Справа № 372/610/22
Провадження 4-с-15/22
ухвала
Іменем України
22 лютого 2022 року Обухівський районний суд Київської обалсті у складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Сокол О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою в якій просила скасувати арешт, накладений постановою Державної виконавчої служби Обухівського РУЮ б/н від 27.01.2003 року на все майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 . На обґрунтування скарги вказала, що в 2003 році в зв'язку із стягненням з неї заборгованості на користь ОП «Енергія» в розмірі 3996 грн. 55 коп., яка на даний час погашена, виконавчою службою було накладено відповідний арешт. Про вказаний арешт їй стало відомо в січні 2022 року при спробі відчужити квартиру. Виконавче провадження знищено. Оскільки нею, як боржником вказане рішення виконано, заборгованості перед стягувачем вона не має, виконавчою службою відмовлено у скасуванні арешту, просить її скаргу задовольнити.
ОСОБА_1 у поданій суду заяві просила розглядати скаргу у її відсутність та задовольнити.
Представник Обухівського міськрайонного ВДВС до суду не з"явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.
Представник стягувача до суду не з"явилась, у поданій заяві просила розглядати скаргу у її відсутність.
Дослідивши матеріали скарги суд встановив наступне.
Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2003 року справа №1873 дв1 з метою виконання виконавчого листа виданого 23.09.2002 на підставі рішення Обухівського районного суду у цивільній справі №2-2255 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 3996 грн. 55 коп. на користь ОП «Енергія» накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2 .
Згідно інформації №2707 від 18.01.2022 року Обухівського МРВДВС станом на 18.01.2022 року відомості про накладення арешту на майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_2 відсутні так як відповідно до п.9.9 порядку роботи з документами в органах Державної виконавчої служби від 25.12.2008 № 2274/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки пісдя чого знищуються. Для вирішення питання про звільнення майна з-під арешту скаржниці запропоновано звернутися до суду.
Згідно довідки ПрАТ «ЕНЕРГІЯ» від 26.01.2022 року у ОСОБА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 заборгованості за теплоенерію немає.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2022 року вбачається, що 23.09.2004 за №1325976 реєстратором Обухівська районна державна нотаріальна контора за реєстраційним номером 1325976 зареєстровано арешт (архівний запис), підстава обтяження постанова б/н 27.01.2003 Державна виконавча служба Обухів РУЮ, об'єкт обтяження: не визначено, усе нерухоме майно, стан добудоване, статус: жиле, адреса АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закон № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 18 Закон № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Звертаючись до суду із даною скаргою, посилаючись на відсутність заборгованості за теплоенергію, ОСОБА_1 вказувала на наявність підстав для зняття арешту з належного їй майна.
Відповідно до статті 48, 56 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону № 1404-VIII постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Частинами четвертою, п'ятою статті 59 Закону передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Із аналізу наведеної норми Закону слідує, що підставою для зняття державним виконавцем раніше накладеного арешту на майно боржника є, зокрема, погашення заборгованості.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено і не оспорювалося ні стягувачем, ні державним виконавцем, що заборгованість по теплоенергії у виконавчому провадженні №2-2255, у межах якого було накладено арешт на майно боржника, на момент звернення боржника до суду із скаргою і на теперішній час відсутня.
Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про підставність скарги.
Керуючись статями 447 - 451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , склад ціле, стан:добудоване, статус жиле, адреса: АДРЕСА_2 , накладений постановою б/н від 27.01.2003 року Державної виконавчої служби Обухівського РУЮ, реєстраційний номер обтяження 1325976, зареєстрований 23.09.2004 Обухівською районною державною нотаріальною конторою за номером 1325976.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя: