Справа № 344/2472/20
Провадження № 2/344/326/22
12 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання дій протиправними, та такими, що порушуть права споживача, щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку; зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу; стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання дій протиправними, та такими, що порушуть права споживача, щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку; зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу; стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., мотивуючи тим, що відповідно до типового договору газопостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №498, він є побутовим споживачем послуг відповідача. У будинку, де він проживає, встановлено побутовий прилад обліку природного газу, на підставі показів якого, відповідач нараховує суми до оплати за спожитий газ за його особовим рахунком. Вже більше року, а точніше, з 01.10.2018 р., відповідач нараховує оплату за спожитий газ в обсязі, більшому аніж фактично спожито ним та членами його сім'ї. На його телефонне звернення до контакт-центру відповідача, йому роз'яснили про те, що у зв'язку з тим, що прилад обліку в його будинку знаходиться в неопалювальному приміщенні, для приведення обсягу споживання газу до стандартних умов, відповідачем застосовуються коефіцієнти коригування показів лічильника, які в кожному з 12 місяців року мають своє значення, тобто, кожен місяць року має свій коефіцієнт коригування показів. В жодному з нормативних актів не надано відповідачу право застосовувати коефіцієнти коригування обсягів природного газу у відносинах з побутовими споживачами, в яких не встановлено спеціальні прилади обліку, які автоматично (з урахуванням показників температури навколишнього середовища та атмосферного тиску) приводять обсяги спожитого природного газу до стандартних умов. Враховуючи вище коефіцієнти, відповідачем безпідставно збільшено нарахування за фактично спожитий природний газ відповідно за кожний місяць зазначеного періоду: жовтень 2018 р. - 2%; листопад 2018 р. - 4%; грудень 2018 р. - 4%; січень 2019 р. - 5%; лютий 2019 р. - 5% березень 2019 р. - 5%; квітень 2019 р. - 3%; травень 2019 р. - 2%; червень 2019 р. - 1%; вересень 2019 р. - 1% жовтень 2019 р - 2% ; листопад і грудень 2019 р. - по 4%; січень 2020 р. - 5%. Порядок розрахунку втрат і витрат природного газу оформлюється окремим додатком до договору розподілу природного газу (технічної угоди про умови приймання передачі газу ГРМ чи договору транспортування природного газу)". Отже, оскільки такий договір з ним як побутовим споживачем, не укладався, так як його укладення з побутовими споживачами не передбачено, вважає будь-які нарахування обсягів, що перевищують фактичні покази приладу обліку, протиправними та такими, що грубо порушують його права як споживача. Відповідач є єдиним постачальником природного газу на території Івано-Франківської області, а значить, займає на даному ринку монопольне становище. Вищевказані дії відповідача є нічим іншим як зловживання монопольним становищем на ринку і такі дії в розумінні ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" є нечесною підприємницькою практикою і яка зазначеною статтею забороняється. Таким чином, в результаті протиправних дій, які виразилися в необґрунтованому нарахуванні відповідачем оплати за ненадані послуги, йому як споживачу, завдано і моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, пов'язаних із вживанням додаткових зусиль для відновлення порушеного права, часто хамовитою поведінкою операторів контакт-центру відповідача, які є його працівниками і, які на його зауваження щодо протиправних нарахувань нерідко грубили йому, брутально звинувачуючи його в некомпетентності і в безпідставності його зауважень. Посилюється моральна шкода триваючим характером - понад один рік - протиправних дій відповідача, які в добровільному порядку він не збирається припиняти. Завдану такими діями відповідача моральну шкоду оцінює у 25 000 гривень. Просив визнати протиправними та такими, що порушують права споживача, дії відповідача щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок обсягу спожитого газу та оплати за нього за його особовим рахунком № НОМЕР_1 , виходячи виключно з фактичних показників приладу обліку та на підставі визначеної у спірному періоді ціни на природний газ; стягнути з відповідача спричинену моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
11.06.2020 року ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут" подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут" на підставі даних АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про об'єм (обсяг) розподіленого газу проводить нарахування споживачу за надану послугу з постачання природного газу. Тому всі питання щодо правильності визначення обсягу спожитого газу споживачами відносяться до компетенції оператора ГРМ (АТ "Івано-Франківськгаз"). Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.32-33).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22.03.2021 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут" про визнання дій протиправними, та такими, що порушуть права споживача, щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку; зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу; стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., співвідповідача - АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (а.с.138).
11.06.2021 року представник відповідача Акціонерне товариство "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що AT «Івано-Франківськгаз», як оператора ГРМ покладено обов'язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури: приведення газу до стандартних умов; розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі. Разом з тим, загальні правила постачання природного газу визначені статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу», відповідно до якої постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природній газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором. 30.09.2015р. НКРЕКП прийнято постанову № 2498 від 30.09.2015р. «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Пункт 1.2 Типового договору розподілу природного газу чітко та однозначно визначає, що умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у ч.1 ст.2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Законодавством в повній мірі передбачено рівність споживачів природного газу на ринку, а також оплату витрат на ринку природного газу на приведення його до стандартних умов за рахунок споживачів. Щодо розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних підприємств (операторів газорозподільних систем) на 2016 рік, то слід звернути увагу суду на ту обставину, що AT «Івано-Франківськгаз» у строки, передбачені законодавством направив відповідні розрахунки планових обсягів газу для потреб ВТВ, розраховані відповідно до чинних Методик, до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Однак, Міненерговугілля при затвердженні відповідних ВТВ на 2016 рік, наказом № 847 від 25.12.2015р. значно знизило ці обсяги до рівня 30365 тис.м.куб.(плановий розрахунок позивача становив 57823,163 тис.м.куб). Обсяги втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов не були затверджені наведеним наказом та в подальшому не входили у встановлений тариф на розподіл природного газу. Отже, AT «Івано-Франківськгаз» не здійснював донарахування обсягів спожитого природного газу побутовим споживачам, а виключно здійснював облік природного газу з приведенням спожитих обсягів побутовими споживачами до стандартних умов, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу». Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу. AT «Івано-Франківськгаз» вважає, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки дії AT «Івано- Франківськгаз», як оператора ГРМ, щодо приведення до стандартних умов спожитих обсягів природного газу Позивачем, як побутовим споживачам, на вищевказаному об'єкті газопостачання, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу - є правомірними і вказаними діями Відповідача-2 не завдано Позивачу наслідків, передбачених п. 5 ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів". Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.142-147).
Позивач позовні вимоги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві та письмових поясненнях, просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ" проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві та письмових поясненнях.
Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є побутовим споживачем послуг газопостачання відповідно до п.1.3 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015року №2498 та для розрахунку за спожитий газ на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Як зазначає позивач, відповідачем ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" з жовтня 2018 року безпідставно збільшено нарахування обсягів спожитого природного газу від обсягу фактичного споживання згідно з показами засобів обліку.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 1.1-1.5 наказу Міненергетики від 23 листопада 2011 року № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», річні обсяги НВ і ВТВ природного газу в газорозподільних мережах розраховуються відповідно до Методик № 264 та №595.
При цьому, згідно з вказаними методиками газорозподільні підприємства самостійно розраховують річні обсяги НВ і ВТВ природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
На підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів НВ і ВТВ природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри НВ і ВТВ природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.
Затверджені розміри НВ і ВТВ природного газу є максимально допустимими для певного року.
У разі непогодження розрахованих газорозподільним підприємством річних обсягів НВ і ВТВ природного газу Міненергетики надає йому вмотивовану відмову.
Отже, НВ і ВТВ природного газу визначаються із застосуванням Методик № 264 та №595, а визначення питомих витрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, здійснюється із урахуванням Методики № 595.
Стосовно доводів позивача що норми Кодексу ГРС щодо приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунків об'ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одинці, в той час як розрахунки за природний газ на сьогодні здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці має виключно інформаційний характер, суд зазначає слідуюче.
Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі врегульовано розділом ІХ Кодексу ГРС.
Так, за п. 1, 2 глави1розділу ІХ вказаного Кодексу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРС, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється на підставі договору розподілу природного газу, укладеного між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цьогоКодексу.
При цьому, АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", як оператор ГРС відповідно до вимог п. 2-3 глави 2 розділу і Кодексу ГРС, виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об'єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу, а також здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.
Пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС передбачено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРС (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XVцього Кодексу.
З аналізу зазначених законодавчих положень вбачається, що Комісією помилково вказано, що такі норми стосовно приведення до стандартних умов застосовується виключно при здійсненні перерахунку об'єму природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, оскільки фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку шляхом: 1) приведення газу до стандартних умов; 2)переведення об'єму газу, приведеного до стандартних умов, в одиниці енергії.
Крім того, за приписами п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС оператор ГРС зобов'язаний за підсумками місяця, але не пізніше 8-го числа, наступного за розрахунковим місяцем, опублікувати на власному сайті фактичні дані щодо розміру середньозваженої вищої теплоти згоряння природного газу за кожним маршрутом; передбачити у платіжних документах споживачів за послуги з розподілу природного газу, а також в особистому кабінеті споживача, інформацію про величину коефіцієнту приведення до стандартних умов (якщо вузол обліку природного газу споживача не приводить в автоматичному режимі об'єм природного газу до стандартних умов), розмір середньозваженої вищої теплоти згоряння за розрахунковий період, а також розмір спожитого обсягу енергії природного газу (за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж (абз. 3 п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС).
Таким чином на відповідача АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" покладено обов'язок при комерційному обліку газу, у тому числі, здійснювати дві окремі процедури:
1) приведення газу до стандартних умов;
2) розрахунок спожитого обсягу енергії природного газу, про який повідомляється споживача в платіжному документі.
Суд звертає увагу, що у відповідності до абз. 1 п. 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРС, та з урахуванням вимог цьогоКодексу.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 17 Закону №1504-VIIІдля ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону.
На виконання зазначених вище законодавчих вимог 30 вересня 2015 року НКРЕКП прийняло постанову №2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу».
Так, за п. 1.2 Типового договору умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно доЗакону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу»(далі - Закон № 329-VIII) і Кодексу ГРС.
Згідно з п. 37 ч. 1ст. 1 Закону № 329-VIII споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до п. 4 розділу 1 Глави І Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
За приписами п. 5.1 Типового договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРС та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРС та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та цим Договором (п. 5. 2 Типового договору).
У пункті 5.3 Типового договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРС.
У свою чергу, за змістом абз. 2 п. 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV Кодексу ГРС.
Разом з тим, п. 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРС визначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міненергетики від 26 лютого 2004року №116 (далі - Методика № 116), яка призначена для приведення об'єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об'єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.
Розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюється з урахуванням коєфіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у вказаній Методиці.
Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначити за відповідними додатками до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу.
Виходячи з наведеного, нарахування за спожитий природний газ правомірно здійснювалась їз застосуванням коефіцієнта приведення до стандартних умов.
За таких обставин, обов'язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу визначений саме нормами Кодексу ГРС та Типового договору, у зв'язку з чим проведення відповідачем 2 таких дій в жовтні 2018 року є правомірним.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправними дій ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку та зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до глави 4 розділу IХ Кодексу ГРС, об'єми та обсяги споживання природного газу побутовими споживачами визначаються оператором газорозподільної мережі (в цьому випадку - АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"). Зокрема, в абзаці 3 пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу зазначено, що оператор ГРС в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
З липня 2015 року ТОВ "Івано-Франківськгаззбут", як постачальник природного газу не забезпечує облік природного газу, а лише здійснює розрахунок оплати вартості послуг з газопостачання.
Усі дані щодо об'ємів споживання природного газу побутовим споживачем, ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" отримує від оператора газорозподільної мережі (Оператор ГРМ), тобто АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз», за виключенням планових величин середньомісячного споживання. Такі дані передаються Оператором ГРМ відповідачу 1, як постачальниками із спеціальними обов'язками на підставі даних, отриманих за результатами зняття показань лічильників, як індивідуальних, так і загальнобудинкових.
Судом встановлено, що ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз», а тому відповідач 1 дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між суб'єктами ринку природного газу.
Крім того, дії ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживача, в частині неправильного обліку природного газу, оскільки, як встановлено судом, дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз» як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов'язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об'єктами споживання побутових споживачів були правомірними.
ТОВ "Івано-Франківськгаззбут" не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз». Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.
Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 296/6536/17-ц.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач не надав суду доказів та не довів протиправності дій відповідачів, а тому позовні вимоги про визнання дій протиправними, та такими, що порушуть права споживача, щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку та зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу не підлягають до задоволення.
Вимога про стягнення моральної шкоди є похідною вимогою від первісних вимог, а тому в задоволенні цієї вимоги також слід відмовити.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку поданим сторонами доказам, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п.1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом із тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в позові, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає віднести судові витрати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4,17,21,22 Закону України "Про захист прав споживачів", статтями12,76-81,141,258-265,268 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ "Івано-Франківськгаззбут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про визнання дій протиправними, та такими, що порушуть права споживача, щодо донарахування обсягу споживання природного газу понад обсяг, згідно показів приладу обліку; зобов'язання здійснити перерахунок обсягу спожитого газу; стягнення моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: Повний текст рішення виготовлено 19.04.2022 року.
Суддя Пастернак І.А.