03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/726/2022
Справа № 357/9790/21
07 лютого 2022 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвоката Наріжній О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Наріжній Олександром Анатолійовичем на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2021 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
встановив:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2021 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно з постановою суду, 06 серпня 2021 року о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , рухаючись в м. Біла Церква по вул. В.Стуса, 3, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та вжив алкоголь після того, як транспортний засіб був зупинений працівниками поліції та до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.10 є Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2021 року, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.
В обґрунтування апеляційної скарги стверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Так, 06.08.2021 року ОСОБА_1 разом із своєю знайомою ОСОБА_2 приїхав за адресою АДРЕСА_3, де на подвір'ї вказаного будинку припаркував свій автомобіль. Після чого вони стояли біля автомобіля та розмовляли. Саме в цей час до них під'їхав патрульний автомобіль. Поліцейський, який підійшов до ОСОБА_1 повідомив йому, що він має підозру нібито ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що його не зупиняли і на момент, коли до нього підійшов працівник поліції, він уже деякий час знаходився поруч з автомобілем та не здійснював керування. Автомобіль в цей час був припаркований та заглушений. Жодним з доказів, долучених до матеріалів справи, не підтверджується факт керування автомобілем ОСОБА_1 та його зупинення працівниками поліції. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що він не бачив як ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівниками поліції жодним чином не підтверджена законність причини нібито зупинки автомобіля Volkswagen Passat НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 який, за версією поліції, керував транспортним засобом, не повідомили про причини такої зупинки. Поліцейський Шевченко Д.О. підтвердив у суді, що у нього немає доказів на підтвердження обставин керування ОСОБА_1 автомобілем та доказів щодо причини та підстав зупинки. Обставини адміністративного правопорушення спростовуються долученим до справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому відсутній (не зафіксований) момент руху автомобіля.
Вказує, що ОСОБА_1 фактично ставиться в провину не вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів після дорожньо-транспортної пригоди, як це передбачено ч. 4 ст. 130 КУпАП, а ставиться в провину відмова від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, що не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Так, поліцейськими фактично збиралися докази на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАІІ, зокрема пояснення свідків де вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відеозапис, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду, направлення, тощо. Працівники поліції жодним чином не підтвердили того факту, що ОСОБА_1 дійсно вживав алкоголь. Як видно з долученого відеозапису, ОСОБА_1 вживає рідину білого кольору із пляшки мінеральної води «Моршинська». Відповідно, факт вживання алкогольних напоїв не підтверджено ані показами свідків, ані відеозаписом, ані описом даних обставин в протоколі. Поліцейський Шевченко Д.О. повідомив суду, що не перевіряв, що за рідину вживав ОСОБА_1 і він не переконаний, що то був алкоголь. Враховуючи вищевикладене, неможливо прийти до висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Наріжній О.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвоката Наріжній О.А., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №520335 від 06.08.2021 року, ОСОБА_1 06 серпня 2021 року о 01 годині 30 хвилин, рухаючись в м. Біла Церква по вул. В.Стуса, 3, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вжив алкоголь після того, як транспортний засіб був зупинений працівниками поліції та до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.10є Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - заступником командира взводу № 2 роти № 1 БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області старшим лейтенантом поліції Шевченко Д.О.
Від підпису ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано зазначеному протоколі.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 або його захисником дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 06.08.2021 року, зазначені особи були запрошені працівниками поліції в якості свідків для проходження водієм тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою тексу Драгер або у медичному закладі. В присутності свідків водій відмовився пройти такий огляд.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій, з якого вбачається, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові правильно описано зафіксовані обставини правопорушення, а саме: працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , який перебуває біля автомобіля та просять ОСОБА_1 надати документи на автомобіль, останній відмовляється, запитує у працівників поліції, чи можна йому вжити алкоголь. ОСОБА_1 взяв з автомобіля пластикову пляшку з прозорою рідиною, з якої почав пити, при цьому зазначив, що вживає алкоголь, а саме самогон батька, що свято, п'ятниця, після чого запиває даний напій, пояснюючи, що самогон міцний. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 не надає документи працівникам поліції, намагається втекти з місця події, працівники поліції наздоганяють останнього. ОСОБА_1 просить виписати йому штраф та відпустити, так як він поспішає. Працівники поліції запросили двох свідків в присутності яких пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, на що він відмовився та пояснив, що не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Відповідно до пояснень наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції старшим лейтенантом поліції Шевченком Д.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, вбачається, що 06.08.2021 року під час чергування на вул. Василя Стуса в м. Біла, працівники поліції на службовому автомобілі переслідували транспортний засіб «Volkswagen Passat» під керуванням ОСОБА_1 , який на великій швидкості намагався втекти. ОСОБА_1 не сам зупинив автомобіль, а заїхав в глухий кут та вимушено зупинився, оскільки попереду була перешкода, яка блокувала його подальший рух. Після чого ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та намагався втекти, однак працівники поліції перешкодили йому в цьому.
У диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП закріплено, що вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно п. 2.10 є Правил дорожнього руху України, водій у разі причетності до дорожньо- транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 алкогольного напою, про що останній озвучив особисто, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, що вже само по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У даному випадку, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 напою, про який він особисто стверджує працівникам поліції, що напій є алкогольним - «самогон», доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є не належним доказом, є необґрунтованими, оскільки частина відеозапису стосується саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яка фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 .
Отже, в даному випадку, оскільки з урахуванням вимог ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність за складеним протоколом відносно ОСОБА_1 настає не за керування автомобілем у стані сп'яніння, а за вживання водієм транспортного засобу алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, аналогічні доводи вже були предметом перевірки суддею районного суду, який обґрунтовано не прийняв їх до уваги.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови серії ЕАО № 4592528 від 06.08.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 у вищевказаний день та час керував транспортним засобом з непрацюючою фарою ближнього світла в темну пору доби та не мав при собі реєстраційного документу на транспортний засіб ( а.с. 10), а тому доводи апеляційної скарги щодо не керування транспортним засобом є безпідставними.
Отже, наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги та вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Таким чином, доводи правопорушника та його захисника спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №520335 від 06.08.2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.08.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , рапортом працівників поліції, копією постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, поясненням заступника командира взводу № 2 роти № 1 БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області старшим лейтенантом поліції Шевченко Д.О. наданим в судовому засіданні в суді першої інстанції, а також відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, не вбачається.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2021 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Наріжній О.А., задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Наріжній Олександром Анатолійовичем - залишити без задоволення.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук