Справа № 369/3200/22
Провадження №1-кс/369/508/22
15.04.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050000573 від 21.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні СВ Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12022111050000573 від 21.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2021 близько 14 години 00 хвилин (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу себе, в умовах воєнного стану, прибув на власному автомобілі Kia Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 до військових складів в с. Стоянка Бучанського району Київської області, проник через огорожу на територію до пошкодженої споруди, що використовувалось як сховище для майна військовослужбовців, де в подальшому проник в приміщення, звідки таємно викрав 14 предметів ззовні схожих на боєприпаси калібру 5,45 мм, 1 предмет ззовні схожий на боєприпас калібру 7,62 мм, мобільний телефон Samsung ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ,
ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , мобільний телефон Samsung ІМЕI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , бронежилет з броне пластиною ТЕМП 3000 партія № 018, виріб 158, шеврон Служби безпеки України, шолом мілітарного типу зеленого кольору з написом 64, хімзахисний костюм зеленого кольору PROCHEM СЕ 0624 категорії - 3 штуки, плащ-палатку в чохлі, військовий камуфляж у чохлі, дві балаклави чорного кольору, дозиметр ЕКОТЕСТ № 21001681, дві пари резинових чобіт чорного кольору «BOOTS», штани кольору мілітарі з камуфляжем, один комплект термобілизни, одну кобуру КШФ - 17ПВЗ, картонну коробку з вмістом 8 комплектів распіраторів, предмет схожий на пістолет ПМ, серійний № НОМЕР_6 із магазином до нього № 4949, шість предметів, схожих на боєприпаси 9,18 мм, предмет схожий на автомат АК-74, серійний № НОМЕР_7 з порожнім магазином до нього.
З метою доведення злочину до кінця та своїх протиправних дій, які були спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 покинув сховище, викрадені речі помістив до власного автомобіля Kia Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 , після чого з місця вчинення злочину втік та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили Збройним силам України матеріального збитку.
21.03.2022 о 21 годині 00 хвилин (час фактичного затримання 21.03.2022
о 14 годині 00 хвилин) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
22.03.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна, (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану.
22.03.2022 відповідно ст. 615 КПК України та постанови керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, починаючи з 14 години 00 хвилин 21.03.2022 до 14 години 00 хвилин 19.04.2022 включно.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженць с. Герня Долинського району Івано-Франківської області, маючий повну загальну середню освіту, приватний підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 21.03.2022, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України; протоколами допиту свідків від 24.03.2022 року, довідками СЗРУ від 12.04.2022 року, протоколом допиту підозрюваного від 22.03.2022 року, та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
-переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на потерпілого та іншого підозрюваного.
Так, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та за вчинення яких передбачене покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Про даний факт також свідчить і поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , після вчинення злочину.
Крім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
На даний час не має медичних застережень, відносно неможливості перебування підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 21.05.2022 року, строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 19.04.2022. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється за можливе з об'єктивних причин, через складність провадження, відсутністю автобусних сполучень через військовий стан, що унеможливило прибуття свідків для допиту та проведення огляду за їх участі, проведення військових дій на території Бучанського району Київської області з урахуванням положень Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, оскільки для установлення слідством всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, необхідно проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій з метою забезпечення всебічного встановлення фактичних обставин та доказування вини підозрюваного.
Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представилося можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.
Беручи до уваги те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спливає 19.04.2022 року і останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, аризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та є реальними, тому підстав для скасування чи зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який немає.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила суд продовжити строк тримання під вартою.
У судовому засідання захисник і підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, просили слідчого суддю обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а зокрема домашній арешт в нічний час доби.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні дав показання, що знайомий з підозрюваним більше 1 місяця, які спільно займаються волонтерською діяльністю. Також свідок повідомив, що бачив частину речей, які вилучили під час затримання у підозрюваного, до моменту затримання підозрюваного.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, протокол огляду місяця події, протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколи допиту свідків, протокол допиту підозрюваного, свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В даному випадку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вищезазначені ризики з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне, що підозрюваний не має неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, покарання за який становить до 8 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, даний ризик є обґрунтованим тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи про фактичне місце проживання свідків може незаконно впливати на них змушуючи із застосування фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких пояснень.
Лише продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.
Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, отримати висновок судової товарознавчої експертизи, отримати висновок судово-балістичної експертизи; допитати та провести слідчий експеримент за участі підозрюваного; погодити та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; допитати в якості свідків представників Служби зовнішньої розвідки України та провести огляд за їх участю вилучених у підозрюваних речей; зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваного; здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, що містяться у операторів рухомого мобільного зв'язку України ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна» отримати телефонні з'єднання із номеру мобільного телефону підозрюваного та вилучених мобільних терміналів; оглянути отриману інформацію; провести одночасний допит між підозрюваним та свідком, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п. 1 ст. 5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).
Слідчим суддею під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України встановлено, що ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зменшились. Тобто підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки в останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки. Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість скоєного ним злочину та невідворотність покарання, перебуваючи на свободі може впливати на свідків з метою надання неправдивих показів.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи, що слідство по кримінальному провадженню № 12022111050000573 від 21.03.2022 триває, а строк досудового розслідування триває до 22.05.2022 року, то слідчий суддя приходить до висновку щодо об'єктивної неможливості завершення досудового розслідування за час дії постанови про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя критично відноситься до доводів захисника ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арету в нічний час доби, оскільки в даному судовому засідання вирішуються лише питання щодо продовження або відмови в продовженні, вже обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
При цьому сторона захисту не позбавлена права окремо звернутись до слідчого судді з клопотанням про заміну запобіжного заходу з дотриманням вимог ст. 201 КПК України.
Надані показання свідка ОСОБА_7 не спростовують вищевикладених висновків слідчого судді.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючих обставин, ОСОБА_4 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 34 доби, до 18 травня 2022 року (включно), який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050000573 від 21.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Герня Долинського району Івано-Франківської області, маючого повну загальну середню освіту, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор», строком на 34 доби, тобто до 18 травня 2022 року (включно), в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня
її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1