Справа № 206/1089/22
Провадження № 1-кс/206/112/22
19 квітня 2022 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання дізнавача Сектору дізнання Відділу поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022046700000069 внесеного 16 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю:
дізнавача - ОСОБА_3 ,
Дізнавач СД ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна, яке обґрунтувала тим, що 15 квітня 2022 року працівниками Управління патрульної поліції під час патрулювання Самарського району, за адресою: м. Дніпро, вул. Рощинська, біля будинку 90, було зупинено транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_4 . Під час перевірки вказаного транспортного засобу виявлено рослинну речовину зеленого кольору. Так, 15 квітня 2022 року слідчим СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Рощинська, біля буд. 90, в ході якого в багажнику транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Також було вилучено транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який поміщено на територію ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, ключі, які поміщено до спеціального пакету ЕХР0291290 та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 , яке поміщено до спеціального пакету ЕХР0200458.
Зважаючи на те, що транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , є речовим доказом, оскільки є матеріальним об'єктом, який може бути предметом вчинення кримінального правопорушення та міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, має суттєве доказове значення у даному кримінальному провадженні, з метою його збереження як речового доказу та його подальше експертне дослідження з метою встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, дізнавач просить накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження, користування та відчуження майном вилученим в ході проведення огляду місця події від 15 квітня 2022 року, а саме вказаним транспортним засобом, ключами від нього, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Клопотання дізнавача погоджено прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 .
Дізнавач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання в повному обсязі, просила задовольнити останнє.
Власник майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду клопотання не звертався.
Відповідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши пояснення дізнавача, дослідивши надані матеріали в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні підрозділу дізнання Відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022046700000069 від 16 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (а. с. 5).
15 квітня 2022 року на підставі дозволу власника автомобіля марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , в присутності останнього, проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Рощинська, 90, на якій знаходився автомобіль марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході огляду якого у багажнику виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, а також вилучено сам автомобіль, ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 12-16).
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомили, що їм невідомо звідки взялась речовина рослинного походження зеленого кольору, ОСОБА_4 зазначив, що перед цим вказаний автомобіль стояв припаркованим з відчиненим замком багажника біля магазину «Сільпо» на бульварі Слави в місті Дніпрі (а. с. 13-14).
Постановами дізнавача СД ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 16 квітня 2022 року транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , ключі від нього, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 визнано речовими доказами з метою використання у кримінальному провадженні (а. с. 20-23).
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частини 3 казаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Проте, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання дізнавача про арешт майна, виходячи з наступного.
Так, дізнавачем не доведено необхідність такого арешту, оскільки в клопотанні зазначено, що вказаний транспортний засіб, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію є предметом вчинення кримінального правопорушення, а також майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Також дізнавачем визначено мету арешту вказаного майна - збереження речових доказів, тобто в порядку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Водночас із цим, у клопотанні не зазначено які саме обставини кримінального правопорушення планується довести використовуючи вказане майно та в чому саме полягає його доказове значення з урахування попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, в клопотанні дізнавача зазначені ризики з числа визначених у абз. 2 ч. 1 ст. 170 КУпАП, зокрема це ризики приховування майна, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження або використання. Проте, дізнавач в своєму клопотанні жодним чином не обґрунтовує дійсність таких ризиків, а лише посилається на них, що вказує формальний їх характер та власні припущення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання дізнавача про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369, 370, 371, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання дізнавача Сектору дізнання Відділу поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022046700000069 внесеного 16 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді у відповідності до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1