18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 квітня 2022 року Черкаси справа №925/88/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСРЕЙЛ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНІВ-СГЕМ»
про стягнення 47422,20 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСРЕЙЛ» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНІВ-СГЕМ», у якому просить суд стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені за порушення строку початку виконання робіт за договором підряду №01/2021-КР від 24.09.2021 у розмірі 47422,20 грн та відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань у визначений у договорі строк, які він мав почати виконувати 04.10.2021, на вимоги позивача розпочати виконання робіт, відповідач постійно відмовлявся з незрозумілих причин, а тому позивач був змушений звернутись із даним позовом до суду для стягнення з відповідача пені у розмірі 47422,20 грн у зв'язку з простроченням початку проведення ремонтних робіт.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.01.2022 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 21.03.2022, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 11.03.2022.
08.02.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Відзив мотивований тим, що у розділі 3 договору передбачено, що замовник перед початком робіт зобов'язаний визначити та передати підряднику ремонтну зону у належному стані. Для реалізації даної умови замовник зобов'язаний виконати наступні заходи: на виводах 0,4 кв генератора Г-1 демонтувати частину ошиновки (зняти компенсатори); кабель збудження відключити від джерел живлення, закоротити та заземлити; проточну частину закрити затвором ВБ та осушити; ротор поставити на гальма; робоче і ремонтне освітлення, ремонтні сборки 0,4 кв залишити у роботі. Відповідач звертає увагу, що укладеним між сторонами договором вказано, що до підготовчих робіт, які виконуються силами замовника, було закриття затвором ВБ та осушення проточної частини гідроагрегату, але дане зобов'язання станом на 04.10.2021 так і не було виконано, що за технічних умов унеможливило виконання підрядником своїх зобов'язань за договором підряду. У зв'язку із відсутністю затвору НБ на ГЕС, замовник не мав можливості примусово відключати воду з проточної частини гідроагрегату та повинен був чекати на сезонне пониження рівня води зі сторони нижнього б'єфу. Дані обставини були викладені відповідачем у відповіді на повідомлення позивача №144 від 30.11.2021, але замовником даний факт був проігнорований. Водночас, факт визначення та передачі підряднику ремонтної зони в належному стану повинен фіксуватися підписанням акту виділеної зони, згідно з умовами договору, але на підтвердження того, що такий акт взагалі існує жодних доказів позивачем не надано. Відтермінування робіт, у зв'язку із природнім очікуванням пониження рівня води відсутнє в умовах договору. Відповідач також зазначив, що роботи за договором підряду повинні були виконуватись на території Хрінницької МГЕС, яка належить позивачу, а тому саме на позивача покладено обов'язок вжити усіх необхідних заходів для забезпечення підряднику всіх необхідних умов для безперешкодного початку виконання робіт. Отже, вищенаведене свідчить про невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань, а також про неможливість відповідача, як підрядника приступити до початку ремонтних робіт з проведення капітального ремонту гідроагрегату №1 Хрінницької МГЕС.
Відзив прийнятий судом до розгляду.
21.02.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач аргументи відповідача, які викладені у відзиві, вважає такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а доводи відповідача спрямовані на уникнення відповідальності за порушення зобов'язання. Позивач зазначив, що жодного письмового доказу на спростування вимог позивача, відповідачем до відзиву не долучено. За доводами позивача, жодних перешкод для проведення ремонту станом на передбачену договором дату початку ремонтних робіт - 04.10.2021, не існувало, позивачем було забезпечено усі необхідні умови для проведення ремонту, натомість причиною його не проведення стало те, що працівники підрядника не прибули на об'єкт для виконання робіт. Позивач вказав, що підписання акту виділеної зони мало відбутись виключно на об'єкті Хрінницької МГЕС шляхом фактичної передачі ремонтної зони у належному стані уповноваженому представнику відповідача для проведення ремонтних робіт безпосередньо перед їх початком. Іншого способу передачі ремонтної зони підряднику не існує, оскільки без виїзду працівників підрядника на об'єкт, прийняти для виконання робіт ремонтну зону неможливо. Протягом строку дії договору до дати отримання претензії, відповідач не надіслав жодного офіційного листа, який би свідчив про те, що зі сторони позивача вчиняються будь-які перешкоди проведенню робіт, або ж стан об'єкта не відповідає будь-яким з характеристик чи параметрів, необхідних для початку проведення робіт. Доводи відповідача щодо нездійснення передачі ремонтної зони, були вперше викладені у відповіді на претензію, тобто через 56 днів після дати очікуваного початку ремонтних робіт, що вказує на відсутність будь-якого взаємозв'язку між порушенням строків виконання робіт та готовністю об'єкта до проведення робіт. Якщо б дійсно існували будь-які перешкоди для початку виконання ремонтних робіт з боку позивача, то відповідач би вимагав їх усунення і надав би суду підтвердження таких вимог до позивача. Отже, позивач вважає, що він обґрунтовано застосував положення пункту 6.2 договору підряду щодо нарахування відповідачу пені за порушення строків виконання підрядних робіт.
28.03.2022 від відповідача до суду надійшли пояснення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що не лише сам факт підписання акту виділеної зони передував для початку робіт 04.10.2021, а й виконання позивачем заходів, які визначені пунктом 3.6 договору. Такі ж положення договору повністю кореспондуються з вимогами статі 318 Господарського кодексу України та статті 875 Цивільного кодексу України. Крім того, пунктом 3.7 договору передбачено, що на строк дії робіт, замовник надає технічно справне вантажопідіймальне та механічне обладнання, а саме вантажопідіймальну таль та пристосування, які є у наявності у замовника для демонтажно/монтажних робіт. Отже, не виконавши умови договору підряду щодо передачі ремонтної зони за актом виділеної зони, не виконання підготовчих робіт у частині осушення та ненадання обладнання необхідного для виконання ремонтних робіт позивач позбавляється права вимагати нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язань, так як прострочення боржника відбулось внаслідок прострочення кредитора.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
24.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Канів-СГЕМ» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансрейл» (замовник) було укладено договір підряду №01/2021-КР (далі - договір). За умовами цього договору підрядник зобов'язується на умовах, визначених договором, виконати роботи замовнику з проведення капітального ремонту гідроагрегату №1 Хрінницької МГЕС (надалі - роботи). Детальний перелік робіт, які мають бути здійснені підрядником зазначений у локальному кошторисі 2-1-1 на капітальний ремонт (Додаток №2), до договору і є його невід'ємною частиною. Замовник зобов'язується на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити такі роботи, на умовах визначених пунктом 2.5 цього договору (пункт 1.1 договору).
Ціна договору визначається договірною ціною на проведення капітальною ремонту гідроагрегату № 1 Хрінницької МГЕС (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору та складає 790 365.56 грн з ПДВ.
Оплата вартості робіт замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 2.3 договору).
Фактичне виконання робіт підтверджується підписаним сторонами акта приймання-передачі виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (пункт 3.1 договору).
Початком робіт вважається оформлення наряду-допуску до проведення робіт (пункт 3.5 договору).
Перед початком робіт, замовник визначає та передає підряднику ремонтну зону у належному стані. Це затверджується шляхом підписання акта виділеної зони. При цьому замовник зобов'язаний виконати наступні заходи: на виводах 0,4 кв генератора Г-1 демонтувати частину ошиновки (зняти компенсатори). Кабель збудження відключити від джерел живлення, закоротити за заземлити. Проточну частину закрити затвором ВБ та осушити. Ротор поставити на гальма. Робоче і ремонтне освітлення, ремонтні зборки 0,4 кв залишити у роботі (пункт 3.6 договору).
На строк дії робіт, замовник надає технічно справне вантажопідіймальне та механічне обладнання, а саме вантажопідіймальну таль та пристосування, які є у наявності у замовника для демонтажно/монтажних робіт (пункт 3.7 договору).
Роботи виконуються підрядником у два етапи. Перший етап - проведення комплексу демонтажних робіт та складання дефектної відомості виявлених недоліків, який має бути проведений у строк 15 робочих днів з моменту початку робіт. Другий етап - завершення всього комплексу ремонтних робіт визначених у специфікації та складання акту-готовності введення гідроагрегату у експлуатацію (пункт 3.8 договору).
Дата початку виконання робіт підрядником є 04 жовтня 2021 року. Загальний строк виконання робіт передбачених цим договором становить не більше 60 календарних днів з дати початку робіт (пункт 3.9 договору).
Приймання робіт по кількості здійснюється у момент підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, а по якості протягом 90 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 4.2 договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати кошти за надані роботи та приймати надані роботи, а підрядник у свою чергу зобов'язаний виконати роботи у строк, встановлений цим договором та у випадку неможливості проведення робіт з технічних, чи будь-яких інших причин, невідкладно (у межах того ж робочого дня) повідомити представника замовника за допомогою неявних засобів зв'язку (пункт 5.1 та 5.4 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, у тому числі порушення строків виконання підрядних робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної суми визначеної пунктом 2.1 договору, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього строку порушення зобов'язання стороною (пункт 6.2 договору).
Усі спори, що виникають з цього договору, або пов'язані з ним сторони вирішують шляхом переговорів, докладаючи усіх можливих зусиль для врегулювання суперечностей і розбіжностей. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів він вирішується у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України (пункти 6.4 та 6.5 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 20 вересня 2022 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Дія договору може бути припинена достроково у будь-який час за взаємною згодою сторін. У цьому разі дострокове припинення дії договору оформлюється шляхом складання письмової угоди, у якій визначаються майнові вимоги сторін (якщо такі мали місце) та розрахунки за ними, якщо інше не встановлено цим договором (розділ 8 договору).
Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід'ємною частиною (пункт 9.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками замовника та підрядника та скріплений відповідними печатками підприємств.
Відповідач у встановлений договором строк не розпочав виконання підрядних робіт, у зв'язку з чим 11.11.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію №04/118, у якій просив відповідача повідомити причини невиконання своїх зобов'язань та вжити невідкладних заходів спрямованих на усунення порушення виконання умов договору підряду №01/2021-КР від 24.09.2021, зокрема, якнайшвидше прибути у с. Хрінники для проведення капітального ремонту гідроагрегату №1 Хрінницької МГЕС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансрейл».
12.11.2021 позивач на адресу відповідача направив повідомлення №04/119, у якому повідомив відповідача, що у випадку неприбуття працівників підрядника у с. Хрінники для початку проведення капітального ремонту гідроагрегату №1 Хрінницької МГЕС, не пізніше 10 год 00 хв 15.11.2021, позивач буде змушений відмовитись від договору підряду через істотне порушення умов договору підрядником та вжити невідкладних заходів спрямованих на укладення договору з іншим підрядником.
У відповідь на повідомлення №04/119 від 12.11.2021, відповідач направив на адресу позивача відповідь №144 від 30.11.2021, у якій зазначив, що станом на 04.10.2021 позивачем не виконано умови пункту 3.6 договору, що за технічних умов унеможливлює виконання робіт у цілому. У зв'язку з відсутністю затвору НБ на ГЕС, замовник не має можливості примусово відкачати воду з проточної частини гідроагрегату та повинен чекати на сезонне пониження рівня води зі сторони нижнього б'єфу. Також відповідач зазначив, що відтермінування робіт у зв'язку з природним очікуванням пониження рівня води відсутнє в умовах договору, у тому числі і у розділі 7 договору та є його істотним порушенням. З 04.10.2021 відповідачем неодноразово були зроблені запити за допомогою телефонного зв'язку стосовно виконання робіт відповідно до рівня води НБ, лише на 01.11.2021 була надана інформація про пониження рівня води та можливість приступити до виконання робіт. У зв'язку з викладеним, відповідач погодився на припинення дії договору підряду, у зв'язку з істотним порушенням його умов зі сторони замовника, при досягнення взаємної згоди про відсутність претензій, штрафних санкцій та інших обмежувальних дій у розумінні умов договору та законодавства України. Також відповідач зазначив, що за договором підряду не було здійснено жодних розрахунків, що у свою чергу свідчить про відсутність майнових претензій між сторонами.
08.12.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення №04/127 про односторонню відмову від договору підряду №01/2021-КР від 24.09.2021, вимогу про відшкодування збитків завданих неналежним виконанням зобов'язань та спростування неправдивої інформації, що принижує ділову репутацію позивача, у якій зазначив, що оскільки відповідач не приступив до виконання підрядних робіт у строк визначений договором, проведення ремонту гідроагрегату МГЄС у запланований строк не відбулось. Також позивач зазначив, що відповідачем вчиняються дії щодо перешкоджання проведенню такого ремонту шляхом залучення іншого підрядника та поширення у процесі перемовин з ним неправдивої інформації про діяльність позивача та повідомив відповідача про односторонню відмову від договору підряду та вимагав негайного спростування неправдивої інформації, яку поширював відповідач перед іншим підрядником. У повідомленні позивач також повідомив, що у разі невиконанні відповідачем вимог позивача, він буде змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача неустойки та моральної шкоди.
Дане повідомлення було залишено відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду для стягнення з відповідача пені за несвоєчасний початок виконання своїх зобов'язання з підрядник робіт у примусовому порядку.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є підрядними відносинами з виконання капітального ремонту гідроагрегату №1 Хрінницької МГЕС, які підпадають під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною 1 статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Відповідно до частини 2 статті 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Сторони є вільними в укладенні договору підряду, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про архітектурну діяльність», інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (пункт 4 Загальних умов).
Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання (пункт 5 Загальних умов).
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Умовами договору встановлено, що перед початком робіт, замовник визначає та передає підряднику ремонтну зону у належному стані. Це затверджується шляхом підписання акта виділеної зони. При цьому замовник зобов'язаний виконати наступні заходи: на виводах 0,4 кв генератора Г-1 демонтувати частину ошиновки (зняти компенсатори). Кабель збудження відключити від джерел живлення, закоротити за заземлити. Проточну частину закрити затвором ВБ та осушити. Ротор поставити на гальма. Робоче і ремонтне освітлення, ремонтні зборки 0,4 кв залишити у роботі (пункт 3.6 договору).
Тобто, для початку виконання відповідачем капітального гідроагрегату МГЄС, позивач мав передати відповідачу ремонтну зону у належному стані, про що замовник повинен був підписати акт виділеної зони.
Частиною 1 статті 850 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.
Відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Відповідно до пунктів 69, 70 Загальних умов будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.
Замовник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика (фронту робіт) підрядником.
Як зазначено вище, за умовами договору замовник перед початком робіт визначає та передає підряднику ремонтну зону у належному стані, за результатами виконання підготовчих робіт замовник складає та підписує акт виділеної зони.
Як вбачається з наданих сторонами доказів, такого акту замовником складено не було. Будь-яких доказів повідомлення відповідача про можливість початку останнім виконання підрядних робіт (копії листів направлених на офіційну електрону адресу відповідача чи засобами поштового зв'язку) позивачем суду також не надано. Тобто, невиконання позивачем заходів, передбачених пунктом 3.6 договору, фактично унеможливило початок виконання відповідачем підрядних робіт у строк, визначений договором.
Вимоги до визначення строку виконання робіт (будівництва об'єкта) визначені у Загальних умовах, так, у пункті 17 яких зазначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення.
Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо) (пункт 18 Загальних умов).
У пункті 19 Загальних умов визначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта).
Отже, для початку виконання підрядних робіт з ремонту гідроагрегату та прибуття відповідача до місця виконання своїх зобов'язань за договором, відповідач повинен бути обізнаний, що позивач виконав усі заходи для приведення ремонтної зони у належний стан, що підтверджується складанням акту виділеної зони. Доказів такого повідомлення суду не надано, що ставить під сумнів доводи позивача щодо належного стану ремонтної зони.
Відповідно до пункту 29 Загальних умов замовник, серед іншого, зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду.
Повідомлення відповідача про складення акту виділеної зони могло відбутись шляхом направлення даного акту на адресу відповідача, після чого у позивача виникло би право вимагати від відповідача приступити до виконання своїх зобов'язань за договором, а тому суд дійшов висновку, що до підписання даного акту виділеної зони у відповідача відсутні зобов'язання приступити до виконання підрядних робіт з ремонту гідроагрегата.
Посилання позивача на те, що підписання акту виділеної зони могло і мало відбутися виключно безпосередньо на об'єкті Хрінницької МГЕС у с. Хрінники шляхом фактичної передачі ремонтної зони у належному стані уповноваженому представнику відповідача для проведення робіт, безпосередньо перед їх початком, є безпідставними, оскільки умовами договору не встановлено саме такий порядок надання замовником акту виділеної зони, а враховуючи, що підрядник знаходиться в іншому населеному пункті, то відповідно позбавлений можливості прибуття на об'єкт без повідомлення замовника про готовність будівельного майданчику.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої:
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 Цивільного Кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Отже, для односторонньої відмови замовника від договору підряду необхідно достовірно з'ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 Цивільного Кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі частини другої статті 849 Цивільного Кодексу України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови.
Враховуючи те, що відповідач не мав змоги приступити до виконання підрядних робіт, у зв'язку з відсутністю інформації щодо складення акту виділеної зони, а саме виконання замовником підготовчих робіт, необхідних для використання будівельного майданчика (фронту робіт) підрядником, у позивача були відсутні будь-які правові підстави для односторонньої відмови від договору, а тим більше для застосування до підрядника відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, у тому числі порушення строків виконання підрядних робіт.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які можуть бути підставою для стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання своїх зобов'язань, а саме підрядних робіт з ремонту гідроагрегату, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі відмови у позові покладається на позивача. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, то сума сплаченого судового збору покладається на позивача і не підлягає відшкодуванню відповідачем.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко