Вирок від 16.02.2022 по справі 372/4404/21

Справа № 372/4404/21

Провадження № 1-кп-120/22

ВИРОК

іменем України

16 лютого 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представників потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

перекладача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111230001029 від 13.09.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград (Кропивницький), громадянина України, українця, освіта вища, не працюючого, не одруженого, учасника бойовиїх дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 13 вересня 2021 року, близько 08 години 00 хвилин, в світлий час доби за сприятливих погодних умов, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «Toyota», модель «Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою «Н-01», сполученням «Київ-Знам'янка», на 43 кілометрі відрізку автомобільної дороги, в напрямку від міста Кропивницький до міста Київ, в межах міста Обухів, Київської області, навпроти АЗC «WOG», що за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Піщана, 101-В.

Під час руху ОСОБА_7 , не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю громадян, а також порушуючи вимоги пунктів: 10.1., 11.4., 12.4., та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.3, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), згідно з якими передбачено, що: п. 10.1. ПДР України - «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 11.4. ПДР України - «на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»; п. 12.4. ПДР України - «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»; розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.3 «поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху»; у наслідок чого не обрав безпечну швидкість руху, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смуги зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Subaru Impreza», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в напрямку від міста Київ до міста Кагарлик Обухівського району, Київської області.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_4 , спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку судомо-медичної експертизи № 225/Е від 28.10.2021 у потерпілого мали місце ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелом 6-12 ребер зліва, забій-контузія нижньої частки лівої легені, лівобічний гідроторакс, струс головного мозку забої та садна м'яких тканин обличчя, закрита травма живота, забій передньої черевної стінки.

Грубе порушення ОСОБА_7 вимог пунктів 10.1., 11.4., 12.4., та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.3, Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 , середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з Моторно (транспортного) страхового бюро України на його користь матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 130000 грн., витрат на лікування в розмірі 112547 грн. 48 коп. і моральної шкоди в розмірі 6500 грн. та про стягнення з ОСОБА_7 матеріадльної шкоди за пошкоджений автомобіль в розмірі 51921 грн. 60коп., витрат на евакуацію та стоянку автомобіля 6200 грн., 150000 грн. моральної шкоди та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні обвинувачений винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, показав, що 13 вересня 2021 року керуючи автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою «Н-01» від міста Кропивницький до міста Київ. Проїзджаючи відрізок дороги в межах міста Обухів, Київської області, навпроти АЗC «WOG» відволікся від керування в наслідок чого його автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем «Subaru Impreza», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку. Дуже шкодує, що так сталося, просить не призначати йому суворе покарання. Цивільний позов потерпілого визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 13 вересня 2021 року керуючи автомобілем марки «Subaru Impreza», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався в напрямку від міста Київ до міста Кагарлик. Погода та самопочуття його були добрі. Поблизу АЗC «WOG» в м.Обухові на нього несподівано із зустрічної смуги руху виїхав автомобіль «Toyota Camry», яким керував ОСОБА_7 , відбулося зіткнення. Що було далі він не пам'ятає. Після отриманих травм його жмття суттєво змінилося, він тривалий час лікувався та відновлював самопочуття.

Представник цивільного відповідача МТСБУ в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз'яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину повністю доведена, а дії ОСОБА_7 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4 правильно кваліфіковані по ч.1 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, вік та матеріальне становище, його ставлення до вчиненого, думку потерпілого, який просив не призначати суворе покарання та не застосовувати додаткове покарання вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки такий вид покарання є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви - з іншого.

Щодо цивільного позову потерпілого в частині матеріальних вимог до ОСОБА_7 , то зважаючи на їх підставність та визнання обвинуваченим вони підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із протиправною поведінкою ОСОБА_7 , порушенням життєвих зв'язків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступіню його вини, глибини страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 150000 грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та визнається обвинуваченим.

Вимоги потерпілого ОСОБА_4 до МТСБУ відповідають вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1194 ЦК України, а тому також підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу, то суд зважаючи, що адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надавали правову допомогу потерпілому під час розгляду кримінального провадження, виходячи з розумності розміру витрат на правову допомогу, з врахуванням складності справи та фінансового стану учасників розгляду вважає доцільним вказані вимоги задовольнити.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_7 .

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобам на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_7 покласти на Київо-Святошинський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 у відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням та придбанням лікарських засобів 112547 грн. 48 коп., у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомоібль 130000 грн та 6500 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 249047 грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений автомоібль 51921 грн. 60 коп., 6200 витрат на евакуацію та стоянку автомобіля, 150000 грн. моральної шкоди та 10000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього стягнути 218121 грн. 60 коп.

Процесуальні витрати у розмірі 8409 грн. 38 коп. стягнути з ОСОБА_7 на користь держави.

Речові докази: транспортний засіб, автомобіль «Subaru Impreza», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити за належністю; медичну документацію ОСОБА_4 повернути потерпілому, носії інформації залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати накладений ухвалою Обухівського районного суду від 16 вересня 2021 року арешт на автомобілі «Subaru Impreza», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
103999450
Наступний документ
103999452
Інформація про рішення:
№ рішення: 103999451
№ справи: 372/4404/21
Дата рішення: 16.02.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Обухівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.03.2022)
Дата надходження: 12.11.2021
Розклад засідань:
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2026 04:20 Обухівський районний суд Київської області
22.12.2021 10:00 Обухівський районний суд Київської області
21.01.2022 14:00 Обухівський районний суд Київської області
16.02.2022 10:00 Обухівський районний суд Київської області
22.02.2023 08:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області