07 лютого 2022 року м. Київ
Справа №753/30090/21
Апеляційне провадження №33/824/67/2022
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участю секретарів Охневської Т.В., Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №307850 від 15 вересня 2021 року, 15 вересня 2021 року о 09 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Гайова 2-а, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні обгону не переконався в тому, що водій транспортного засобу «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, подав сигнал про намір повороту ліворуч та здійснив зіткнення. В результаті обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.2б Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а висновок про порушення ОСОБА_2 вимог п. 14.2б ПДР не ґрунтується на встановлених обставинах та спростовується доказами , зокрема висновком експерта №231/21 від 12 жовтня 2021 року.
Не погодилась із вказаною постановою ОСОБА_1 , нею подано апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що вона не була ознайомлена із змістом оскаржуваної постанови в день її винесення, оскільки не була належним чином повідомленою про розгляд справи, судових викликів та повісток не отримувала, участі в судових засіданнях з розгляду даної справи не приймала, про результат розгляду справи дізналась з ЄДРСР 23 листопада 2021 року, оскільки оскаржувана постанова була оприлюднена в реєстрі лише 22 листопада 2021 року.
У зв'язку з викладеним, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції було передчасно надано оцінку доказам, на підставі яких і винесено оскаржувану постанову. Вказує на те, що вона жодних пояснень експерту, який складав висновок №231/21 від 12 жовтня 2021 року, чи іншим особам не надавала, огляд її транспортного засобу експертом не здійснювався, на місці ДТП експерт присутній не був, у зв'язку з чим не мав об'єктивних підстав надавати висновок, який є повністю протилежний обставинам, встановленим поліцією у протоколі та є одностороннім, і який розцінений судом, як основний доказ у справі. Таким чином, вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, не надано об'єктивної оцінки всім доказам та поясненням у справі в сукупності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з подальшим прийняттям постанови про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні ДТП.
На підставі викладеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Змієвська Т.П. підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Губенко І.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Статтею 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності , вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання призначене на 22 жовтня 2021 року о 14.30 год., потерпілу ОСОБА_1 було повідомлено за допомогою СМС, яке було сформовано 22 жовтня 2021 року о 15.54 год, тобто після судового засідання. В матеріалах справи також наявна судова повістка від 22 жовтня 2021 року про виклик ОСОБА_4 до суду на 09 листопада 2021 року, однак зворотнє повідомлення про вручення вказаної повістки ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутнє. Оскаржувана постанова була постановлена 09 листопада 2021 року за відсутності ОСОБА_1 , копія постанови суду першої інстанції в строк, передбачений на апеляційне оскарження, ні вручена, ні направлена ОСОБА_1 не була, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримала 23 листопада 2021 року в суді першої інстанції під час ознайомлення з матеріалами справи. /а.с. 21-26/.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити.
Вирішуючи питання по суті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №307850 від 15 вересня 2021 року, 15 вересня 2021 року о 09 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Гайова 2-а, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , при виконанні обгону не переконався в тому, що водій транспортного засобу «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, подав сигнал про намір повороту ліворуч та здійснив зіткнення. В результаті обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.2б Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Як вбачається із схеми ДТП, на транспортному засобі ОСОБА_1 «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 виявлено наступні пошкодження: передня частина транспортного засобу, бампер, державний номерний знак; задня ліва частина транспортного засобу: бампер, колесо, бензобак кришка, двері, поріг. В автомобіля марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 була пошкоджена передня права частина транспортного засобу: бампер, крило, двері, покажчик повороту /а.с.2/.
В поясненнях при оформленні ОСОБА_2 вказав, що керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 направлявся в сторону м. Києва, перед ним їхав автомобіль «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 зі швидкістю 30 км/год. Він за ним тягнувся приблизно 200 метрів, потім коли виїхав на пряму ділянку дороги де не було забороняючих дорожніх знаків та забороняючої дорожньої розмітки, а також зустрічного транспорту, увімкнув лівий поворот та почав здійснювати обгін автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , який також продовжував рух прямо зі швидкістю 30 км/год без будь-яких попереджувальних сигналів (поворот ліворуч). Коли його автомобіль порівнявся із задньою лівою частиною автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , вказаний автомобіль раптово повернув ліворуч (в закриті ворота), при цьому відбулося зіткнення. Автомобіль «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 лівими задніми дверями потягнув праве переднє крило «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 за собою і при цьому в'їхав у закриті ворота. Водій автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 вказала, що бачила маневр автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , однак всеодно повернула наліво /а.с. 3/.
ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказала, що керуючи своїм автомобілем «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Центральній в сторону станції метро «Славутич» їхала додому за адресою вул. Княжа, 2, увімкнула лівий поворот, зупинилась, подивилась в ліве бокове дзеркало, переконалась, що нікого ззаду немає, та почала здійснювати поворот ліворуч. Далі вона відчула удар в лівий бік її машини в наслідок чого її машину протягнуло і вона в'їхала у ворота.Після цього вона вийшла з машини та побачила, що автомобіль «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 в'їхав в задню ліву частину її машини /а.с.4/.
Апеляційним судом були заслухані пояснення експерта ОСОБА_5 , стосовно складеного ним Висновку №231/21 від 12 жовтня 2021 року, який пояснив, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР. Також пояснив, що в даній ситуації в діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР не вбачається, тому його дії не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даного ДТП. В даній ситуації дії водія автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР та знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даного ДТП.
На стадії розгляду справи апеляційним судом представником ОСОБА_1 було подано та долучено судом до матеріалів справи висновок експерта №753/20090/21 від 18 січня 2022 за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження матеріалам адміністративної справи №753/20090/21.
Згідно з висновком експерта в даній дорожній ситуації водію автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на ранньому етапі розвитку заданої ДТП, перед початком зміни напрямку ліворуч, слід було відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України переконатися в безпеці вказаного маневру, що згідно пояснень наданих ОСОБА_1 не було виконано.
А з моменту, коли водій автомобіля «Lexus GS 350», д.н.з. НОМЕР_2 , при виконанні маневру повороту, мала об'єктивну можливість виявити зміну напрямку руху автомобіля «Volkswagen Transporter», водій якого до цього здійснював рух позаду в одній смузі з автомобілем «Lexus GS 350» сторону дороги і застосував маневр на зустрічну смугу в напрямку траєкторії руху автомобіля «Lexus GS 350» після початку маневрування останнього, повинна була сприйняти дорожню обстановку, як небезпечну для руху та негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки, що регламентовано вимогами п. 12.3 ПДР.
Відповідно до заданих обставин «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 який змінив напрямок руху керованого ним автомобіля, та допустив зіткнення з попутним автомобілем «Lexus GS 350» д.н.з. НОМЕР_2 , який вже знаходився в стадії маневру, виконуючи вимоги п. 10.1, п. 14.2 б ПДР, мав технічну можливість запобігти даній ДТП.
Відповідно вищевикладеному, в даному випадку дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1, п. 14.2 б ПДР та знаходились у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Оскільки водій автомобіля «Lexus GS 350» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не мала технічної можливості запобігти ДТП, то слід дійти висновку, що в заданій дорожній обстановці, в її діях невідповідностей вимогам ПДР, які б перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП, не вбачається.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 14.2 б ПДР України, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
З наведених обставин справи вбачається, що обома учасниками ДТП визнається, що 15 вересня 2021 року о 09 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Гайова 2-а, за їх участю сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої їх транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, які наведені в схемі ДТП.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений 15 вересня 2021 року відносно дій ОСОБА_2 в порядку визначеному КУпАП.
За результатами розгляду вказаного протоколу, постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а висновок про порушення ОСОБА_2 вимог п. 14.2б ПДР не ґрунтується на встановлених обставинах та спростовується доказами, зокрема висновком експерта №231/21 від 12 жовтня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що висновок експерта №231/21 від 12 жовтня 2021 року, є недопустимим доказом, оскільки при проведені експертизи були використані лише пояснення водія ОСОБА_2 , а вона своїх пояснень експерту не надавала, експерт на місці ДТП присутній не був та ним не здійснювався огляд її транспортного засобу, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Так, як випливає із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі висновком експерта.
Як вбачається із висновку експерта №231/21 від 12 жовтня 2021 року для проведення експертизи, експерту були надані фотознімки з місця пригоди, фотокопія схеми ДТП, фотокопія пояснень водія ОСОБА_2 , пояснень водія ОСОБА_1 з місця ДТП.
Зі змісту висновку експерта випливає, що під час проведення експертизи були враховані пояснення обох водіїв, надані при оформленні ДТП, фотознімки з місця ДТП та фотокопія схеми ДТП. Відтак, апеляційний суд вважає, що висновок експерта №231/21 від 12 жовтня 2021 року є допустимим та належним доказом, який встановлює відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з приводу обставин, вказаних в протоколі серії ААБ 307850.
В свою чергу суд апеляційної інстанції не бере до уваги висновок експерта №753/20090/21 від 18 січня 2022 року наданий представником ОСОБА_1 , оскільки в основу висновку покладені пояснення ОСОБА_1 надані її адвокату, які відрізняються від пояснень наданих останньою на місці ДТП та в судовому засіданні апеляційного суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, в частині закриття провадження у справі, у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.