18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 380/5012/20
адміністративне провадження № К/990/5606/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Шишова О.О.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (ДПС України) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий дім "ГАЛ-КАТ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021, позов ТОВ "Торговий дім "ГАЛ-КАТ" задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України № 1652618/39961271 від 18.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 20.05.2020 за №9111206644; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7971 від 01.07.2020 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 від 15.07.2020 про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника; зобов'язано ГУ ДПС виключити ТОВ "Торговий дім "ГАЛ-КАТ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; здійснено розподіл судових витрат.
08.02.2022 ГУ ДПС та ДПС України на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).
Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №380/5012/20 розглянуто судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України, хоча і розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Відповідачі наводять довід, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо віднесення платника податків до переліку ризикових. Також ГУ ДПС та ДПС України зазначають про значний суспільний інтерес до розгляду цієї справи, оскільки використання схем мінімізації податку на додану вартість призводить до неможливості виконання державою своїх соціальних зобов'язань перед населенням (в частині виплати пенсій, стипендій тощо) та зобов'язань за зовнішніми запозиченнями.
Вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачами не наведено. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Що ж до тверджень про значний суспільний інтерес, то наведені доводи не відповідають правовому навантаженню норми підпункт "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Питання відповідності платника податку на додану вартість ознакам ризиковості вирішується в конкретному випадку, зокрема на підставі оцінки його діяльності та дотримання податкової дисципліни.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС, та Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Яковенко
О.О. Шишов