18 квітня 2022 року
Київ
справа №640/12095/21
адміністративне провадження №К/990/5546/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Білак М.В. перевіривши клопотання Державної міграційної служби України (ДМС) про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №640/12095/21 за позовом громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України (ДМС), третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У зв'язку із запровадженням Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ воєнного стану через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації, а також, враховуючи наказ Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану", з метою забезпечення безперервності правосуддя, ця скарга розглядається у перший день можливості вчинення процесуальних дій.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України (ДМС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №640/12095/21.
Державна міграційна служба України (ДМС) звернулася до Верховного Суду з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Скаржник вказує, що приймаючи рішення від 02 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва зобов'язав ДМС прийняти рішення про визнання позивача біженцем.
Разом з тим, представник відповідача наголошує, що визнання особи біженцем або про відмову у визнання особи біженцем, відноситься до виключної компетенції ДМС.
Статус біженця включає в себе чотири основні підстави, за наявності яких бути надано такий статус: знаходження особи за межами країни своєї національної належності або, якщо особа не має визначеного громадянства, за країни свого колишнього місця проживання; наявність цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань; неможливість або користуватись захистом країни походження; побоювання стати жертвою переслідувань має бути пов'язано з причинами, які вказані в Конвенції про статус біженців 1951 року, а саме: расова належність, релігія, національність (громадянство), до певної соціальної групи, політичні погляди.
З наведеного вбачається, що в залежності від наявності умов та підстав з якими Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» пов'язує надання особі статусу біженця, органом ДМС приймається рішення про надання відповідного статусу чи відмову в його наданні.
Отже, саме до дискреційних повноважень ДМС належить прийняття рішення про визнання біженцем або про відмову у визнанні особи біженцем.
Представник відповідача наголошує, що суд є правозастосовуючим органом і не може підміняти собою органи виконавчої та законодавчої влади, а прийняті у цій справі оскаржувані рішення суперечать наведеним принципам, а отже просить зупинити їх виконання до закінчення касаційного перегляду у справі №640/12095/21.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи цю заяву, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
В свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
Перевіривши доводи скаржника, наведені у клопотанні про зупинення виконання судового рішення, необхідно зазначити про наявність в цій справі підстав для зупинення виконання судових рішень у справі.
Отже, при розгляді клопотання встановлено необхідність зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №640/12095/21 до закінчення касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання Державної міграційної служби України (ДМС) про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №640/12095/21 - задовольнити.
Зупинити виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі №640/12095/21 до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
М.В. Білак,
Суддя Верховного Суду