18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 560/10244/21
адміністративне провадження № К/990/6879/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року в справі №560/10244/21 за позовом Приватного підприємства "Аслан-Текстиль" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року в справі №560/10244/21.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову та про відмову в задоволенні заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає:
1) пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні частин п'ятої, шостої статті 134, частини дев'ятої статті 139 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2020 року в справі №201/14495/16-ц; від 24 січня 2019 року в справі №910/15944/17; від 28 грудня 2020 року в справі №520/9831/19; від 22 грудня 2020 року в справі №520/11672/18 (щодо вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу);
2) пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пунктів 188.1 статті 188, підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пункту 120.6. статті 120, підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пункту 11 Підрозділу 10 Інших Перехідних положень Податкового кодексу України.
Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених в зазначених постановах, скаржником не обґрунтовано, в чому полягає помилковість врахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року в справі №200/14113/18-а; від 31 березня 2020 року в справі №726/549/19; від 21 травня 2020 року в справі №240/3888/19.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
При цьому норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Такі обґрунтування в касаційній скарзі відсутні. Скаржник не зазначає, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних норм права та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.
Отже, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року в справі №560/10244/21 повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Чумаченко