18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 540/186/20
адміністративне провадження № К/9901/3234/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.)
у справі №540/186/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконувача обов'язків начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції О.Білошицького №14о/с від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року яким її звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити її на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано накази тимчасово виконувача обов'язків начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції О.Білошицького №14о/с від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 10 січня 2020 року.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2020 року по 10 липня 2020 року, включно у сумі 61 740 грн 54 коп, з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах за один місяць допущено до негайного виконання.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивачка звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції з 07 листопада 2015 року на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенант поліції.
7. Наказом Департаменту патрульної поліції від 18 грудня 2019 року №860 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку.
8. В даному випадку, Департаментом патрульної поліції встановлено, що ОСОБА_2 надано нещирі, непослідовні та суперечливі пояснення про обставини події 22 жовтня 2019 року; приховано інформацію про виявлення транспортного засобу «НONDA PILOT», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у розшуку за вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП); не вжито заходів, необхідних для оформлення адміністративних матеріалів щодо ДТП, яка мала місце 01 серпня 2019 року; не притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення; невиконано вимог розпорядчих документів, щодо обов'язкового проведення відеофіксації подій при виконанні службових обов'язків, які мали місце 22 жовтня 2019 року, та не вжито заходів щодо попередження, відвернення або усунення вчинення нею дисциплінарного проступку.
9. Тому, ОСОБА_2 порушено вимоги пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, підпунктів 1.1, 1.2 та 1.3 пункту 1 доручення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції від 21 січня 2019 року №6 «Про застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, особовим складом батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції», частини 8 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395, частини 3 розділу І, частини 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100, частини першої розділу II, частини першої, четвертої, п'ятої розділу IX, частини тринадцятої XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2018 року №111, пункту 1, частини першої статті 18, пунктів 2,3,5 частини першої статті 23, частини першої статі 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-6, 13 частини третьої статі і Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, на підставі пункту 7 частини третьої статі 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ.
10. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції №14 о/с від 02 січня 2020 року «Про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Херсонській області» інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національною поліцію».
11. Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення зі служби в поліції позивачка звернулася з вказаним позовом до суду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
12. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявні порушення службової дисципліни, однак, з огляду на її характеристику, характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку, ставлення до служби, застосоване до неї стягнення у виді звільнення з займаної посади занадто суворе, у зв'язку з чим скасував спірні накази та поновив її на службі в поліції.
13. Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та скасував його рішення, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Перевіряючи правомірність звільнення ОСОБА_1 , апеляційний суд врахував її добру службову характеристику та відсутність діючих дисциплінарних стягнень на момент звільнення. Проте зазначив, що ОСОБА_1 працює в органах Національної поліції України з 2015 року, має вищу юридичну освіту та володіє нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність патрульної поліції, а тому мала усвідомлювати характер діянь екіпажу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а як наслідок вчиняти певні заходи реагування на такі дії.
14. Крім того, апеляційний суд вказав, що надання ОСОБА_1 суперечливих пояснень щодо обставин зупинки автомобіля «НONDA PILOT», а також ненадання записів з її нагрудного та автомобільного відеореєстраторів, фактично спрямоване на спотворення дійсних обставин дисциплінарної справи та можливе приховування факту вчинення працівниками поліції корупційного правопорушення.
15. У зв'язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у ході службового розслідування докази, поведінка та пояснення ОСОБА_1 , надані у ході службового розслідування, дають підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. В обґрунтування касаційної скарги серед іншого зазначає, що службове розслідування призначено та проведено неуповноваженими на те особами, а тому не може бути підставою для її звільнення.
18. Так, керівник Управління патрульної поліції у Херсонській області не наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі повноваження, відповідно до пункту 17 розділу 5 Положення про Департамент патрульної поліції відносяться до компетенції Начальника Департаменту Національної поліції України
19. У зв'язку з цим, тимчасово виконувач обов'язків начальника Управління патрульної поліції у Херсонській області Лехновський Є. не мав законних повноважень 28 жовтня 2019 року приймати наказ №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
20. При цьому, скаржник вказує на наявність низки рішень судів першої та апеляційної інстанцій у аналогічних справах з протилежними правовими висновками (№540/318/20, №540/379/20, №540/186/20), які стосуються розгляду публічно-правових спорів щодо звільнення зі служби в поліції на підставі службового розслідування обставин, які мали місце 22 жовтня 2019 року щодо учасників події: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
21. Так, зокрема, у справах №540/318/20 та №540/379/20 суд апеляційної інстанції визнав протиправними та скасував накази про звільнення, а також поновив осіб на посаді в поліції з тих підстав, що виконувач обов'язків начальника Управління патрульної поліції у Херсонській області Лехновський Є. не мав законних повноважень 28 жовтня 2019 року приймати наказ №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
22. У зв'язку з цим, судовий розгляд публічно-правових спорів щодо правомірності звільнення осіб зі служби в поліції в результаті реалізації наказу про застосування дисциплінарного стягнення за результатами проведення службового розслідування обставин, які мали місце 22 жовтня 2019 року щодо учасників вказаних обставин проведено без застосування єдиного правового висновку у судовій практиці.
23. Посилаючись в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення скаржник зазначає, що правовими підставами для її звільнення зі служби в поліції стали висновки службового розслідування про порушення останньою відомчих нормативних актів, а також статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.
24. Скаржник вказує на постанову Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18, в якому надана правова характеристика висновку службового розслідування та зазначено, що сам по собі висновок службового розслідування - документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Отже, висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
25. Отже, на думку скаржника, існує формальна підстава для скасування наказів про звільнення зі служби в поліції, а саме незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами Управління патрульної поліції в Херсонській області своїх повноважень щодо його призначення та проведення.
26. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу судів на повноту з'ясування всіх обстави справи та належне дослідження та надання оцінки матеріалам службового розслідування та висновкам за результатами такого розслідування, а також незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами Управління патрульної поліції своїх повноважень щодо його призначення та проведення, а саме у постановах: від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18, від 13 серпня 2020 року у справі №804/8234/17, від 26 лютого 2020 року у справі №812/1122/17.
27. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду взагалі не містить посилань на висновки Верховного Суду, при цьому, суд здійснив лише часткову оцінку обставин справи, не зазначив мотиви та підстави прийняття такого рішення. До того ж іншою колегією апеляційного суду у справі щодо іншої особи, яка була безпосередньо в екіпажі керівника ОСОБА_1 , застосовано правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18 та скасовано спірний наказ.
28. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, такою, що не містить жодних правових підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення, тому задоволенню не підлягає.
29. Водночас погодився з висновками оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
31. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
32. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу правомірності звільнення особи зі служби в поліції на підставі висновків службового розслідування.
33. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Положеннями частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
36. Верховний Суд зауважує, що суди при розгляді справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, незалежно від підстав та мотивів позову, повинні перевірити рішення суб'єктів владних повноважень на відповідність вимог частини другої статті 2 КАС України.
37. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію».
38. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону Закон №580-VIII (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
39. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
40. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.
41. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
42. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
43. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
44. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
45. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
46. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
47. Як встановлено судами передніх інстанцій, правовими підставами для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції стали висновки службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у невжитті заходів реагування щодо виявленого 22 жовтня 2019 року транспортного засобу «НONDA PILOT», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , де вказано про порушення ОСОБА_1 відомчих нормативних актів та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.
48. Ініціатором проведення службового розслідування та затвердження його висновків було Управління патрульної поліції в Херсонській області.
49. Стаття 14 Дисциплінарного статуту надає визначення службового розслідування та встановлює порядок його проведення.
50. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (частина перша). Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга). Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя).
51. Відповідно до пункту 2 Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, Дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
52. За змістом пунктів 13-14 розділу І вказаного Положення дисциплінарна комісія створюється на строк проведення службового розслідування. Дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
53. Повноваження дисциплінарної комісії припиняються в день затвердження уповноваженим керівником висновку службового розслідування (пункт 15 розділу І Положення.
54. У розділі IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, встановлені повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування.
55. Вказаний Порядок дублює положення Дисциплінарного статуту та вказує, що уповноваженим керівником або особою, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування є особа, якій надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
56. Наведений нормативний акт наділяє уповноваженого керівника, зокрема:
- контролювати роботу дисциплінарної комісії, надавати голові та членам дисциплінарної комісії доручення стосовно проведення службового розслідування;
- підписувати запити до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування;
- розглядати висновок за результатами службового розслідування та матеріали службового розслідування;
- затверджувати висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймати рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.
57. ОСОБА_1 в касаційній скарзі, посилаючись на наведені вище положення, вказує, що службове розслідування призначено та проведено неуповноваженими на те особами, а тому не може бути підставою для її звільнення.
58. Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18 надав характеристику висновку службового розслідування та зазначив, що сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права. При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
59. Проте, суди попередніх інстанцій вирішуючи позовні вимоги та перевіряючи правомірність спірних наказів про звільнення не звернули увагу на таку правову позицію Верховного Суду та не висловили позицію щодо можливості її застосування до спірних правовідносин.
60. За перевіркою матеріалів справи, підставами для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугували матеріали службової перевірки проведеної за наказом тимчасово виконувача обов'язків начальника Управління патрульної поліції в Херсонській області Лехновського Є. №143 від 28 жовтня 2019 року про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, за фактом зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу «НONDA PILOT», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , яке мало місце 22 жовтня 2019 року.
61. Відповідно до пункту I розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосуванням до поліцейського дисциплінарного стягнення.
62. Відповідно до пункту 17 розділу 5 положення про Департамент патрульної поліції (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відносяться до компетенції Начальника Департаменту Національної поліції України.
63. У той же час, керівник Управління патрульної поліції у Херсонській області вказаними повноваженнями не наділений, що підтверджується відповідним положенням про Управління патрульної поліції в Херсонській області, затверджене наказом Департаменту патрульної поліції від 29 грудня 2017 року №6453. Крім того, саме Департамент патрульної поліції України уповноважений на проведення службових перевірок.
64. Однак, суди попередніх інстанцій не перевірили повноваження тимчасово виконувача обов'язків начальника Управління патрульної поліції в Херсонській області Лехновського Є. щодо прийняття 28 жовтня 2019 року наказу №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», на підставі якого було прийнято спірні накази про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
65. Водночас, скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що висновок про незаконність наказу №143 від 28 жовтня 2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу «НONDA PILOT», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , яке мало місце 22 жовтня 2019 року, з наведених вище підстав вже викладений у постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №540/379/20 та від 03 грудня 2020 року у справі №540/379/20, від 09 лютого 2021 у справі №540/318/20.
66. Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 звертаючись до суду з вказаним позовом, в своїх обґрунтуваннях не зазначала про відсутність повноважень у тимчасово виконувача обов'язків начальника Управління патрульної поліції в Херсонській області Лехновського Є. щодо прийняття 28 жовтня 2019 року наказу №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», який став підставою для прийняття спірних наказів №14о/с від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року про її звільнення зі служби в поліції, однак, як вже зазначалось в пункті 36 цієї постанови, суди при розгляді справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, незалежно від підстав та мотивів позову, повинні перевірити рішення суб'єктів владних повноважень на відповідність вимог частини другої статті 2 КАС України.
67. Однак, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи службове розслідування було призначено та проведено уповноваженими на те особами, а обмежились фактично лише дослідженням обставин вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення.
68. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
69. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
70. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
71. Верховний Суд зазначає, що рішення судів обох інстанцій не відповідають вимогам щодо їх обґрунтованості, оскільки ухвалені без повного і всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору, а також з порушенням норм процесуального права.
72. За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
73. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
74. Враховуючи те, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені судами обох інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
75. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування.
76. Щодо клопотання позивачки про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вказана справа згідно з частиною п'ятою статті 346 КАС України містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії справ, Верховний Суд зазначає наступне.
77. Згідно з частиною п'ятою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
78. Зважаючи на те, що передача справи на розгляд Великої Палати із наведених підстав є правом суду, а не обов'язком, а також враховуючи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
79. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №540/186/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року скасувати, а справу №540/186/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова