18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 804/4406/13-а
адміністративне провадження № К/990/8758/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №804/4406/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
12.04.2022 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 30.03.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 для розгляду цієї касаційної скарги визначено суддю-доповідача Гімона М.М.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 15.09.2021, повний його текст складено 22.09.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 22.10.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 30.03.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що первинна касаційна скарга була подана вчасно. Зауважує, що копія ухвали про повернення від 14.02.2022 була отримана 11.03.2022, проте, у зв'язку із введенням воєнного стану скаржник скористався своїм правом на повторне подання касаційної скаги лише 30.03.2022. Водночас, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Звертає увагу на приписи частини п'ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 18.10.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 01.11.2021 повернув її на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржнику було роз'яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 08.11.2021.
08.12.2021, тобто через місяць після повернення первинної касаційної скарги, ГУ ДПС повторно подало до суду касаційну скаргу. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 повернув її скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 330 КАС України. Суд зазначив, що звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 01.11.2021. Скаржнику було повторно роз'яснено вимоги, які висуваються процесуальним законом до обґрунтування підстав касаційного оскарження. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 05.01.2022.
21.01.2022, тобто через 16 днів з дня отримання копії ухвали про повернення повторно поданої касаційної скарги, ГУ ДПС втретє звернулось із касаційної скаргою на рішення судів попередніх інстанцій. Ухвалою від 14.02.2022 Верховний Суд повернув касаційну скаргу скаржнику та зазначив, що втретє подана касаційна скарга дублює зміст тіих, яка вже були повернуті судом як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
30.03.2022 ГУ ДПС вчетверте направило касаційну скаргу, проте її зміст так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов'язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги у цій справі та залишення без руху повторно поданої. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги скаржник так і не усунув, як і не навів поважні причини, які перешкоджали виконанню вимог процесуального закону.
Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у п'ять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що вже сплинув на момент подання касаційної скарги втретє, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Доводи скаржника, що втретє касаційну скаргу направлено в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Натомість, наведена норма не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Колегією суддів встановлено, що зміст вчетверте поданої касаційної скарги є ідентичним до тих, які суд касаційної скарги вже визнав неналежно оформленими. У касаційній скарзі ГУ ДПС в обґрунтування подібності правовідносин у справі №804/4406/13-а та №816/4409/15 також додатково посилається на те, що відсутність належним чином оформлених первинних документів позбавляє можливості встановити, що надані послуги по технічному керівництву можуть бути пов'язані з господарською діяльністю підприємства позивача. Суд вважає такий обґрунтування неприйнятним, оскільки скаржник залишив поза увагою, що у справі №816/4409/15 предметом дослідження судами були реальність отримання платником податків маркетингових послуг, тоді як у межах цієї справи суди досліджували реальність виконання контрагентами позивача договорів підряду.
Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз'яснення щодо обов'язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв'язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також зазначав про неприпустимість наведення обґрунтування безвідносно до висновків судів, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз'яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №804/4406/13-а - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко