Справа №295/2631/22
Категорія 11
1-кп/295/628/22
19.04.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового
засідання ОСОБА_4
розглянув у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021060000000395 від 04.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст. 115 ч.2 п.1,2,6, 194 ч.2, 187 ч.4, 289 ч.3, 152 ч.1 КК України, -
з участю:
прокурора ОСОБА_6
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника
потерпілого ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_10
Прокурор звернулася з клопотанням, підтриманим потерпілими, представником потерпілого, про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшилися та продовжують існувати. Зазначила, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду. Просить продовжити строк дії тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
Обвинувачений заперечив щодо задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що готовий після зміни запобіжного заходу вступити до лав ЗСУ.
Захисник заперечив та зазначив, що прокурором не надано доказів про наявність ризиків. Просить врахувати, що докази, якими сторона обвинувачення буде доводити винуватість його підзахисного здобуто незаконним шляхом та тривалий час перебування останнього під вартою. Просить відмовити у задоволенні клопотання та змінити на інший більш м'який запобіжний захід або визначити розмір застави.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, до завершення судового розгляду, оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, оскільки вона не може бути надана без дослідження усього комплексу наявних у справі доказів, а відтак оцінку доказів у їх сукупності та взаємозв'язку суд буде надавати лише в нарадчій кімнаті.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи сторони захисту в частині того, що докази здобуто незаконним шляхом, оскільки оцінку всього комплексу доказів, які будуть надані суду учасниками судового провадження, суд буде надавати під час ухвалення судового рішення.
Суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставами для застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на недопитаних судом потерпілих і свідків, наразі не зникли та не зменшилися. Обставини на які посилається сторона захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу і були враховані при його обранні та продовженні.
Окрім того, наразі з'явилися нові ризики, пов'язані із російською агресією, що сприяє погіршенню криміногенної обстановки.
Що стосується клопотання захисника про визначення розміру застави, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, а щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, має право не визначати розмір застави. Отже, питання визначення розміру застави вирішується лише під час обрання запобіжного заходу, а не під час судового розгляду. За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд відмовляє у визначенні розміру застави.
Таким чином, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання про доведеність чинників, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК України і є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на наведене, враховуючи також обставини справи та обстановку за якою обвинуваченому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою, без визначення розміру застави, оскільки підстав для зміни виду запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. 315 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів - до 17.06.2022 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3