18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 320/7060/20
адміністративне провадження № К/990/6537/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Торговий альянс» до ГУ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 11.06.2020 №1629935/42187976 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.04.2020 №5; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.04.2020 №5 датою її подання.
08.02.2022 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження; у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України .
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Довід про наявність виключної обставини, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявлений ГУ ДПС без належного обґрунтування. Так, відповідач вказує на те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки предметом оскарження у цій адміністративній справі є вимога про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відмова у відкритті касаційного провадження може призвести до неврахування позиції ГУ ДПС щодо реалізації повноважень з адміністрування податків у великих розмірах. Такий довід, однак, не відповідає правовому навантаженню норми підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко І.В. Дашутін
М.М. Яковенко