ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 березня 2022 року Справа № 924/389/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
позивача - не з'явився
відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" - не з'явився
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" - не з'явився
третіх осіб - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2020 р.
ухвалене у м. Хмельницькому, повний текст складено 11.12.2020 р.
у справі № 924/389/20 (суддя Музика М.В.)
за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк"
про витребування на користь держави земельної ділянки загальною площею 2 га кадастровий номер 6822455800:05:006:0091
Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" грудня 2020 р. у справі № 924/389/20 відмовлено у задоволенні позову керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2020 р. у даній справі та постановити нове рішення про задоволення позову.
Вважає, що судом правильно встановлено спірні правовідносини сторін та необхідність застосування до них положень ч. 1 ст. 387, ч. 1 ст. 388 ЦК України. Суд вірно послався на висновок щодо їх застосування, викладений у постанові ВП ВС від 23.05.2018 р. у справі № 910/73/17 щодо врахування всіх умов, які дають підстави для витребування власником свого майна.
Проте внаслідок неправильного тлумачення закону суд не застосував норми ч.1 ст.387, ч.1 ст. 388 ЦК України в частині витребування спірної земельної ділянки у добросовісних набувачів (відповідачів) на користь власника (позивача). Так, припинення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав внаслідок об'єднання чи поділу не є її знищенням чи будь-якою іншою підставою для припинення права власності, вичерпний перелік яких передбачено ст. 346 ЦК України.
Прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 25.07.2018 р. у справі № 640/8456/16-ц і де сформовано висновок про застосування норм права, відповідно до якого у разі об'єднання та поділу земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місце перетворення або переробки тощо, фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах. Залишаються попередніми як правові, так і фізичні характеристики об'єднаних ділянок, зокрема, не відбувається зміна їх цільового призначення, розташування тощо, а тому спірні земельні ділянки не слід вважати іншим, новоутвореним майном, яке неможливо витребувати у відповідача за правилами статті 388 ЦК України.
Без будь-яких посилань на норми матеріального чи процесуального права як на підставу прийнятого рішення, додатковою підставою відмови у задоволені позову судом зазначено накладення ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18 арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:05:006:0120 та 6822455800:05:006:0121, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091.
Судом не враховано, що за змістом ст.131, ч.1 ст.170 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який за ухвалою слідчого судді або суду обмежує права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно: є доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб або конфіскації у юридичної особи; а також для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а отже не становить перешкод, у разі наявності відповідного рішення суду, у його виконанні.
Звертає увагу, що на обґрунтування висновку про недопустимість витребування земельної ділянки щодо якої застосовано арешт у кримінальному провадженні, суд першої інстанції послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 335/12096/15-ц та від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц.
Проте викладені у вказаних постановах Верховного Суду висновки узгоджуються із доводами прокурора про те, що питання накладення чи зняття у кримінальному провадженні арешту вирішується в межах кримінального судочинства, а застосовані у кримінальному провадженні заходи забезпечення, у тому числі арешт, не перешкоджають можливості захисту права власності у порядку цивільного чи господарського судочинства, зокрема можливості витребування майна власником.
На підставі викладеного просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2020 р. у справі № 924/389/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" подало до суду відзив на апеляційну скаргу у якому зазначає, що станом на момент звернення до суду із цим позовом, об'єкт - земельна ділянка, яку просив витребувати прокурор, не існує як об'єкт цивільного права, її кадастровий номер скасований, а будь-яке право на неї не зареєстроване.
Доводить, що станом на дату подання позову, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, як об'єкт цивільного права припинена, відповідний кадастровий номер скасований на підставі статті 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр»; реєстраційний розділ закрито згідно ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 21.03.2018 р. земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091 перебуває під арештом в межах кримінального провадження № 42017240000000195, як речовий доказ.
З огляду на накладення арешту ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18 відсутні підстави для витребування у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-сг Сороці Ю.В.
Просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури з урахуванням викладеного залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" грудня 2020 р. у справі № 924/389/20 - без змін.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до суду апеляційної інстанції заяву, відповідно до якої підтримує апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та вважає, що вона підлягає до задоволення. Просить апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" грудня 2020 р. у справі № 924/389/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також просить слухати справу № 924/389/20 без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судових засідання.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" відзиву на апеляційну скаргу не подали.
В судове засідання від 11.03.2022 р. представники учасників справи не з'явились. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені судом в установленому порядку, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та поштовим поверненням, реєстром відправки поштової кореспонденції /а.с. 137-145, 148 у т.2/.
У попередніх судових засіданнях прокурор підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено наступне.
Гр. ОСОБА_1 08.09.2017 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, у якій просить затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га та передати у власність земельну ділянку, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області /а.с.40 у т.1/.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:05:006:0091). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства (01.02)" на "для ведення особистого селянського господарства (01.03)". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:05:006:0091) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області /а.с.41 у т.1/.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.11.2018 р., 21.10.2017 р. на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091; 26.10.2017 р. на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності за ТОВ “Форк” відповідно до договору купівлі-продажу №1303 від 26.10.2017 р.
07.11.2017 р. право власності припинено внаслідок об'єднання об'єктів нерухомого майна та об'єкт нерухомо майна закрито. Із інформації з Державного реєстру речових прав станом на 09.12.2020 р. будь-які відомості щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:05:006:0091 відсутні /а.с.18-20 у т.1/.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.11.2019 р., земельна ділянка площею 42 га із кадастровим номером 6822455800:05:006:0144, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Староушицька селищна рада, з 03.01.2018 р. поділена та як об'єкт нерухомого майна закрита, 14.12.2017 року на останню зареєстровано право власності за ТОВ “Зарус-Інвест”, яке 03.01.2018 р. припинено; з 07.11.2017 р. перебувала у власності ТОВ “Форк”, за яким відповідне право припинено 14.12.2017 р. /а.с.21-22 у т.1/.
Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.02.2020 р. земельна ділянка площею 2 га із кадастровим номером 6822455800:05:006:0120, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Староушицька селищна рада, 03.01.2018 р. зареєстрована на праві власності за ТОВ “Зарус-Інвест” та передана 14.03.2018 р. в оренду ТОВ “Агро-Еко-Граунд”. На вказану земельну ділянку 29.03.2019 р. накладено арешт згідно з ухвалою суду від 21.03.2018 р. /а.с.23-24 у т.1/
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.11.2019 р. вбачається, що земельна ділянка площею 40 га із кадастровим номером 6822455800:05:006:0121, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Староушицька селищна рада, зареєстрована 03.01.2018 р. на праві власності за ТОВ “Зарус-Інвест” та передана 14.03.2018 р. в оренду ТОВ “Агро-Еко-Граунд”. На вказану земельну ділянку 29.03.2019 р. накладено арешт згідно з ухвалою суду від 21.03.2018 р. /а.с.25-26 у т.1/.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.06.2019 р. у справі № 676/241/19, яке набрало законної сили, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6822455800:05:006:0091) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області /а.с.12-16 у т.1/.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та слідової інформації, що міститься на них, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження, накладено арешт на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, а саме на території Китайгородської (Колодіївської) сільської ради (територіальної громади), та Староушицької селищної ради (територіальної громади), які зареєстровані за ТОВ «Зарус-Інвест» з кадастровими номерами 6822455800:05:006:0121 площею 40 га та 6822455800:05:006:0120 площею 2 га.
Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" грудня 2020 року у справі № 924/389/20 відмовлено у задоволенні позову керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури про витребування у ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ ОСОБА_1 .
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи таке.
Колегія суддів враховує, що за змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказаного правового висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 р. у справі № 910/21377/17, і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначив, що із державної власності неправомірно вибула земельна ділянка, яка в подальшому відчужена на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест". Враховуючи, що від імені держави повноваження власника спірних земельних ділянок відповідно до норм ч.4 ст.122 Земельного Кодексу України на території Хмельницької області виконує позивач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та те, що вказаним органом державної влади не вживалися заходи щодо їх повернення до державної власності, позов подається саме прокурором.
Відповідно до норм ст.15-1, ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, підпункту 13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру № 308 від 17.11.2016 р., Головне управління з 01.01.2013 р. розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Хмельницької області в порядку, визначеному чинним законодавством.
У відповідь на лист прокуратури Хмельницької області щодо встановлення підстав для представництва інтересів у суді, позивач у листі № 10-22-0.6-5750/2-19 від 30.09.2019 р. зазначив про відсутність чіткого визначення категорії позовів, що можуть пред'являтись Держгеокадастром. Окрім того, пояснив про витрачання значної суми коштів на сплату судового збору у справах, де Головне управління є відповідачем. Аналогічну позицію позивач виклав у листі від 23.12.2019 р., надісланого у відповідь на лист прокуратури від 11.12.2019 р.
21.01.2020 р. прокурор надіслав позивачу повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді з метою повернення у державну власність земельних ділянок, в тому числі, з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091.
Отже, прокурор до звернення до суду із позовом звертався до позивача з приводу виявлених порушень, проте, позивачем протягом тривалого періоду не вживалися заходи з самостійного усунення таких стверджуваних порушень, про що також повідомлено прокуратуру. Відтак, прокурор звернувся з даним позовом до суду із дотриманням процедури, передбаченої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», чим спростовуються відповідні твердження відповідача ТОВ "Агро-Еко-Граунд".
Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування у ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, колегія суддів встановила наступне.
За змістом частини 1 статті 317, частини 1 статті 319, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до статті 387 та статті 388 Цивільного кодексу України може звертатися особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.
Як встановлено у рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.06.2019 р. у справі № 676/241/19, яке набрало законної сили, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091 була передана у власність гр. ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Кам'янець-Подільським міськрайонним судом також встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами, надав недостовірну інформацію про те, що він не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм встановлених законом. На час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ прийнятий із порушенням вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України.
Таким чином, рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.06.2019 р. у справі № 676/241/19, яке набрало законної сили, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року № 22-20611-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 6822455800:05:006:0091 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, відповідно до норм ст.75 ГПК Украіни.
Враховуючи, що спірна у даній справі земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, який був визнаний недійсним у судовому порядку на підставі рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.06.2019 р. у справі № 676/241/19, колегія суддів дійшла висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091 вибула з власності держави поза її волею.
Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У відповідності до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Така правова позиція викладена у пункті 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Також суд апеляційної інстанції бере до уваги, що право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.
Отже, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.
Враховуючи норми ст. 387, 388 ЦК України, а також встановлені судом обставини про те, що спірна земельна ділянка з кадастровими номером 6822455800:05:006:0091 як об'єкт нерухомого майна закрита шляхом об'єднання та в складі об'єднаних (новий об'єкт нерухомості) земельних ділянок, вона на даний час перебуває у власності ТОВ “Зарус-Інвест”, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором була правомірно заявлена вимога про витребування спірної земельної ділянок від відповідача ТОВ “Зарус-Інвест” як останнього набувача майна.
У орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" існує безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання земельної ділянки призводять до порушення майнових прав держави, тому позовні вимоги про витребування земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" також підлягають задоволенню.
Щодо доводів ТОВ "Ако-Еко-Граунд" про те, що на час звернення прокурора до суду з вимогами про витребування земельної ділянки (віндикація) земельна ділянка, щодо повернення якої заявлено вимогу, не існує як об'єкт цивільного права через поділ та/або об'єднання, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 з посиланням на норми статті 387 Цивільного кодексу України, зокрема зазначив, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень Цивільного кодексу України. Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Апеляційним судом також враховується, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, і аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29.05.2019 р.
Враховуючи викладене з урахуанням норм статей 387 та 388 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає, що в цьому випадку суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість витребування власником (державою) земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані, оскільки формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Щодо доводів відповідача та відповідних висновків суду першої інстанції про неможливість задоволення позову через арешт, накладений в рамках кримінального провадження, колегія суддів встановила таке.
Згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18 накладено арешт на земельні ділянки, які зареєстровані за ТОВ "Агро-Еко-Граунд", зокрема за кадастровими номерами 6822455800:05:006:0121 та 6822455800:05:006:0120, в межах яких знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, яка є предметом спору у цій справі. На час розгляду господарської справи про витребування земельної ділянки кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, є незавершеним, а арешт є чинним і не скасованим.
Судова колегія враховує, що у справі № 914/1671/17 Верховний Суд виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості скасування арештів на майно, накладених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки скасування арешту майна, яке застосовано в межах кримінального провадження, здійснюється лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
У справах № 335/12096/15-ц та № 569/4374/16-ц Верховний Суд також зробив висновок щодо процесуального порядку розгляду вимог про зняття арешту, накладеного в межах кримінального провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 р. у справі № 686/4632/18 накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема на земельні ділянки за межами населених пунктів Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, а саме на території Староушицької селищної ради (територіальної громади), які зареєстровані за товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд": 6822455800:05:006:0121 площею 40 га та 6822455800:05:006:0120 площею 2 га. Такий арешт був накладений за клопотанням слідчого, яке погоджено з прокурором, з метою захистити інтереси держави, запобігти подальшому відчуженню таких земельних ділянок.
Спосіб, у який спірна у даній справі земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091 вибула із власності держави свідчить про ряд послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельних ділянок, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).
Окрім того, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Отже, в даному випадку колегія суддів дійшла висновку, що такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки, оскільки і арешт, накладений в межах кримінального провадження, і позов в цій господарській справі направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею. Наведене помилково не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Доводи представника ТОВ "Агро-Еко-Граунд", що прокурор у даній справі мав звернутись із позовом в інтересах ДП радгосп "Староушицьке", колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (аналогічні висновки викладені у висновки пунктах 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18, пункт 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, пункт 8.5 постанови від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20).
Колегія суддів також звертається до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, на розгляд якої було винесено питання щодо можливості подачі прокурором позову в інтересах держави в особі державного підприємства, відповідно до якої абзац третій частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що Державне підприємство "Староушицьке" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є воно суб'єктом владних повноважень, тому колегія суддів дійшла висновку, що твердження представника відповідача про необхідність звернення прокурора до суду у даній справі в інтересах держави в особі ДП радгоспу "Староушицьке" є безпідставним. Натомість Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області правомірно визначено прокурором як належний позивач - як зазначено вище, від імені держави повноваження власника спірних земельних ділянок відповідно до норм ч.4 ст.122 Земельного Кодексу України на території Хмельницької області виконує Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Вищевказані нормативно-правові обґрунтування узгоджуються з правовими позиціями у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 р. у справі № 924/454/20.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Рішення Господарського суду Хмельницької області від "09" грудня 2020 р. у справі № 924/389/20 не відповідає нормам матеріального права, тому підлягає скасуванню відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 277 ГПК України.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволити.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2020 р. у справі № 924/389/20 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (03057 м. Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), буд. 18, код ЄДРПОУ 41108081) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ ОСОБА_1 .
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:05:006:0091, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 р. № 22-20611-СГ ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (03057, м. Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), буд. 18, код ЄДРПОУ 41108081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1051 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1051 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (03057, м. Київ, вул. Довженка Олександра (Шевченківський р-н), буд. 18, код ЄДРПОУ 41108081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1576,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10-б, нежитлове приміщення 110, код ЄДРПОУ 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1576,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 924/389/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 15 квітня 2022 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.