18 квітня 2022 року
Київ
справа № 380/3456/21
адміністративне провадження № К/990/7767/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 у справі №380/3456/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-Захід" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
28.03.2022 до суду через підсистему "Електронний Суд" надійшла касаційна скарга, за змістом якої Головне управління ДПС у Львівській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) не погоджується з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2022 для розгляду цієї касаційної скарги визначено суддю-доповідача Гімона М.М.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строк, визначений процесуальним законодавством. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 02.11.2021 в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21.07.2021 подано 03.12.2021, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано у строк, визначений процесуальним законодавством, проте, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Після отримання коштів для сплати судового збору та забезпечення такої сплати відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними. З посилання на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, апеляційний суд зазначив, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих підстав, що первинну апеляційну скаргу подано в строк, встановлений КАС України, проте, через відсутність бюджетного фінансування та несплату судового збору така була повернута судом.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що у клопотанні про поновлення строку скаржник не навів нових підстав, за яких пропущений строк на апеляційне оскарження за скаргою, повторно поданою зі спливом тривалого часу після винесення ухвали про повернення апеляційної скарги, підлягає поновленню. Суд зауважив, що звернення з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому особа, яка вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, повинна дотримуватися порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням первинно поданої.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи щодо здійснення сплати судового збору у цій справі та після отримання платіжного доручення, скаржник не зволікав із повторним зверненням до Суду із скаргою. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував його активної поведінки у вжитті заходів щодо сплати судового збору, що виявилось у неодноразовому зверненні з відповідними листами про виділення коштів до ДПС України. Звертає увагу на те, що звернення до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою відбулось у межах присічного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб'єкта владних повноважень. Також скаржник зазначає, що згідно з положеннями пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. У зв'язку з наведеним посилання скаржника на безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції листів, адресованих ДПС України з проханням виділити кошти на сплату судового збору, підлягають відхиленню.
Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судові рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
У цій справі вдруге апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції майже через місяць після повернення первісної апеляційної скарги та через 15 днів після сплати судового збору, що апеляційним судом визнано необґрунтованим зволіканням з боку скаржника щодо наступного звернення до суду.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Що ж стосується наведених у касаційній скарзі положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, то ця норма процитована без посилань на конкретні обставини, які б свідчили про прямий причинний зв'язок між захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2022 у справі №380/3456/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-Захід" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко