Дата документу 13.04.2022 Справа № 554/2431/22
Провадження № 2/554/2170/2022
13 квітня 2022 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Олексенка Олександра Сергійовичапро визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Олексенка Олександра Сергійовичапро визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_2 Генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» № 40 від 31.01.2022 року в частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати на час відсторонення; зобов'язати Генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_2 поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу інформаційних технологій ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 31.01.2022 року; стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з 31.01.2022 року та до дати набрання рішенням законної сили про поновлення на роботі у розмірі 51078,87 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається, зокрема, на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, з даного приводу слід зазначити таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: 1) у справах про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем ОСОБА_1 оспорюється наказ № 40 від 31.01.2022 року про відсторонення від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, тобто нею порушується питання про допуск до виконання своїх трудових обов'язків, адже позивач не була звільнена із займаної нею посади, а лише відсторонена.
Поняття відсторонення від роботи і звільнення з роботи згідно положень чинного КЗпП України не є ідентичними, оскільки поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов'язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов'язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов'язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення.
Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2022 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 грн.
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч.1 ст.185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладе та керуючись ст.ст. 133, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Олексенка Олександра Сергійовичапро визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що її повідомити.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М.Чуванова