Справа № 342/831/21
Провадження № 2/342/31/2022
18 квітня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Вань Ірина Радиславівна, до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом,
Позивачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Вань І.Р., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: визнати, що позивачу належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя; визнати за позивачем право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 . Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема житловий будинок у АДРЕСА_1 . Частка спадкового майна у даному будинку становить 1/2, оскільки даний будинок збудований подружжям за час шлюбу, а тому 1/2 частка належить позивачці як частка у спільному майні подружжя. Спадкова справа заведена у Городенківській РДНК. З приводу оформлення прав на спадщину до нотаріальної контори зверталась позивачка та син померлого, відповідач, ОСОБА_2 . Отже. Позивачка та відповідач мають право на частки у спадщині, а саме по 1/2 частці від спадкового майна. Однак, оформити право власності на спадкове майно не представляється можливим, оскільки, відсутні документи, що посвідчують право власності на майно, про до державним нотаріусом видано постанову № 385/02-31 від 30.03.2019. Будинок було збудовано вкінці 80-х років на підставі рішення виконкому Городенківської районної ради народних депутатів від 14.03.1989 № 59 яким надано дозвіл на будівництво та виготовлено будівельний паспорт. Згідно технічного паспорту на житловий будинок, рік побудови будинку зазначений - 1987, окремих споруд 1990. Отже, документом, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом на той час був технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку є приватизованою. Загальна вартість будинку з господарськими спорудами згідно експертної оцінки становить 168 760,00 грн.
21.02.2022 представник позивача -адвокат Вань І.Р. подала до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, а саме просить суд визнати за позивачкою право власності на 1/8 (1/2 від 1/4) частку житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та визнати за позивачкою право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 як члену колгоспного двору. Заява мотивована тим, що як зазначено у позовній заяві, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема житловий будинок у АДРЕСА_1 . У позовній заяві було зазначено, що до спадкового майна належить 1/2 частина житлового будинку та 1/2 частка належить позивачці як частка у спільному майні подружжя. В той же час, до початку розгляду справи по суті, з'ясувалося, що даний будинок відноситься до колгоспного двору. Як випливає із копії по господарської книги на домоволодіння станом на 15.04.1991 у дворі проживали: голова двору. спадкодавець, ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 , син позивачки, відповідач, ОСОБА_2 , 1981 р.н., та дочка ОСОБА_4 . Отже, кожному із членів колгоспного двору, в тому числі спадкодавцю, належить по 1/4 частці у домоволодінні. З огляду на вище наведене, позивач має право на 1/2 частину ( частка у спадщині) від 1/4 (спадкова маса), тобто 1/8 частка будинку з господарськими спорудами в порядку спадкування та 1/4 частка у колгоспному дворі.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Від представника позивача - адвоката Вань І.Р., через канцелярію суду, поступила заява про розгляд справи за відсутності позивачки, оскільки остання перебуває за кордоном.
Від відповідача на електронну адресу суду 18.04.2022 поступила заява про розгляд справи за його відсутності. Уточнені позовні вимоги визнає. Не заперечує щодо задоволення.
Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.
Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 02.05.1981 Слобідською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області слідує, що 02 травня 1981 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 5, після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 42 років в с. Сороки Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 15 від 27.12.2003, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 27.12.2003 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради.
Згідно з ст. 525 ЦК УРСР (1963 р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 даного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Згідно ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Ст. 548 ЦК України (1963 р.) встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
З наведеного слідує, що часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті спадкодавця). Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР (1963 р.) - 6 місяців, тобто закінчується в червні 2004 року.
1 січня 2004 року в Україні набув чинності Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року. Однак, відповідно до п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР (далі - ЦК УРСР), якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.
З наведеного вбачається, що спадкові відносини, які виникли після смерті ОСОБА_3 регулюються ЦК України 2003р.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Із довідки № 443 виданої 09.11.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області слідує, що на час смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 та разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , 1963 р.н., син ОСОБА_2 , 1981 р.н. Дочка ОСОБА_8 , 1984 р.н., вибула на навчання у вересні 2001 року.
Відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 779, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 . Після реєстрації шлюбу 09 жовтня 2012 року з ОСОБА_9 , актовий запис № 450 від 09.10.2012, прізвище дружини було змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 09.10.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області.
Копією спадкової справи № 80/2019, яка надана суду Городенківською РДНК, доводиться, що 26 березня 2019 року позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_11 на підставі довіреності, звернулася до Городенківської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Також, 30 березня 2019 року до Городенківської РДНК із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті батька звернувся ОСОБА_2 . Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55617338 від 26.03.2019 свідчить про внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи спадкодавця ОСОБА_3 , номер у Спадковому реєстрі 63960306, номер у нотаріуса 80/2019.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, у складі якої є нерухоме майно, зверталася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Однак, постановою державного нотаріуса Городенківської РДНК Капріян С.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 385/02-31 від 30.03.2019 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що спадкоємець не надала документ, який посвідчував би право власності спадкодавця ОСОБА_3 на вищезгаданий житловий будинок.
Із виписки з інвентаризаційних матеріалів № 8796 виданої 16.11.2018 ОКП «Коломийське МБТІ» слідує, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 в Коломийському МБТІ право власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 - не зареєстровано.
З довідки № 444 виданої 09.11.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району вбачається, що в АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових про на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 265335007 формованої 11.07.2021 відомості щодо права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 - відсутні.
Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексо-м України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Копією рішення виконавчого комітету Слобідської сільської ради народних депутатів від 20.12.1987 «Про будівництво індивідуального жилого будинку у вибірковому порядку» стверджується, що розглянувши рішення загальних зборів уповноважених колгоспу ім.Л.Мартовича про виділення гр. ОСОБА_3 земельної ділянки у вибірковому порядку, виконком Слобідської сільської ради народних депутатів вирішив схвалити рішення загальних зборів уповноваженого колгоспу ім.Л.Мартовича № 274 від 17.11.1987 про виділення гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,08 га за рахунок земель присадибного фонду в АДРЕСА_2 .
З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок побудований в 1987 році, господарські будівлі та споруди збудовані в 1987, 1990 роках. Як вбачається із Звіту про оцінку житлового будинку з надвірними спорудами, складеного ЕТВО «Придністров'я» на підставі договору № 86 від 04.04.2022, вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 - станом на 05.05.2022 становить 172 300 грн. За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка в розмірі 0,25 га , що підтверджується довідкою № 449 виданою 09.11.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Із копії по господарської книги с. Сороки за 1991-1995 рр вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_6 відносився до суспільної групи господарства - колгоспна, члени господарства: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
З довідки № 578 виданої 19.11.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району слідує, що житловий будинок в АДРЕСА_2 належав до колгоспного двору. В період з 1991-1996рр, з 1997-2000рр., з 2001-2005рр в даному господарстві проживали: голова ОСОБА_3 , 1961 р.н., (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), дружин ОСОБА_1 , 1963 р.н., син ОСОБА_2 , 1981 р.н., дочка ОСОБА_8 , 1984 р.н. (вибула на навчання в період з 2001-2005рр). В період з 2006-2010рр, з 2011-2014рр., з 2015-2018рр., з 2016-2020рр в даному господарстві проживали: голова ОСОБА_1 , 1963 р.н., син ОСОБА_2 , 1981 р.н.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_2 були зареєстровані : голова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується довідкою № 448 виданою 09.11.2020 виконавчим комітетом Сороківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною 1 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 1226 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору: головою якого був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та станом на 15.04.1991 в даному житловому будинку проживав разом з дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_8 .
Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , то їх частки у вказаному майні рівні та становлять по - 1/4.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка та відповідач прийняли спадщину, як спадкоємці першої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 , у складі якої є нерухоме майно, а саме на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , яка належала померлому як члену колгоспного двору. Тобто, позивачці та відповідачу в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 належить по 1/8 частці вищевказаного житлового будинку ( половина від 1/4). Також, за позивачкою слід визнати право власності на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який відносився до колгоспного двору, членом якого позивачка була, та в загальному визначити її частку у вищевказаному житловому будинку - 3/8 (1/8+1/4).
При винесенні рішення судом враховується і те, що на даний час відповідно до вимог Постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" №807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області .
На підставі ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1241, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України (2003р.), керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352,354 ЦПК України, суд
Уточнені (зменшені) позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Суддя: Гайдич Р. М.