"23" лютого 2022 р. Справа № 363/907/22
про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2022 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
23 лютого 2022 року до Вишгородського районного суду надійшла вказана позовна заява у якій позивач просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21 червня 2017 року Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 5, 6 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Як убачається із обґрунтування позовної заяви про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, крім вимог про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, позивачем заявлено вимогу про визначення місця проживання дитини з позивачем.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Позивач у заяві не вказала, чи зверталася вона до органу опіки та піклування з приводу вирішення спору щодо проживання дітей. У разі якщо зверталася, не зазначила чи надав відповідний орган опіки та піклування висновок про визначення місця проживання дітей. При вирішенні в судовому порядку спору щодо місця проживання дітей висновок органу опіки і піклування є обов'язковим. Крім того, орган опіки і піклування має бути зазначений як третя особа в справі. Обов'язкова участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою передбачена також статтею 19 СК України.
У разі наявності спору про визначення місця проживання дітей та заявлення такої вимоги, позивачу необхідно зазначити виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, надати відповідний висновок щодо розв'язання спору складений органом опіки та піклування за місцем проживання дітей, зазначити у позовній заяві у якості третьої особи належну Службу у справах дітей, її місце знаходження, засоби зв'язку, ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи.
Крім цього, Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру: про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів, про визначення місця проживання дитини.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, проте позивачем до матеріалів справи долучено лише одну, а не дві, квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за вимоги про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі у розмірі
992,40 гривень за другу вимогу немайнового характеру.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, її копії та додані до неї документи у кількості учасників судового розгляду та платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 992,40 гривень.
Керуючись статтями175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач