15 квітня 2022 року
м. Київ
справа №640/20901/19
адміністративне провадження № К/9901/42474/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувшиу порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (суддя-доповідач: Ключкович В.Ю., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селектвуд Україна Лімітед»
до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Селектвуд Україна Лімітед" (надалі також - Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (надалі також - Відповідач) від 25 липня 2019 року №0002341202, №0002361202 та акт перевірки від 1 липня 2019 року №567/10-36-12-10/33428329.
1.2. Передумови, що слугували підставою ухвалення оскаржуваного рішення
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року позов задоволено частково: закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 1 липня 2019 року №567/10-36-12-10/33428329 Головного управління ДФС у Київській області та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25 липня 2019 року № 0002341202, № 0002361202.
Це рішення отримано уповноваженою особою Відповідача 14 червня 2021 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач 4 серпня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору та зазначення причин пропуску строку на оскарження з наданням доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку.
24 вересня 2021 року Відповідачем надіслано заяву про поновлення строку на апеляційного оскарження, де в обґрунтування поважності підстав пропуску строку Відповідач посилався на те, що направив апеляційну скаргу 16 липня 2021 року, на підтвердження чого надав копію фіскального чека від 16 липня 2021 року на відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором №0210511238204.
1.3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження процесуального строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що наведені в заяві обставини не підтверджують поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та не підтверджують, що апеляційна скарга направлена Відповідачем саме 16 липня 2021 року, оскільки в матеріалах справи міститься конверт, в якому Відповідач направив апеляційну скаргу до суду першої інстанції за штриховим кодовим ідентифікатором №0210511238190 та згідно з відстеженням пересилань Акціонерного товариства "Укрпошта" вказаний конверт прийнятий поштовим відділенням 4 серпня 2021 року.
1.3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування підстав для касаційного оскарження ухвали апеляційного суду щодо відмови у відкритті апеляційного провадження Відповідач зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 120, 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) та стверджує, що строки на апеляційне провадження пропущено не з вини Відповідача, оскільки апеляційну скаргу надіслано 16 липня 2021 року, а не 4 серпня 2021 року. На підтвердження наведених обставин надано копії фіскального чека про відправку апеляційної скарги та листа Акціонерного товариства "Укрпошта" від 27 жовтня 2021 року №122-В-12206 щодо надіслання рекомендованого листа за штриховим кодовим ідентифікатором № 0210511238204.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується Відповідачем, рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку письмового провадження 31 травня 2021 року та отримане уповноваженою особою Відповідача 14 червня 2021 року, при цьому апеляційна скарга подана 4 серпня 2021 року, тобто поза межами тридцяти днів з дня вручення рішення суду, а тому суд апеляційної інстанції був позбавлений правових підстав для поновлення строків на апеляційне оскарження за передбачених частиною другою статті 295 КАС України умов.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами.
У касаційній скарзі Відповідач зазначає про те, що обставини пропуску строку на апеляційне оскарження виникли не з вини контролюючого органу, а внаслідок певного технічного збою чи помилки, адже відповідно до копій фіскального чеку та листа Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27 жовтня 2021 року №122-В-12206, рекомендований лист з штриховим кодовим ідентифікатором№0210511238204, в якому містилась апеляційна скарга у цій справі, прийнятий до пересилання у відділенні поштового зв'язку №02105 м. Київ 16 липня 2021 року, а не 4 серпня 2021 року як зазначено судом апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку таким доводам скаржника в контексті обставин у цій справі, Суд виходить з такого.
Частиною третьоюстатті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок'визначено, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
На виконання частини другоїстатті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок'постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270затверджено «Правила надання послуг поштового зв'язку» (надалі - Правила).
Відповідно до пункту 2 Загальної частини Правил:
рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
штриховий кодовий ідентифікатор (надалі також - ШКІ) - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень.
розрахунковий документ - документ встановленої відповідно доЗакону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 10 Правил встановлено, що оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати зокрема надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору; доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України «Про поштовий зв'язок».
Згідно з пунктом 73 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Пунктом 54 Правил визначено, щоу поштові скриньки опускаються для відправляння за призначенням прості поштові картки розміром 105 х 148 міліметрів та листи у поштових конвертах розміром до 162 х 229 міліметрів. Прості листи, які за розмірами неможливо опустити в поштову скриньку, а також реєстровані поштові відправлення, поштові перекази подаються для пересилання в об'єкті поштового зв'язку.
Тобто, рекомендований лист є реєстрованим поштовим відправленням, яке подається в відділені поштового зв'язку та якому присвоюється штриховий кодовий ідентифікатор.
На конверті, в якому до суду надійшла апеляційна скарга, міститься з штриховий кодовий ідентифікатор №0210511238190.
Законом України «Про поштовий зв'язок» та Правилами механізм реєстрації рекомендованих листів та присвоєння їм штрихового кодового ідентифікатора не визначено.
Проте, визначення такого механізму міститься в Порядку пересилання поштових відправлень (надалі - Порядок), затвердженому та введеному в дію Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 12 травня 2006 №211, який винесено з метою вдосконалення технологічних процесів надання послуг поштового зв'язку на базі інформаційних технологій, підвищення надійності поштової мережі, довіри до неї з боку користувачів послуг поштового зв'язку.
Пунктом 3.1.2.1 Порядку передбачено, що при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв'язку наклеює ШКІ відповідного зразка вгорі ліворуч адресного боку відправлення (у разі відсутності місця під адресою відправника, як виняток - на вільному місці адресного боку).
Відповідно до пункту 3.1.2.2 Порядку про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція. У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою «Судова повістка», «Вручити особисто»; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля. Касовий чек повинен містити таку саму інформацію, за виключенням номера розрахункової квитанції.
Пунктом 3.1.3.1 Порядку визначено, що приймання рекомендованих листів, поштових карток, секограм, бандеролей здійснюється відповідно до вимог пункту 3.1.2.1, 3.1.2.2 Порядку.
Відповідно до пункту 3.1.3.2. Порядку після наклеювання на рекомендоване поштове відправлення ШКІ до АРМ ВЗ вводяться всі реквізити, необхідні для формування інформації про прийняте поштове відправлення та тарифікації: тип відправника, вид оплати, найменування та повна адреса одержувача, вид відправлення, категорія, номер відправлення, спосіб пересилання, маса, особливі відмітки. Після закінчення приймання рекомендованого поштового відправлення на РРО роздруковується касовий чек, який видається відправнику.
Сукупний аналіз наведеного свідчить про те, що при відправленні рекомендованого поштового відправлення у відділенні поштового зв'язку на ньому проставляється відбиток календарного штемпеля, що відповідає даті подання письмової кореспонденції для пересилання, та наклеюється штриховий кодовий ідентифікатор, відомості про який містяться у розрахунковій квитанції.
При цьому, штриховий кодовий ідентифікатор дає змогу отримати відомості про рух поштового відправлення на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за адресою в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку на вказаному веб-сайті відомостей щодо рекомендованого листа, в якому надійшла апеляційна скарга, з штриховим кодовим ідентифікатором №0210511238190 та встановлено, що його зареєстровано та відповідно подано до відділення поштового зв'язку 4 серпня 2021 року. Крім того, на конверті, в якому надійшла скарга до суду, містяться відтиски календарного штемпелю відділення поштового зв'язку Київ-105 з датою - 4 серпня 2021 року.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Відповідачем не доведено, що апеляційна скарга ним надсилалась у відмінний від 4 серпня 2021 року день.
При цьому надані Відповідачем копії фіскального чеку та листа Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27 жовтня 2021 року №122-В-12206, за змістом яких поштове відправлення прийняте до пересилання 16 липня 2021 року, не можуть свідчити про надсилання саме апеляційної скарги у цій справі у такому поштовому відправленні, оскільки у них наведена інформація щодо рекомендованого листа з штриховим кодовим ідентифікатором №0210511238204, натомість у матеріалах справи міститься конверт, в якому надійшла апеляційна скарга, із штриховим кодовим ідентифікатором №0210511238190.
Положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки викладені Головним управлінням ДПС у Київській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, які не підтверджені Відповідачем жодними доказами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав неповажними, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене у цій постанові, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у справі.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх