Справа 206/16/22
Провадження 2/206/368/22
30 березня 2022 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Ільїній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
10 січня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 16467 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 27589,62 гривень, з яким вона не погоджується, а також не погоджується із здійсненим розрахунком суми заборгованості. Так, 11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Самарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про те, що ОСОБА_2 , маючи доступ до мобільного телефону та власних карток та документів ОСОБА_1 шахрайським шляхом оформив кредит від імені останньої, а в подальшому на дані документи було оформлено кредити у декількох фінансових та банківських установах. Після цього ОСОБА_1 стало відомо про наявність арештів на банківські рахунки, а як стало відомо пізніше з Єдиного реєстру боржників - наявності обтяжень на все рухоме та нерухоме майно та відкрите виконавче провадження. Договір на якому було вчинено виконавчий напис не є нотаріально посвідченим, не був зареєстрованим у реєстрі правочинів, а є таким, що укладений у простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення відповідного виконавчого напису. Надана нотаріусу виписка за рахунком із зазначенням суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 602560678 від 20 жовтня 2019 року за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року не підтверджує існування заборгованості, оскільки остання не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку. Розрахунок заборгованості не містить інформації щодо часу, дати, суми, місяця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит, які повинні міститись у виписці за рахунком, а є лише одностороннім та одноособовим нарахуванням банком суми заборгованості за певний період. Крім того, період нарахування заборгованості за кредитом з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року, в той час, як строк надання позики за договором від 20 жовтня 2019 року - 30 днів, тобто після спливу періоду нарахування за позикою, обов'язок ОСОБА_1 з повернення процентів від суми позики припинився після спливу строку кредитування, тобто 15 січня 2020 року. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не зверталось до ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, підтвердження чого також не надавалось приватному нотаріусу. ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
11 січня 2022 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 30 березня 2022 року надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомлено, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано, у зв'язку з чим, суд відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Треті особа в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, 02 лютого 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, ознайомившись з письмовими доказами, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 602560678, відповідно до якого товариство надало позичальнику кредит на суму 8075,00 гривень на умовах визначених у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Строк дії договору станови 24 дні з моменту його укладання (а. с. 13).
12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., на підставі, зокрема, п. 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинено виконавчий напис на кредитному договорі № 602560678 від 20 жовтня 2019 року. З ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 602560678 від 20 жовтня 2019 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 62 від 21 січня 2020 року є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», стягнуто заборгованість у розмірі 27589,62 гривень. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року (а. с. 12).
Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидору Л.В. 06 серпня 2021 року у рамках виконавчого провадження № 66170524 прийнято постанову, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід від ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (а. с. 18).
Так, за правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 8 Закону України «Про нотаріат»).
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання йому стягувачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки сума заборгованості ОСОБА_1 не є безспірною, остання не погоджується із визначеною сумою заборгованості, відповідачем до суду виписки з рахунку ОСОБА_1 не надано, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у її безспірності.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не зверталось до ОСОБА_1 із письмовою вимогою про усунення порушень, в матеріалах справі відсутні відомості, які б вказували на те, що ОСОБА_1 отримувала зазначену вище вимогу, що вказує на те, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій.
Крім того, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Разом із цим, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса - 12 березня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнений розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Проте, договір укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким відступлено до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», не є нотаріально посвідченим, протилежних доказів чого суду не надано, тому суд приймає такі доводи.
Викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду із позовною заявою у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса № 16467 від 12 березня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 602560678 від 20 жовтня 2019 року у розмірі 27589,62 гривень, право вимоги за яким на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 62 від 21 січня 2020 року перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», та на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстру прав вимог № 3 від 29 січня 2021 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11-А, офіс 605, ЄДРПОУ - 42254696) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), витрати понесені по сплаті судового збору у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук