Справа №755/18918/20
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1126/2022
25 січня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
при секретарі Баллі Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Альфа Банк» - адвоката Гаполяка Олега Володимировича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року (суддя Савлук Т.В.) за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа - Банк»,
встановив:
у грудні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. щодо проведення оцінки земельної ділянки, загальною площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, та визнати такою, що не підлягає застосуванню оцінку в формі письмового звіту про оцінку майна та висновок про ринкову вартість майна (земельної ділянки, загальною площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023), проведену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 13 листопада 2020 року.
Мотивуючи вимоги скарги, скаржник зазначав, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 13 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63300202 по виконанню виконавчого листа №6-108/11, виданого 25 липня 2014р. Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору у розмірі 1 107 565грн 16коп. та третейського збору у розмірі 11 475грн 65коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020р. замінено стягувача щодо виконання виконавчого листа № 6-108/11, виданого 3 березня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1158/09 від 23 жовтня 2009 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника - АТ «Альфа-Банк».
Скаржник зазначав, що 27 листопада 2020р. він отримав повідомлення від приватного виконавця Маковецького З.В. про результати оцінки майна №3135 від 20 листопада 2020р., а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023.
Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 13 листопада 2020р. вартість вказаної земельної ділянки складає 212 336грн.
Скаржник вважав дії приватного виконавця Маковецького З.В. щодо визначення вартості земельної ділянки незаконними, оскільки звіт про незалежну оцінку майна від 13 листопада 2020р. складено із застосуванням лише одного методу оцінки - зіставленням цін пропонування подібних земельних ділянок, однак Національні стандарти з оцінки майна не містять такого методу оцінки, ФОП ОСОБА_4 не проведено особистого огляду об'єкта оцінки.
Також скаржник зазначав, що вказаний звіт підписаний оцінювачем ОСОБА_5 , а не ФОП ОСОБА_4 .
На думку скаржника, оцінка майна проведена ФОП ОСОБА_4 з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та на основі необґрунтованих припущень і є неякісною та недостовірною.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року скаргу задоволено, визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо проведення оцінки земельної ділянки, загальною площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, скасовано звіт про оцінку майна та висновок про ринкову вартість майна (земельної ділянки, загальною площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, проведену ФОП ОСОБА_4 від 13 листопада 2020р.
У поданій апеляційній скарзі представник АТ «Альфа Банк» - адвокат Гаполяк О.В. просить скасувати ухвалу суду та зазначає, що 6 листопада 2020 року в межах виконавчого провадження №63300202 описано нерухоме майно, що належить боржнику - земельну ділянку, площею 0,9204га, кадастровий номер 4624580800:01:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя.
Призначеним у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання ОСОБА_4 , який має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 26 жовтня 2020 року за № 944/20, складено висновок від 13 листопада 2020 року про вартість описаного та арештованого нерухомого майна предмету іпотеки.
Представник стягувача вважає, що приватним виконавцем під час проведення виконавчих дій належним чином дотримано приписи чинного законодавства щодо проведення примусового виконання рішення, в тому числі в частині проведення оцінки описаного та арештованого майна/предмету іпотеки.
Представник стягувача стверджує, що обставини наведені заявником у скарзі є припущеннями, які не підтверджені жодними доказами, оскільки встановити обставини, на які посилається скаржник, можливо лише ознайомившись із повним текстом звіту про вартість майна. Однак заявник не ознайомлювався із вказаним звітом.
Також представник стягувача зазначає, що рішення суду є обов'язковим до виконання, однак боржник тривалий час не виконує рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що як вбачається із повідомлення приватного виконавця про оцінку майна, останнім було надіслано на адресу скаржника весь текст звіту з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки від 13 листопада 2020 року, а не його витяг.
Скаржник також зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що суб'єктами оскарження, не було надіслано до суду жодного пояснення щодо правильності проведення та складання оскаржуваного документу та підстави його прийняття приватним виконавцем за умови наявних та очевидних порушень вимог чинного законодавства та правил проведення оцінки майна.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. зазначає, що в звіті про оцінку майна відсутня інформація щодо того, чи проводився оцінювачем особистий огляд об'єкту оцінки, а тому суд прийшов до помилкового висновку щодо того, що оцінювач особисто не оглядав об'єкт оцінки.
Також приватний виконавець стверджує, що оцінювачем при складанні звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки було допущено помилку в прізвищі та ініціалах особи, яка його підписує, проте, звіт підписаний безпосередньо ФОП ОСОБА_4 - особою, яка була залучена до проведення виконавчих дій постановою приватного виконавця як суб'єкт оціночної діяльності.
Акціонерне товариство «Альфа - Банк», будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с. 244, 246, т.1), свого представника у судове засідання не направило, клопотання про перенесення судового розгляду не подало.
Адвокат Гаполяк О.В., про день та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений на електронну адресу, зазначену ним у апеляційній скарзі (с.с.231 т.1, 7-8 т.2), у судове засідання не з'явився, заяви про перенесення судового розгляду не подав, причини неявки суду не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. направив до апеляційного суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (с.с. 241-242, т. 1).
Виходячи з вищевикладеного та відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність представника стягувача та приватного виконавця Маковецького З.В.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Созоник Т.Б. (у режимі відеоконференції), яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 13 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження №63300202 по виконанню виконавчого листа №6-108/11, дублікат якого виданий 25 липня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», заборгованості по договору кредиту у розмірі 1 107 565грн 16коп та третейського збору у розмірі 11 475грн 65коп (с.с.77 т. 1).
13 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З. В. винесені постанови у виконавчому провадженні №63300202 про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (с.с.79 т.1) та на всі грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (с.с. 81 т.1).
6 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З. В. прийнято постанову у виконавчому провадженні №63300202 про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки, площею 0,9204 га, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя, що належить боржнику на праві приватної власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 3 липня 2007 року (зареєстровано в реєстрі №1044) (с.с. 85-87 т.1).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В. від 9 листопада 2020 року залучено суб'єкта оціночної діяльності -
суб'єкта господарювання ОСОБА_4 , який має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 26 жовтня 2020 року за №944/20 (строк дії до 26 жовтня 2023р.), для надання останнім звіту про вартість описаного майна боржника з метою його подальшої реалізації на електронних торгах (с.с. 90 т. 1).
13 листопада 2020 року суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 надав звіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, загальною площею 9204м2, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, розташованої за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя, який підписаний оцінювачем ОСОБА_5 (с.с. 91-101 т. 1), згідно якого вартість земельної ділянки становить 212 336грн.
У звіті зазначено, що оцінка здійснена шляхом зіставлення цін пропонування подібних земельних ділянок.
20 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З. В. направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про проведену оцінку майна та копія звіту про оцінку майна для ознайомлення (с.с.102 т.1), та направлено заявку до ДП «СЕТАМ» з метою внесення в Систему реалізації майна інформації про проведення електронних торгів з реалізації земельної ділянки, площею 0,9204га, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя, що належить ОСОБА_1 (с.с. 104-105 т.1)
24 листопада 2020 року ДП «СЕТАМ» направило повідомлення про реєстрацію лоту - 454636, відомості про предмет іпотеки - земельна ділянка площею 0,9204га, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя, призначено проведення електронних торгів на 23 грудня 2020 року, початкова ціна продажу майна - 212 336грн (с.с. 107, т. 1).
Відповідно до протоколу № 518141 проведення електронних торгів, торги 23 грудня 2020 року не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів (с.с.110 т.1).
12 січня 2020 року ДП «СЕТАМ» направило повідомлення про реєстрацію лоту - 461560 (уцінено лот № 454636), призначено проведення електронних торгів на 4 лютого 2021 року, початкова ціна продажу майна - 169 868грн 80коп. (с.с.108 т. 1).
Відповідно до протоколу № 524474 проведення електронних торгів, 4 лютого 2021 року торги не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів (с.с.109 т.1).
15 лютого 2021 року стягувач - АТ «Альфа-Банк» письмово повідомив приватного виконавця про намір, відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», залишити за собою не реалізований з торгів предмет іпотеки за початковою ціною прилюдних торгів №2 (с.с.111, т. 1).
1 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого земельна ділянка, площею 0,9204 га, кадастровий номер 4624580800:02:005:0023, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Хащованя, передана стягувану відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» за ціною 169 868,80грн (с.с. 113-114, т. 1).
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що учасники справи не надали жодних належних доказів на підтвердження того, що оцінювачем ОСОБА_4 проводився особистий огляд об'єкта оцінки, а при судовому розгляді встановлені суттєві порушення, допущені щодо проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку.
Також суд першої інстанції зазначив, що звіт про оцінку майна від 13 листопада 2020 року підписаний не уповноваженою на те особою, а саме оцінювачем ОСОБА_5 , що суб'єктом оскарження спростовано не було.
Оцінюючи доводи скарги ОСОБА_1 , надані документи та мотиви апеляційної скарги, апеляційних суд виходить з наступного.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право
звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю
державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної
діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Частиною третьою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440 (далі - Національний стандарт N 1), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національним стандартом N 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт N 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1442 (далі - Національний стандарт N 2), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту N 2 та з урахуванням Національного стандарту N 1, яким визначено загальні засади.
Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту N 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту N 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Крім того, статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі N 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі N 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі N 917/628/17.
Задовольняючи скаргу боржника на дії приватного виконавця, суд першої інстанції, виходив із того, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
У матеріалах справи немає доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки, а у звіті не зазначено, що оцінювачем здійснений огляд предмета оцінки.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту N 2 з урахуванням вимог Національного стандарту N 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.
Зі звіту про вартість майна вбачається, що суб'єкт оціночної діяльності використав майновий підхід зіставлення цін продажу подібних об'єктів житлової нерухомості.
Пунктами 15, 16 Національного стандарту N 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до статті 36 Національного стандарту N 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Разом з цим, з наявного в матеріалах справи звіту вбачається, що він складений оцінювачем ОСОБА_4 , однак підписаний оцінювачем ОСОБА_5.
При цьому суду першої інстанції не було надано належних доказів на спростування вказаної обставини.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа Банк» - адвоката Гаполяка Олега Володимировича залишити без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк