Справа № 401/1936/20
№ 1-кп/401/47/22
19 квітня 2022 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючий суддя: ОСОБА_1 ,
судді:
при секретарі: ОСОБА_2
з участю:
прокурора: ОСОБА_3
законного представника потерпілого ОСОБА_4
захисника, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020120270001120 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1, ст. 187 КК України,-
В провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1, ст. 187 КК України.
Прокурор звернувся до суду із клопотання про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжного заходу із застави на тримання під вартою строком до 2-х місяців.
Клопотання обґрунтоване тим, що під час досудового розслідування ухвалою від 31.07.2020 слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_7 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 43940 грн.
03.08.2020 року ОСОБА_6 був звільнений з-під варти з Кропивницького слідчого ізолятору після внесення застави в сумі 43940 гривень.
ОСОБА_6 порушив покладені на нього обов'язки, визначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, після внесення застави, та ухилився від суду. Так він неодноразово не з'являвся у судові засідання та не повідомляв суд про причини своєї неявки.
Відносно обвинуваченого двічі (15.02.2022 року та 29.03.2022 року) застосовано примусовий привід.
Ухвали суду про примусовий привід не виконані у зв'язку з неможливістю встановлення місця перебування обвинуваченого, що свідчить про те, що він умисно ухиляється від явки до суду, чим перешкоджає розгляду кримінального провадження.
Будь-яких даних про зміну ризиків, що передбачені пунктами 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, станом на сьогоднішній день не встановлено, а тому застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, є не доцільним, оскільки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 вважає, що належну процесуальну поведінку його підзахисного цілком може забезпечити більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а тому просить не змінювати щодо нього запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою. До того ж вказав, що його підзахисний висловив бажання долучитися до захисту України від ворожої агресії, що певною мірою характеризує його з позитивної сторони.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника та додатково повідомив суд, що не прибував у судові засідання, оскільки боявся що йому призначать покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 31 липня 2020 року слідчим суддею за клопотанням прокурора ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 43940 грн. (Т.1 а.с.162-168)
Квитанцією від 03.08.2020 року підтверджується внесення застави ОСОБА_8 у сумі 43940 грн (Т.1 а.с.173)
Згідно повідомлення ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» від 04.08.2020 року вих. № 4943 ОСОБА_6 було звільнено з під варти 03.08.2020 року після внесення застави у сумі 43940 грн (Т. 1 а.с. 169)
Довідкою про звільнення підтверджується, що ОСОБА_6 був звільнений з під варти на підставі ухвали Світловодського міськрайонного суду від 31 липня 2020 року у зв'язку із внесенням застави. ( Т. 1а.с.172)
Зобов'язанням від 03.08.2020 року підтверджується, що ОСОБА_6 зобов'язався прибувати за викликом до суду та виконувати інші покладені на нього обов'язки. А також вказав, що йому відомі наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, зокрема застосування більш суворого запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави. (Т. 1 а.с.172)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 13 квітня 2022 року оголошено розшук ОСОБА_6 , надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 19 квітня 2022 року кримінальне провадження відновлене у зв'язку із знаходженням місці перебування обвинуваченого ОСОБА_6 .
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У судовому засіданні були досліджені додані до клопотання докази які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 187 КК України.
Наявність наведених прокурором ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_6 у судові засідання 18 листопада 2021 року, 21 грудня 2021 року, 15 лютого 2022 року, 29 березня 2022 року не з'явився. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Зокрема, щодо судового засідання призначеного на 10 годину 30 хвилин 18 листопада 2021 року ОСОБА_6 був обізнаний, оскільки перерва у судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2021 року з його участю, оголошувалась за клопотанням сторони захисту для підготування промови у судових дебатах із визначенням дати наступного судового засідання. (ж.с.з. Т.2 а.с.8-11) Про його обізнаність про час та місце слухання справи свідчить також його розписка (Т. 2 а.с.14).
17 листопада 2021 року від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з ускладненням тяжкої хвороби (Т. 2 а.с.21), проте доказів наявності у нього захворювання суду не надав.
У судове засідання призначене на 10 годину 30 хвилин, 21 грудня 2021 року ОСОБА_6 не з'явився, поштове відправлення про виклик до суду повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т.2 а.с. 28). У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 повідомив суду, що його підзахисний знав про час та місце судового засідання, але не зміг вчасно прибути через технічні причини, а саме через поломку транспортного засобу, на якому їхав обвинувачений. (Т. 2 а.с.29-30).
У судове засідання призначене на 13 годину 30 хвилин, 15 лютого 2022 року ОСОБА_6 не з'явився, поштове відправлення про виклик до суду повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (Т.2 а.с. 36) У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 повідомив суду, що його підзахисний знав про час та місце судового засідання, але не зміг прибути у судове засідання, оскільки перебуває у лікувальному закладі у м. Олександрія. Докази на підтвердження цього будуть надані в наступне судове засідання.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_6 будучи обізнаним про час та місце слухання справи неодноразово не з'являвся у судові засідання та не надавав доказів, які підтверджують поважність причини неявки, прокурор, вважаючи що він ухиляється від суду просив застосувати щодо нього примусовий привід.
Згідно ухвал Світловодського міськрайонного суду від 15.02.2022 року та 29.03.2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований примусовий привід.
На виконання ухвал Світловодського міськрайонного суду від 15.02.2022 року та 29.03.2022 року про примусовий привід працівниками поліції були надані рапорти про те, що ОСОБА_6 за своїм місцем проживання не з'являється. Встановити місце його перебування не вдається. (Т. 2 а.с. 46,54)
Вказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 умисно ухиляється від явки до суду, чим перешкоджає розгляду кримінального провадження.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він не працює, постійного джерела заробітку не має, постійного місця проживання не має, не виконав покладені на нього судом обов'язки, усвідомлює, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме за ч. 1 ст. 190 КК України, Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.02.2018 року кримінальне провадження закрите у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою на підставі ст. 46 КК України, за ч. 2 ст. 185 КК України Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 березня 2018 року кримінальне провадження закрите у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні формі приватного обвинувачення, за ч. 1 ст. 190 КК України Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 23 грудня 2020 року кримінальне провадження закрите у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, за ч. 1 ст. 152 КК України, Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2020 року кримінальне провадження закрите у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні формі приватного обвинувачення (Т.2 а.с. 64-70)
Встановлено, що ОСОБА_6 порушив покладені на нього обов'язки, визначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, після внесення застави, та ухилився від суду.
Таким чином відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 КПК України під час судового розгляду встановлена наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме необхідність запобігання можливості переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зміну ризиків, що передбачені пунктами 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом не встановлено, а тому застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, є не доцільним, оскільки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд не знаходить підстав обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, та вважає, за необхідне застосувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 315 ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020120270001120 ОСОБА_6 , запобіжний захід із застави на тримання під вартою.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ялинці Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, без місця реєстрації та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який обраховувати з 11 години 00 хвилин 19 квітня 2022 року.
Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою з 11 години 00 хвилин 19 квітня 2022 року по 17 червня 2022 року включно.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на ВП № 1 м. Світловодськ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.
На ухвалу протягом семи днів може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1