Дата документу 18.04.2022 Справа № 554/2450/22
Провадження № 2-о/554/89/2022
18 квітня 2022 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
14 квітня 2022 року заявник, ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаною заявою, відповідно до якої прохала суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті її батька - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, місто Жданівка, Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у село Олександрівка, Старобешівського району, Донецької області, у віці 53 років (на час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ). Оскільки отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, так як смерть настала на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що встановлення факту смерті батька їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть, виданого державним органом України, для реалізації її права на спадкування.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, на електронну адресу суду направила заяву, у якій прохала розглянути справу за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та прохає її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), у судове засідання не з'явився, неявка якого не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Частиною 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 8 ч. 1 ст.315ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Судом встановлено, що з аналізу документів, наданих заявником на підтвердження факту смерті, вбачається, що свідоцтво про смерть видане на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно з п.1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 № 875/2014, діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях припинено.
Законом України № 1680-УІІ«Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» надано особливий статус територій, які не контролюють сили АТО.
Відповідно місто Жданівка, де проживав та був зареєстрований померлий ОСОБА_2 , входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Виходячи з цього, отриманий заявником на цій території документ про смерть не створює юридичних наслідків.
Судом встановлено, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 07.10.2019 року, видане на території України де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження; вказане свідоцтво про смерть видане органом, що не був утворений відповідно до Конституції та законів України, а отже вказаний документ є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 цього Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У зв'язку з цим суд зазначає про наступне.
Європейський суд з прав людини у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v.Turkey, 18.12.1996 §45) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, але у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (зі змінами), підставою державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У відповідності до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 №545, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.
На підтвердження факту смерті батька заявником надані копії документів, а саме: лікарська довідка про смерть № 344 від 07.10.2019 року, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07.10.2019 року, місцем смерті вказано Донецька Народна Республіка, Старобешівський район, село Олександрівка (а.с.8,9).
Докази, що містяться у справі, підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , незалежно від того, яким закладом видане це свідоцтво та дати його видачі.
Також на підтвердження родинних відносин заявника та померлого надано копії, а саме: свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 від 27.08.1990року, свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_3 від 18.08.2018року, паспорту громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_4 ( а.с. 3-4,6).
Враховуючи, що згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд дійшов до висновку про доведеність факту смерті фізичної особи.
Враховуючи розпорядження Верховного суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність з Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду у справі до негайного виконання.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1-3, 10, 76-81, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 317, 319 п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Україна, місто Жданівка, Донецької області, місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 53 роки.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), код ЄДРПОУ 40024734, адреса: вул. Ярослава Мудрого,17, м.Харків, Харківська область, 61002.
Суддя М.О. Материнко