.В., однак позов був залишений без розгляду. В подальшому позов банк пред'явив через 10 років. За умовами договору строк кредитування - один рік, строк остаточного розрахунку - березень 2009 року.
Також відповідач ОСОБА_3 посилався у заяві на те, що на момент звернення банку до суду, на момент відкриття провадження судом у справі та на момент прийняття судом заочного рішення він не порушував права банка, які потребували б судового захисту у спосіб прийняття рішення про виселення з буднику, так як вже більше 10 років не проживає у домоволодінні по АДРЕСА_1 , не користується відповідними приміщеннями, за вказаною адресою вже більше 10 років не має жодного належного йому майна, домашніх тварин. В підтвердження цих обставин надав копії договору найму житла у м. Києві, довідки ліцею № 20 Оболонського району м. Києва та Київської дитячої академії мистецтв імені М.І. Чембержі (докази навчання його дітей у цих закладах), письмові пояснення колишніх своїх односельчан ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
11.04.2022 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла копія довідки сільської ради про не проживання його за місцем реєстрації № 10-11/866 від 05.04.2022 із доказами направлення її копії учасникам справи.
У свою чергу, в заяві відповідача ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , вказане про те, що в судове засідання 25.01.2019 року, в якому суд ухвалив заочне рішення, вона не з'явилась по причині того, що не знала ні про його призначення (проведення), ні взагалі про перебування у провадженні суду справи відносно неї. Із цієї причини вона не подавала відзив на позов, копію позовної заяви вона не отримувала з незалежних від неї причин, як і не отримувала з незалежних від неї причин жодної судової повістки по справі. На час відкриття провадження у справі та прийняття заочного рішення у справі вона була малолітньою. Вже більше 10 років разом зі своїми батьками ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , бабусею по матері ОСОБА_5 та братом ОСОБА_16 постійно мешкає у м. Києві, із 01.09.2012 року по теперішній час загальну середню освіту здобуває у м. Києві в Київській дитячій академії мистецтв імені М.І. Чембержі.
З ухваленим судом заочним рішенням вона також не погоджується. Посилається при цьому на те, що на момент звернення банку до суду, на момент відкриття провадження судом у справі та на момент прийняття судом заочного рішення вона не порушувала права банка, які потребували б судового захисту у спосіб прийняття рішення про виселення з буднику, так як вже більше 10 років жодних зв'язків із домоволодінням по АДРЕСА_1 вона не має, за вказаною адресою вже більше 10 років вона не проживає навіть тимчасово, не кажучи вже про постійний характер проживання, не користується відповідними приміщеннями, за вказаною адресою вже більше 10 років не має жодного належного їй майна, домашніх тварин.
Згідно заяви її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , бабуся по матері ОСОБА_5 та брат ОСОБА_19 разом з нею більше 10 років назад добровільно залишили належний батькам та переданий в іпотеку банку будинок із господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 (виселились із нього) та стали орендувати житло у м. Києві (постійно проживати в ньому).
В підтвердження зазначених обставин суду надано відповідачем ОСОБА_15 , законний представник - ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , копії довідки ліцею № 20 Оболонського району м. Києва, договору найму житла у м. Києві, довідки Київської дитячої академії мистецтв імені М.І. Чембержі, власного свідоцтва про народження. 11 квітня 2022 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , надійшли копії довідок сільської ради про не проживання за місцем реєстрації № 10-11/866 від 05.04.2022 та № 10-11/867 від 05.04.2022 із доказами направлення їх копій учасникам справи.
В судове засідання 11 квітня 2022 року учасники не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від АТ «Альфа-банк», правонаступник позивача ПАТ «Укрсоцбанк», 07 квітня 2022 року до суду надійшло двоє заперечень проти задоволення заяв про перегляд заочного рішення (на заяву ОСОБА_1 та на заяву ОСОБА_3 подано по окремому запереченню). У прохальній частині кожного з них наведено прохання судове засідання провести за відсутності представника АТ «Альфа-Банк», при цьому заяви про скасування заочного рішення залишити без задоволення, а заочне рішення - без змін.
За своїм змістом кожне з двох заперечень АТ «Альфа-банк» є аналогічним одне із іншим, їх суть зводиться до того, що у заяві про перегляд заочного рішення не наведено, на думку банку, жодних суттєвих обставин, котрі належним чином стосувалися предмету спору, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, та могли б змінити суть винесеного рішення. Не надано жодних доказів стосовно часткової або повної оплати заборгованості за кредитним договором, котра могла б змінити співвідношення суми заборгованості за кредитом та суми, стягнутої за заочним рішенням. Як вказує банк у запереченнях, вся суть заяви про перегляд заочного рішення вже була викладена у відзиві на позов та взята до уваги судом при ухваленні судового рішення. Факт проживання/непроживання відповідача, як вказує банк, взагалі не має жодного юридичного значення для вирішення спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Незалежно від факту проживання відповідача за адресою предмета іпотеки саме така позовна вимога є належним, як вказує банк, способом захисту порушених прав позивача.
Листом від 11.04.2022 року № 386 Кременчуцькою районною військовою адміністрацією заявлено прохання провести розгляд без представника служби у справах дітей. Аналогічне наведено службою у справах дітей виконавчого комітету Піщанської сільської ради, лист від 06.04.2022 № 11-13/127. Кременчуцький відділ УДМС України в Полтавській області листом від 06.04.2022 року також просив суд розгляд справи провести без участі його представника.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення, приходить наступного висновку.
Як слідує з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою або залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Також за ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, ч. 2 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та є частиною національного законодавства України, зазначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина 1 ст. 3 ЦПК України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а ч. 2 ст. 3 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року чітко вказує на те, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
До всього цього, ч. 4 ст. 10 ЦПК України прямо зазначає, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Тобто, у випадках наявності суперечностей між Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та нормами ЦПК України, застосуванню підлягає саме Конвенція, зокрема щодо права доступу до суду, справедливості судового розгляду, рівності сторін, а також надання сторонам всіх можливостей надати докази з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи з метою ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Так, Європейський Суд з прав людини вказав на те, що хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з'ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (див. рішення у справі «Кушоґлу проти Болгарії» («Kushoglu v. Bulgaria») (заява № 48191/99) від 10 травня 2007 року, п. 50).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що як відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто малолітня особа станом на 25.01.2019 року, дата заочного рішення, так і відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 25.01.2019 року не з'явилися із поважних причин.
Так, поштові відправлення суду на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (за їх зареєстрованим місцем проживання) із копією ухвали про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 18.04.2018 року, а в подальшому на 07.06.2018 року, на 18.07.2018 року були повернуті до суду як невручені із відмітками на поштовому конверті причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (т.1 а.с.37, 39, 58, 61, 63, 81, 83). При цьому матеріалами справи підтверджено зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.103, 107).
Поштові відправлення суду на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за зареєстрованими місцями проживання вказаних осіб із копією заочного рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року були повернуті до суду як невручені із відмітками на поштовому конверті причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» (т.1 а.с.148, 149, 154, 155).
Виходячи із вище наведених фактичних обставин, беручи до уваги правове регулювання, яке викладено в ч. ч. 8, 11 ст. 128, ч. 6 ст. 272 ЦПК України, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явилися в судове засідання, суду не повідомили про причини неявки, не подали відзиви на позовну заяву з поважних причин.
При цьому у своїх заявах відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просили суд поновити їм строки на подання заяв про перегляд заочного рішення від 25.01.2019 року Кременчуцького районного суду Полтавської області.
Суд вбачає підстави для задоволення вказаних клопотань з урахуванням такого. Згідно із ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4 ст. 284 ЦПК України).
Із матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_3 копію повного заочного рішення суду від 25.01.2019 року отримав 11.02.2022 року (т.2 а.с.243-245) у відповідь на своє звернення до суду від 03.02.2022 року (т.2 а.с.243), а відповідач ОСОБА_1 - 02.02.2022 року (т.2 а.с.240, 242) у відповідь на своє звернення до суду від 15.01.2022 року (т.2 а.с.240).
Заяви про перегляд заочного рішення як відповідача ОСОБА_1 , законний представник - ОСОБА_2 , так і відповідача ОСОБА_3 зареєстровані канцелярією суду 22.02.2022 року, тобто в кожному із двох випадків їх було подано протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, які викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 року по справі № 214/5505/16, питання про поновлення відповідачам строків на подання заяв про перегляд заочного рішення суд вирішує за правилами ст. 287 ЦПК України, тобто одночасно із розглядом по суті заяв відповідачів про перегляд заочного рішення.
Одночасно суд вважає за можливе задовольнити заяви відповідачів про звільнення їх від сплати судового збору за звернення до суду із заявами про перегляд заочного рішення з огляду на таке.
Так, із матеріалів справи слідує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають не за місцем реєстрації, а у м. Києві.
У зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, строк якого продовжено з 05 години 30 хв. 26 березня на 30 діб згідно указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, наслідком чого стало обмеження конституційних прав і свободи людини і громадянина, введення обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб. Столиця України місто-герой Київ за станом на дату заяв ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення знаходилась у зоні активних бойових дій із обмеженням конституційних прав та свобод громадян.
Заява ОСОБА_4 , законний представник - ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення від 25.01.2019 року спрямована на захист прав неповнолітньої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є учнем 10-го класу та, як вона стверджує, доходу взагалі не має та не мала протягом календарного 2021 року.
Положеннями п. 14 ч. 2 ст. 3 закону України «Про судовий збір» прямо передбачено, що судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Військова агресія Російської Федерації проти України і введення воєнного стану в Україні, засвідчено Торгово-промисловою палатою України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Крім того, як стверджує у своїй заяві ОСОБА_3 , в порядку виконання заочного рішення від 25.01.2019 року Кременчуцького районного суду Полтавської області по даній справі органом примусового виконання обмежено його право розпоряджатися грошовими коштами на банківському рахунку шляхом накладення відповідного арешту. При цьому розпорядження КМ України від 02 березня 2022 року № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» до відповідних правовідносин не застосовується, так як сума стягнення за відповідним виконавчим документом щодо нього перевищує 100 000 гривень.
Сума стягнення за позовом у межах даної справи дійсно становить 1 552 437 грн. 99 коп. На виконання заочного рішення суду дійсно видано виконавчі листи (т.2 а.с.114, 115, 149, 150) та відкрито виконавчі провадження зі стягненням виконавчого збору в сумі 155 243 грн. 80 коп. (т. 2 а.с.116, 117, 151, 152).
В аспекті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 року в справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду (рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року).
У питанні значення для правильного вирішення цієї справи тих доказів, на які ОСОБА_1 , законний представник (мати) - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 посилались у заявах про перегляд заочного рішення, суд виходить із наступного.
Як передбачено ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом норм права щодо виселення такий спосіб захисту застосовується лише за наявності осіб, які проживають у спірному приміщенні. Якщо особи, до яких пред'явлено позов, не проживають у спірному приміщенні, їх виселення не є належним способом захисту прав особи позивача.
Як слідує зі змісту наявної у справі позовної заяви банку, позивачем фактично у позові було об'єднано три позовні вимоги, а саме: про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (1), про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла (2) та про зняття з реєстраційного обліку (3). Цивільне процесуальне законодавство не передбачає можливості суду в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати його не повністю, а в тій чи іншій частині. Тому доводи банку, викладені в запереченні, в частині того, що факт проживання/непроживання відповідача не має юридичного значення для вирішення спору відносно звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не бере до уваги.
Питання виконання (невиконання) позивачем зі своєї сторони зобов'язань за кредитним договором належить до предмета доказування у справах даної категорії (звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором).
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За вказаного вище суд приходить до висновку про те, що докази, на які ОСОБА_1 , законний представник (мати) - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 посилались у заявах про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи.
Керуючись ст. ст. 258-261, 284-287 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 , законний представник (мати) - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 строк на подання заяв про перегляд заочного рішення від 25 січня 2019 року Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/309/18.
Звільнити ОСОБА_1 , законний представник (мати) - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання до суду заяв про перегляд заочного рішення від 25 січня 2019 року Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/309/18.
Заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2019 року по цивільній справі № 536/309/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, про виселення із житла без надання іншого житла та про зняття з реєстраційного обліку скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Призначити по справі підготовче засідання на 12 травня 2022 року на 10 годину 00 хвилин.
Роз'яснити всім учасникам справи наступне:
Відповідно до ст. 191 ЦПК України, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відзив подається протягом 15 днів із дня вручення даної ухвали.
Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Відповідно до ст.179 ЦПК України позивач має право подати відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача.
Згідно з ч.3 ст.179 ЦПК України, копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Відповідно до ст.180 ЦПК України, відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно з ч.3 ст. 180 ЦПК України, копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.
Відповідно до вимог ст.83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву .
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до вимог ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Учасники справи можуть отримати інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, щодо справи, що розглядається за наступною веб-адресою сторінки: http://km.pl.court.gov.ua/fair/
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Колотієвський