Справа № 390/26/22
Провадження № 2-а/390/8/22
"23" березня 2022 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Пікущій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 25.10.2021 серії ВМ № 00000593,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ВМ №00000593 від 25.10.2021 року, а також стягнути судові витрати. В якості обґрунтування позовних вимог зазначено, що при зважуванні автомобіля позивача в русі слід враховувати властивості вантажу, який перевозив його автомобіль, а саме перевезення піску (відсіву), що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. Проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.
Позивач звертає увагу суду на те, що у пункті 19 Порядку № 879 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 671) виключено вимогу щодо необхідності наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.
Також звертає увагу, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку № 879, який на час розгляду справи є чинним.
Відповідно до пункту 22.1 ПДР України маса вантажу, що перевозиться і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з пунктом 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Тому, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними. Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Враховуючи вищевикладене, позивач дійшов висновку, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Крім того, в оскаржуваній постанові «Установив» відповідачем зазначено, зокрема, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 39,5 % (10.583 тон). При проведенні вагових вимірів відповідачем встановлено перевищення допустимого навантаження на здвоєну вісь автомобіля на 10.583 тони, при нормативно допустимій 16 тон, тобто за розрахунком відповідача, перевищення склало 39,5 %, що є підставою для застосування до Відповідача штрафних санкцій за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Натомість розрахунок відсотків перевищення за виявленими параметрами можливо встановити (перевірити) простою арифметичною дією на знаходження невідомого числа (х) за складеною пропорцією: 16,000 т 100% х = 10,583 т х 100 : 16,000 т = 66,14%, 10,583 т х % х = 66,14%. Таким чином, здійснивши простий розрахунок вбачається, що оскаржувана постанова містить помилки в частині визначення процентного та кількісного співвідношення допущеного перевищення нормативних параметрів.
Окрім того, оскаржувана постанова не містить показників фактичного навантаження на здвоєну вісь, що не дає можливості встановити правильність здійсненого розрахунку відповідачем.
Враховуючи зазначене, оскаржувану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вчинення правопорушення.
Позивач у судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте подав суду клопотання, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог і просив провести розгляд справи за його відсутності, а також надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. В якості обґрунтування зазначено, що 25.10.2021 року о 14.51 год. за адресою Н-23, 2 км + 998 м, зафіксовано транспортний засібSCANIA Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 39,5% (10,583 тон), чим порушено п.22.5 ПДР України та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.132-1 КУпАП, а тому винесено постанову ВМ №00000593, якою призначено штраф 51000 грн. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. У даному випадку, перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 39,5%. Відповідно Порядку №1174, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року, державний контроль на автомобільному транспорті, може здійснюватися, у тому числі в автоматичному режимі, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Крім того, долучена до позову копія товарно-транспортної накладної, не підтверджує фактичну масу транспортного засобу, яка була виміряна під час його руху, зокрема не визначає та не підтверджує масу навантаження на здвоєні осі транспортного засобу. Найменування вантажу записано лише «Перевезення на відстань 65 км», а також не зазначено обладнання, яким здійснено зважування транспортного засобу, відсутня інформація про його повірку та придатність до експлуатації.Таким чином, факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Також, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме, як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Навантаження на вісь 1 складало 7002 кг при нормі 11 т; на вісь 2 складало 7481 кг при нормі 11 т; на вісь 3 складало 13554 кг і вісь 4 складало 13029 кг - при нормі 16 т; загальна маса 41066 кг при нормі 40 т, а тому перевищення на здвоєнні осі склало 39,5 % (26583 кг, замість дозволених 16000 кг). Відсоткове перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу вираховується за формулою: ((Мфакт-Ммакс-10%хМфакт)/Ммакс)х100. Де: Мфакт - фактична маса навантаження, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п.22.5 ПДР маса; відсоток-похибка 16% згідно ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 (ОІМL R 134-1:2006, IDT). Отже, ((26583-16000-16%х26583)/16000)х100=39,5%. Крім того, експертним висновком №1245 від 28.05.2021 року автоматичний прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає вимогам із технічного захисту інформації. Згідно сертифікату перевірки, виданого 17.06.2021 року та чинного до 16.06.2031 року №UA.TR.00162-21 Rev.0, прилад автоматичний Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 року. Відповідно сертифікату відповідності №UA.TR.001 35 376-21 від 19.09.2021 року ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту. Для перевірки відповідності приладу таким вимогам були проведені випробування, викладені в 5.2. ДСТУ OIMLR 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування», зокрема: випробування у русі згідно п.5.2.1.1; випробування для оцінення похибки під час випробування в русі згідно п.5.2.1.2. Таким чином, автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі типу Q-FREE НІ TRAC TMU4 WIM, 10022 станом на час фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, був справним і готовим до експлуатації, а отже, показники вимірювань навантажень на осі та загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об'єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 року. Тому постанова ВМ №00000593 від 25.10.2021 року є законною та не підлягає скасуванню.
Позивач надав відповідь на відзив і вказав, що відповідачем не спростовується основна підстава позову, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі. У пункті 19 Порядку №879 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України №671 від 30.08.2017 року) виключено вимогу щодо необхідності наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.Разом із тим, вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який на час розгляду справи є чинним. Отже, виключення пункту 19 Порядку №879 вищезазначеної норми, свідчить лише про те, що КМУ усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні будь-яких методик при здійсненні габаритно-вагового контролю. Оскільки законодавством не встановлено альтернативних вимог щодо можливості проведення вимірювання (зважування) без застосування такої методики або відповідно до будь-яких інших методик, то враховуючи положення ст.19 Конституції України щодо обов'язку органу державної влади та його посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, такі заперечення представника відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Позивач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ №00000593 від 25.10.2021 року не в повній мірі відповідає вимогам Інструкціїз оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021 року, оскільки не містить державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної кількості коліс на осі. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановлення факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. При цьому, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню, шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 25.10.2021 головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Є.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000593. Згідно вказаної постанови 25.10.2021 року о 14.51 год. за адресою Н-23, 2 км + 998 м, зафіксовано транспортний засіб SCANIA Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 39,5% (10.583 тон), чим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, а тому призначено стягнення у виді штрафу 51000 грн (а.с.8).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.03.2021 року власником спеціалізованого вантажного самоскида SCANIA Р380 CB8X4EHZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (а.с.10).
Товарно-транспортна накладна № 25550 від 25.10.2021 року свідчить, що автомобіль SCANIA Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , замовник ТОВ «ТД «КІРОВОГРАДГРАНІТ», отримувач ТОВ «ШЛЯХБУД» (с. Олександрівка, Покровського району Дніпропетровської області), маршрут із смт. Новгородка Кіровоградської області на відстань 65 км, маса брутто 23350 кг, насипом (а.с.9).
Представником відповідача надано суду фотознімки проїзду SCANIA Р380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пост WIM29 (Н-23, 2 км + 998 м, Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя) 25.10.2021 року о 14:51 год. з вагою 41066 кг, а також інформаційну картку ГВК із навантаженням по кожній осі вказаного автомобіля, а саме: вісь 1 - 7002 кг; вісь 2 - 7481 кг; вісь 3 - 13554 кг; вісь 4 - 13029 кг (а.с.52-53).
Згідно експертного висновку №1245 від 28.05.2021 року автоматичний прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає вимогам із технічного захисту інформації (а.с.60).
Відповідно сертифікатів відповідності № UA.TR.001 35 376-21, № UA.TR.001 35 377-21 від 10.09.2021 року ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» прилад автоматичний для зважування дорожніх і транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту (а.с.62-65).
Згідно сертифікату перевірки типу, виданого 17.06.2021 року та чинного до 16.06.2031 року №UA.TR.00162-21 Rev.0, прилад автоматичний Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 року (а.с.66).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, у відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч.2 ст.132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3, п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Частинами 2, 3 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512 (далі Інструкція).
Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Згідно, п.п. 13, 14, 17 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує:
1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі;
2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою;
3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;
4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи;
5) наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
6) наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу;
7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000593 від 25.10.2021 року, не містить інформації щодо загальної маси транспортного засобу, та інформації щодо вихідних вагових параметрів транспортного засобу (допустимої загальної маси) по відношенню до яких відбулось перевищення.
Водночас, за відсутності в оскаржуваній постанові інформації щодо загальної маси транспортного засобу, та інформації щодо вихідних параметрів (допустимої загальної маси) по відношенню до яких відбулось перевищення, твердження про перевищення транспортним засобом, які належать позивачу, загальної маси транспортного засобу є передчасними.
Інші доводи сторін на висновки суду не впливають, а тому значення не мають.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідачем не доведене порушення позивачем п. 22.5 ПДР, то оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000593 від 25.10.2021, підлягає скасуванню.
Відповідно ст.132, 139 КАС України: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з суб'єкта владних повноважень, посадовою (службовою) особою якого є відповідач на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн, що відповідає вимогам ст.139 КАС України.
Керуючись ст.9, 77, 126, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 25.10.2021 серії ВМ № 00000593, -задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00000593 від 25.10.2021, винесену головним спеціалістом відділом провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Євгенієм Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспортіна користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
- відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження за адресою: пр. Перемоги, 14, м.Київ, індекс 03135, код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області І.А. Бойко