21 лютого 2022 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 759/8544/19
номер провадження №22-ц/824/723/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача Родіонова О.В.,
відповідач ОСОБА_1 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року /суддя Бабич Н.Д./
у справі за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про спонукання до укладення договору, -
У травні 2019 року ПАТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до відповідачів про спонукання до укладення договору про відшкодовування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укласти з АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком" договір про відшкодування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод, вирішено питання судових витрат. /т. 2 а.с. 175-180/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог, стягнувши на його користь у відшкодування шкоди 1 гривню.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що житловий будинок підключений до централізованих мереж міста Києва з постачання холодної води, газу і тепла. Виключними постачальниками цих централізованих послуг у місті Києві є комунальні підприємства «Київводоканал», Київгаз та «Київтеплоенерго», послуги оплачуються напряму. Для укладення прямих договорів і прямих оплат за централізоване постачання комунальних послуг, співвласники будинку наполягали, щоб АТ «Укртелеком» виконав покладені на нього обов'язки по передачі технічної документації на будинок і комунальних мереж комунальним підприємствам. Судом помилково встановлено, що будинок перебуває на балансі АТ "Укртелеком", оскільки жодних належних доказів цього немає, відсутні договори з власниками про передачу на баланс. Вказував і на тому, що обладнання індивідуального теплового пункту знаходиться у підвалі будинку і є елементом внутрішньо будинкової тепломережі яка є власністю співвласників приватизованого житлового будинку і не перебуває на балансі позивача. Договір від 01.11.2018 № 8875007, укладений між філією «Укртелекома» і «Київтеплоенерго», щодо постачання тепла для житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснений без відома і дозволу співвласників будинку. Також окремо наголошував на тому, що ЦК України не містить такого способу захисту права як спонукання до укладення договору, який порушує права відповідачів. Щодо процесуальних порушень, вказував, що клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку зі встановленим карантином, не задоволено, справу розглянуто без його участі, не залучено «Київтеплоенерго» як третю особу, яка є виробником і поставщиком послуг.
Представник АТ «Укртелеком» Родіонова О.В. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що житлова будівля обліковується на балансі Київської міської філії АТ «Укртелеком», підтвердженням є довідка № 14-10/172 від 05.08.2019 р. АТ «Укртелеком», в якості абонента (балансоутримувача), на підставі договорів, укладених з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДД) «Київтеплоенерго» від 01.11.2018 № та з ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 16.09.2014 №12530/1-2-09 сплачує послуги опалення, водопостачання та приймання стічних вод для забезпечення даними послугами квартири АДРЕСА_2 . Відповідачі періодично (не в повному обсязі) сплачували на рахунки позивача кошти за отримані послуги. Отже, твердження щодо відсутності договірних взаємовідносин між сторонами спору, а також укладання АТ «Укртелеком» договорів з КП Київтеплоенерго та Київводоканалом без відому відповідачів не відповідають дійсності. Також, судом першої інстанції достовірно встановлено, що у межах строку на надання відповіді, відповідачі 01 лютого 2019 року платіжними дорученнями №8932158В та № 8932148В здійснили на користь позивача часткову оплату в розмірі 704,00 грн. та 1519,75 грн. за отримані послуги опалення, водопостачання та приймання стічних вод згідно виставленого позивачем рахунку №82ШПП/18-89 від 30.12.2018 р. Наголошувала також, що відповідач самостійно, без договору та за відсутності особового рахунку абонента КП Київтеплоенерго здійснював на свій розсуд на користь КП Київтеплоенерго недоговірні платежі за опалення за період листопад 2020 р. - березень 2021 р. Щодо способу захисту вказувала, що саме спонукання в даному випадку до укладення договору, буде належним способом захисту в даному випадку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі АТ "Укртелеком" (а.с.10-12 том 1).
Відповідачі по справі є власниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.13-20 том №1, а.с.123-126 том №2), що не оспорюється сторонами.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за вказаною адресою та проживають там (а.с.65-67 том №1).
Судом встановлено, що ПАТ "Укртелеком" на підставі договорів укладених з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» від 01.11.2018 8875007 та з ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 16.09.2014 №12530/1-2-09 сплачує послуги опалення, водопостачання та приймання стічних вод квартири № 2 , що належить відповідачам (а.с.25-51 том №1).
Отже, саме позивач здійснює оплати за надані послуги теплопостачання для квартири відповідача на підставі договору від 01.11.2018 № 8875007, укладеного з КП «Київтеплоенерго», за надані послуги водопостачання та приймання стічних вод на підставі договору від 16.09.2014 №12530/1-2-09, укладеного з ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (а.с.41-51 том №1).
З листопада 2018 року позивач виставляє відповідачам рахунки, які відповідають фактичним витратам, понесеним ПАТ «Укртелеком» в результаті оплати послуг опалення, водопостачання та приймання стічних вод квартири відповідачів згідно вищезазначених договорів, а відповідачі періодично сплачують, не в повному обсязі, на рахунки позивача суми за отримані послуги опалення, водопостачання та приймання стічних вод (а.с.133-155 том №2).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно вважав, що вчинені відповідачами дії щодо оплати послуг опалення, водопостачання та приймання стічних вод свідчать про наявність між сторонами правочину в розумінні пункту 1 статті 202 Цивільного кодексу України, відповідно до якого правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі права й обов'язки реалізуються в межах цивільного правовідношення і вони є відповідно його складовими елементами.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи зазначені правові норми, а також здійснення сторонами відповідних дій, спрямованих на виникнення цивільних прав та обов'язків, суд першої інстанції дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем існував правочин.
З метою врегулювання договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачами, а саме: укладання договору у письмовій формі, керуючись п. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України, 22.01.2019 року позивач направив відповідачам пропозицію (оферту) укласти договір про відшкодовування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод квартири відповідачів, але прийняття пропозиції (акцепту) від останніх щодо укладення цього договору позивачу не надходило (а.с.21-24 том №1).
Так, листом від 21.01.2019 № 14-10/11 позивач надіслав відповідачам два примірника підписаного договору про відшкодовування витрат з опалення, водопостачання та приймання стічних вод з пропозицією у строк до 04 лютого 2019 року підписати договір та повернути один примірник на адресу позивача. Отримавши 26.01.2019 року дану пропозицію (оферту) позивача, Відповідачі залишили її без відповіді (а.с.21-24 том №1).
01 лютого 2019 року, у межах строку на надання відповіді, відповідачі платіжними дорученнями № 893215SB та № 893214SB здійснили на користь Позивача оплату в розмірі 704,00 грн. та 1519,75 грн. за отримані житлово-комунальні послуги (опалення, водопостачання та приймання стічних вод) (а.с.136, 137 том №2).
Такі дії відповідачів суд першої інстанції обґрунтовано розцінив діями по виконанню запропонованого позивачем договору та відповіддю на пропозицію його укладення, що також свідчить про наявність правочину між сторонами, про прийняття відповідачами пропозиції від позивача щодо укладання договору.
Пунктом 2 статті 642 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, дії відповідачів засвідчують їх бажання укласти договір, відповідають ознакам правочину по виконанню договору, свідчать про його виконання та відповідають умовам оферти.
Статті 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначають загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Дослідивши договір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його умови та зміст відповідають вимогам чинного законодавства України.
Відповідачами не було надано суду підтверджуючих доказів того, що вони відмовилися від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, подавши відповідну заяву до позивача.
В силу дії п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в разі невизнання відповідачем (споживачем) права позивача (виконавця) послуг на укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який відповідає вимогам законодавства, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом укладення договору у письмовій формі на запропонованих позивачем умовах.
Доводи апеляційної скарги, щодо того, що виключними постачальниками централізованих послуг у місті Києві є комунальні підприємства «Київводоканал», Київгаз та «Київтеплоенерго», а послуги оплачуються напряму, колегією не приймаються до уваги, як такі, що спростовані матеріалами справи.
Так, на підставі договорів, укладених з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДД) «Київтеплоенерго» від 01.11.2018 № та з ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 16.09.2014 №12530/1-2-09 сплачує послуги опалення, водопостачання та приймання стічних вод для забезпечення житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі періодично (не в повному обсязі) сплачували на рахунки позивача кошти за отримані послуги. Отже, твердження щодо відсутності договірних взаємовідносин між сторонами спору.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачі періодично сплачують кошти за отримані послуги, саме на рахунки позивача а саме за опалення, водопостачання та приймання стічних вод (а.с.133-155 том №2), що є фактичним прийняттям пропозиції по укладенню договору.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: