18 квітня 2022 року
Київ
справа № 380/2377/21
адміністративне провадження № К/990/7811/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №380/2377/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Теплосвіт Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
30.03.2022 до суду через підсистему "Електронний Суд" надійшла касаційна скарга, за змістом якої Головне управління ДПС у Львівській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) не погоджується з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2022 для розгляду цієї касаційної скарги визначено суддю-доповідача Гімона М.М.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строк, визначений процесуальним законодавством. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 25.10.2021 в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 01.07.2021 подано 20.12.2021, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідач зазначав, що вперше апеляційну скаргу було подано в строк, визначений процесуальним законодавством, проте, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Просив врахувати, що при поданні апеляційної скарги повторно судовий збір було сплачено. Зазначав, що відсутність коштів на оплату судового збору не може бути перешкодою у доступі до правосуддя.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними. Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами. Окремо колегія суддів апеляційного суду зауважила на тому, що судовий збір було сплачено апелянтом ще 07.12.2021, проте, повторно з апеляційною скаргою він звернувся лише 20.12.2021. При цьому жодних доводів щодо об'єктивних перешкод, з яких звернення з апеляційною скаргою стало можливим лише 20.12.2021, апелянт не навів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих підстав, що з метою повторного звернення до суду апелянт вжив всі можливі від нього дії. При цьому, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулось без невиправданих зволікань та протягом короткого проміжку часу після сплати судового збору.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору і невиконання через це вимог процесуального закону і суду не може бути поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період. Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений КАС України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи щодо здійснення сплати судового збору у цій справі та після отримання платіжного доручення, скаржник не зволікав із повторним зверненням до Суду із скаргою. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував його активної поведінки у вжитті заходів щодо сплати судового збору, що виявилось у неодноразовому зверненні з відповідними листами про виділення коштів до ДПС України. Звертає увагу на те, що звернення до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою відбулось у межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень.
Також скаржник зазначає, що запровадження з 12.03.2020 року на всій території України карантину вплинуло на своєчасність сплати судового збору у цій справі. На переконання відповідача, з урахуванням дати прийняття рішення у цій справі судом першої інстанції, на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)» №540-IX від 30.03.2020 року, та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» №731-IX від 18.06.2020 року (далі - Закон №731-IX).
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. У зв'язку з наведеним посилання скаржника на безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції листів, адресованих ДПС України з проханням виділити кошти на сплату судового збору, підлягають відхиленню.
Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судові рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
У цій справі вдруге апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції майже через 2 місяці після повернення первісної апеляційної скарги та через 13 днів після сплати судового збору, що апеляційним судом визнано необґрунтованим зволіканням з боку скаржника щодо наступного звернення до суду.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Щодо доводу ГУ ДПС про вплив на своєчасність сплати ним судового збору карантину, запровадженого з 12.03.2020 на усій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), слід зазначити, відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону № 731-ІХ) механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов'язана з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Водночас, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, скаржник будь-яких доказів того, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не додав. Не зазначено про наявність таких і в касаційній скарзі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі №380/2377/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Теплосвіт Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко