Справа № 216/6456/19
Провадження № 1-кп/216/213/22
"19" квітня 2022 р. місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 об'єднане кримінальне провадження № 12019040230001274 від 17 липня 2019 року та № 12019040230001717 від 23 вересня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, є військовослужбовцем, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина, відповідно до положень ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Наприкінці січня 2016 року ОСОБА_3 , перебуваючи в зоні проведення антитерористичної операції, а саме в м. Бахмуті Донецької області, від невідомого йому чоловіка прийняв у подарунок шести кінцевий сюрікен, який з того часу став зберігати при собі.
16 липня 2019 року приблизно о 10.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що раніше придбаний шести кінцевий сюрікен є холодною зброєю, маючи намір на носіння холодної зброї, поклав вказаний сюрікен до наплічної сумки, після чого покинув приміщення свого мешкання та вийшов на вулицю.
Того ж дня, 16 липня 2019 року, о 13.50 год. ОСОБА_3 , проходячи в лісосмузі біля будинку № 2 на вул. Старовокзальній у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, був зупинений працівниками поліції, на законну вимогу яких, у присутності двох понятих, із сумки, яка була з ним, дістав і передав для огляду вказаний шести кінцевий сюрікен, який згідно з висновком експерта від 01 серпня 2019 року № 28/3.3/935 є метальною холодною зброєю - сюрікеном, виготовленим промисловим способом.
Крім того, 16 липня 2019 року приблизно о 13.20 год. ОСОБА_3 , проходячи по вул. Старовокзальній у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, на землі знайшов пакет, в якому знаходилось 12 (дванадцять) фрагментів пластикових трубочок з кристалічною речовиною. Після цього ОСОБА_3 , розуміючи, що в знайдених ним трубочках знаходиться психотропна речовина - метамфетамін, маючинамір на придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно підняв указаний пакет з фрагментами пластикових трубочок з кристалічною речовиною з землі та поклав його до своєї сумки.
Того ж дня, 16 липня 2019 року, у період часу з 13.50 год. до 14.25 год. ОСОБА_3 , проходячи в лісосмузі біля будинку № 2 на вул. Старовокзальній у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, був зупинений працівниками поліції, на законну вимогу яких, у присутності двох понятих, із своєї сумки дістав і передав для огляду 12 (дванадцять) фрагментів пластикових трубочок з кристалічною речовиною масою: 0,0752 г; 0,0614 г; 0,0520 г; 0,0748 г; 0,0697 г; 0,0590 г; 0,0580 г, 0,0659 г; 0,0569 г; 0,0561 г; 0,0671 г; 0,0740 г, яка згідно з висновком експерта від 14.09.2019 року № 30/8.6/434 містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну в наданій на експертизу речовині становить відповідно: 0,0581 г; 0,0455 г; 0,0377 г; 0,0589 г; 0,0532 г; 0,0436 г; 0,0432 г, 0,0507 г; 0,0427 г; 0,0409 г; 0,05191 г; 0,0565 г, загальною масою 0,5829 г, які ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Разом з тим 23 вересня 2019 року в нічний час на ґанку продуктового магазину «Акварель», розташованого на вул. Свято-Миколаївській, 62 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, між раніше незнайомими ОСОБА_3 і його приятелем ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_7 і його приятелем ОСОБА_8 з іншої сторони сталась сварка через кепкування ОСОБА_7 з предметів одягу ОСОБА_3 , після чого останні почали образливо висловлюватись на адресу один одного. Такі висловлювання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обурили ОСОБА_3 , викликавши в нього почуття особистої неприязні до зазначених осіб і раптово виниклий умисел на спричинення останнім тілесних ушкоджень за вказаних мотивів. Діючи з цією метою, ОСОБА_3 прослідував за неподалік розташованим місцем мешкання ОСОБА_6 , до приміщення квартини АДРЕСА_2 , де взяв дерев'яну биту, таким чином підшукавши собі знаряддя злочину, повернувся до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які продовжували знаходитись біля вказаного продуктового магазину «Акварель». Відразу ж після цього ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись на ділянці алеї поблизу будинку АДРЕСА_3 , діючи з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень з мотивів особистої неприязні до нього, утримуючи підшукану ним дерев'яну биту в руках, приблизно о 00.55 год. 23 вересня 2019 року умисно завдав нею потерпілому ОСОБА_7 , який стояв навпроти нього, намагаючись прикритись від ударів лівою рукою, не менше одного удару в область голови та не менше двох ударів в область лівої руки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної області ліворуч, струсу головного мозку, закритого перелому середньої третини обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 28 грудня 2019 року № 1983 виявлені в потерпілого ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лівого передпліччя за своїм характером відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби.
Також 23 вересня 2019 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_3 , знаходячись на ділянці алеї поблизу будинку АДРЕСА_3 , одразу після побиття ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень раніше йому незнайомому ОСОБА_8 з мотивів особистої неприязні до нього, утримуючи в руках заздалегідь підшукану ним дерев'яну биту, умисно завдав нею потерпілому ОСОБА_8 який стояв навпроти нього, одного удару зазначеною битою в область лівої руки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівого ліктьового суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 27 грудня 2019 року № 1984 за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю і дав суду такі показання. Три роки тому влітку його зупинили працівники поліції, яким він добровільно видав привезений із зони АТО сюрікен і знайдені трубочки з метамфетаміном. Крім того, перебуваючи біля магазину у військовій формі, з нього почали глузувати потерпілі, які чіплялись та ображали його з приводу участі в АТО. Така поведінка потерпілих його обурила, тому він вирішив взяти биту, але це їх не відлякнуло й вони продовжували чіплятися до нього. Після цього він наніс їм декілька ударів битою та пішов додому, однак потерпілі продовжували вслід ображати його. Водночас обвинувачений зазначив, що в обвинувальних актах всі обставини викладені правильно та повністю відповідають дійсності, будь-яких заборонених методів під час досудового розслідування, у тому числі фізичного та психологічного тиску, до нього не застосовувалось.
Давши такі детальні показання, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки він всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачений ОСОБА_3 просив суд врахувати, що він беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених вище обставин і кваліфікації, щиро кається в скоєному та вважає справедливим покарання, яке йому просив призначити прокурор.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, з будь-якими письмовими заявами чи клопотаннями протягом усього часу розгляду справи до суду не звертались, цивільні позови під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явили.
За таких обставин суд, заслухавши думку учасників судового провадження, визнав за можливе з'ясувати всі обставини справи під час судового розгляду за відсутності потерпілих.
Ураховуючи зазначену вище позицію обвинуваченого та беззаперечну згоду всіх присутніх учасників судового провадження на скорочений порядок дослідження доказів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення та наслідків, форми вини й мотиву кожного з інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи й погоджувалися з кваліфікацією вчинених ним діянь, його показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому у суду не виникло сумнівів у його волевиявленні. Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а також інших учасників судового провадження, судом детально роз'яснено останнім, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються обвинуваченим і беззаперечно ним визнаються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 . Ці діяння містять такі склади кримінальних правопорушень:
- ч. 2 ст. 263 КК України за ознаками незаконного носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу;
- ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту;
- ч. 1 ст. 122 КК України за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
- ч. 2 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкціях частин статей, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено діяння, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами та кримінальними проступками.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, є військовослужбовцем, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, під наглядом лікаря-нарколога перебуває з листопада 2016 року з приводу вживання декількох психоактивних речовин зі шкідливими наслідками (аркуші 68-73 кримінального провадження № 12019040230001717, аркуші 48-55 кримінального провадження № 12019040230001274).
У пункті 4 досудової доповіді міститься висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк і не становить великої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, спосіб, мотиви й обстановку їх вчинення та наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу, зокрема, вік, стан здоров'я, відсутність попередніх судимостей, наявність неповнолітньої дитини на його утриманні, посередню характеристику за місцем проживання, перебування на обліку через наркотичну залежність, наявність однієї пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.
При цьому, зважаючи на характер і ступінь тяжкості вчинених діянь, відсутність у потерпілих претензій до обвинуваченого, перед і пост кримінальну поведінку останнього, який вважається раніше не судимим, має зареєстроване місце проживання та утримує неповнолітнього сина, беззаперечно визнає свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та дійсно щиро кається, тобто наявність такої сукупності обставин, яка істотно знижує ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого та із достатньою переконливістю свідчить про позитивну перебудову його свідомості й реальну можливість виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, але в умовах здійснення належного контролю за його поведінкою й виконанням покладених на нього судом обов'язків під час такого звільнення з випробуванням, а також застосуванням протягом іспитового строку соціально-виховних заходів, необхідних для його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому.
За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчинених діянь, їх небезпечності й даним про особу винного, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачений ОСОБА_3 належною поведінкою протягом іспитового строку довів своє виправлення.
Цивільні позови в кримінальному провадженні не пред'явлені.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави 2 512 грн 16 коп. документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів (аркуші 17, 37 кримінального провадження № 12019040230001274).
Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту припинив свою дію після закінчення строку дії відповідної ухвали, підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому таке покарання:
- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці;
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхомпоглинення менш суворих покарань більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 2 (два) місяці.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення цього вироку.
Речові докази, а саме:
-шести кінцевий сюрікен, вилучений у ОСОБА_3 та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (аркуш 22 кримінального провадження № 12019040230001274), - знищити;
-психотропну речовину - метамфетамін, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (аркуш 43 кримінального провадження № 12019040230001274), - знищити;
-биту чорного кольору, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області згідно з квитанцією від 30.10.2019 року (аркуш 39 кримінального провадження № 12019040230001717), - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн 16 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1