Справа № 185/2846/22
Провадження № 1-кс/185/499/22
16 квітня 2022 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлограді клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №12022041370000348 від 15.04.2022 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Шевченкове Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, який не одружений, працює на посаді вантажника в ГК «Snack Production», проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Згідно поданого клопотання слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 , 15 квітня 2022 року, у другій половині дня, до 16 год. (більш точний час під час розслідування не встановлений), знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де звернув увагу на торгівельне приміщення раніше діючого магазину, розташованого на першому поверсі вказаного будинку.
Оглянувши торгівельне приміщення через скло вхідних дверей, у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення речей, які знаходилися в приміщенні.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , протягом періоду часу з 16 год. до 16 год. 30 хв. (більш точний час під час розслідування невстановлений), 15 квітня 2022 року, за використаннямключів, які мав при собі, підібравши один з них, відчинив замок вхідних дверей торгівельного приміщення на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , та проник до нього. Оглянувши приміщення зали та побачивши речі, які представляли майнову цінність, ОСОБА_6 таємно протиправно заволодів роутером торгівельної марки «TP- LINK», блоком живлення до нього, вартістю 500 грн, які поклав в свій рюкзак.
Викравши вищевказане майно, а саме - роутер торгівельної марки «TP- LINK», блок живлення до нього, які належать ОСОБА_8 , плануючи безперешкодно залишити приміщення торгівельної зали раніше діючого магазину, ОСОБА_6 через запасні двері вийшов у двір вказаного будинку, де, приблизно о 16 год. 30 хв., 15 квітня 2022 року, був помічений ОСОБА_8 . Звернувши увагу на підозрілі дії ОСОБА_6 , який, не бажаючи бути затриманим, вирішив повернутися до приміщення будинку, ОСОБА_8 почав переслідування ОСОБА_6 , в той час як останній, з метою уникнення затримання, утримуючи викрадене майно в своєму рюкзаку, вибіг з будинку, намагаючись зникнути з місця вчинення злочину. Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_6 розпорядитися викраденим майном за власним розсудом не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки під час його переслідування ОСОБА_8 за допомогою працівників поліції був затриманий.
Своїми протиправними діями ОСОБА_6 міг завдати ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 500 грн.
Закінчений замах на таємне, викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, вчинений ОСОБА_6 , кваліфікується за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозра ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується наданими суду доказами.
15 квітня 2022 року о 16.40 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задовольнити, прокурор просив визначити мінімальний розмір застави.
В судовому засіданні підозрюваний вказав, що йому вистачило часу для ознайомлення з клопотанням, що розглядається, від захисника заперечень не надійшло, вину визнав, вказав, що бажає перебувати вдома. Захисник просив обрати домашній арешт, враховуючи наявність постійного місця проживання у підозрюваного, відсутність завданої шкоди, наявність постійного місця роботи, вказав, що ОСОБА_6 йому пояснив, що не може фізично витримувати умови тримання під вартою.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя встановив наступне: матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі “Феррарі-Браво проти Італії” № 9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що “питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою”.
У п. 48 рішення “Чеботарь проти Молдови” № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив “Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання”.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність її настання, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, має слабкі соціальні зв'язки, крім того останній вчинив корисливий злочин в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків переховування від слідства, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, обґрунтовано в клопотанні тим, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, вказаним в клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Беручи до уваги положення ч. 4, 5 статті 182, пункту 5 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, класифікацію кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 49620 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №12022041370000348 від 15.04.2022 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16 години 40 хвилин 14 червня 2022 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 16-40 години 15 квітня 2022 року.
Строк дії ухвали до 16-40 години 14 червня 2022 року.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , родичів останнього.
Визначити суму застави у розмірі 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м.Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2022 року у справі № 185/2846/22 (провадження № 1-кс/185/499/22) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спливу терміну тримання під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з с.Олефірівка, Синельниківський район Дніпропетровської області.
В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків не може перевищувати двох місяців.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1