Справа № 204/4401/21
Провадження № 2/204/226/22
09 лютого 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лавриненко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горая Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
10 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал», визначивши третіми особами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С., із вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а. с. 1-5).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачу стало відомо про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., стосовно нього відкрито виконавче провадження № ВП 65252448 від 22 квітня 2021 року. Ознайомившись із виконавчим провадженням позивачем було встановлено, що 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено на договорі позики № 8666795, що укладений між позивачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» виконавчий напис № 13127. Вказує, що у виконавчому написі зазначено про те, що він вчинений на підставі вимог ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172, який є не чинним, тобто виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що є порушенням вимог закону. Також, зі змісту вказаного виконавчого напису слідує, що правонаступником усіх прав і обов'язків ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 10072020 від 10 липня 2020 року є ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Позивач стверджує, що жодних правовідносин з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» він не мав, кредитний договір з ним не укладав, повідомлення про відступлення права грошової вимоги не отримував, що порушило його право на врегулювання даного спору в досудовому порядку. Вважає, що зазначений виконавчий напис був накладений із порушенням закону, а тому підлягає скасуванню. Виконавчий напис був здійснений на кредитному договорі, а не на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Тому просить суд визнати виконавчий напис № 13127, що вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 31600 гривень разом із судовими витратами.
Ухвалою суду від 11 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків (а. с. 32).
24 червня 2021 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 11 червня 2021 року, позивачем усунуто (а. с. 35-41).
Ухвалою суду від 27 липня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 13 годину 40 хвилин 11 серпня 2021 року (а. с. 44), яка надіслана учасникам справи 02 серпня 2021 року за вихідним № 16138/21-вих/2/204/1622/21.
18 серпня 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов відзив представника відповідача ТОВ «Профіт Капітал» - директорки Козирь Т.О., в якому вона позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує (а. с. 88-90 та на звороті). В обґрунтування відзиву вказано, що відповідач набув права вимоги до позивача за договором позики № 8666795 від 03 січня 2020 року на загальну суму 11592 гривні на підставі договору факторингу № 10072020 від 10 липня 2020 року, а тому вважає, що має всі підстави для стягнення заборгованості з боржника. Вказує, що позивачем не було доведено порушення, невиконання або оспорювання його внаслідок виконання виконавчого напису, що є підставою для їх захисту відповідно до вимог чинного законодавства, а головне позивачем не спростовано факту існування заборгованості за договором позики № 8666795 від 03 січня 2020 року на загальну суму 11592 гривні. Також зазначає, що позивачем не надано документів на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема акту приймання-передачі наданих послуг та платіжні документи про оплату таких послуг, які мають у встановленому законом порядку доводити факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31600 гривень. Вважає, що оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 31600 гривень, реальність таких витрат та співмірність їх виконаній роботі, то відсутні правові підстави для задоволення вимоги про відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу. Вважає позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, а наведені обставини в ній такими, що не відповідають дійсності, тому просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
31 серпня 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Василенка О.В. (а. с. 98-101), в якій він зазначає, що отриманий ним відзив на позовну заяву не містить додатків до нього, через що він не повинен братися судом до уваги. Вказує на те, що виконавчий напис був здійснений на кредитному договорі, а не на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Більш того, кредитний договір, на якому було вчинено виконавчий напис, навіть не містить власноручних підписів сторін, оскільки укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Документів на підтвердження безспірності заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем не надано, а оспорюваний виконавчий напис не може підтверджувати безспірність заборгованості за кредитним договором. Також зазначено, що обов'язок доведення не співмірності витрат на правову допомогу покладаються на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на їх оплату, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, у відзиві не наведено жодного доводу щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, а лише вказано на те, що позивачем не надано документів на підтвердження понесення таких витрат. Разом з тим, вказує на те, що для подачі таких доказів законодавством визначений строк, який наразі не сплинув, а тому доводи відповідача є безпідставними.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі прохає їх задовольнити (а. с. 145).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву прохав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 90 на звороті).
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 144), про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 65).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис № 13127 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № 8666795 від 03 січня 2020 року, укладеним ним із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заборгованості за період часу з 14 липня 2020 року по 06 січня 2021 року, у розмірі суми заборгованості 11592 гривні, в тому числі: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6000 гривень; простроченої заборгованості за комісією - 0 гривень; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 5592 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 гривень; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0 гривень (а. с. 10).
22 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження ВП № 65252448 на підставі виконавчого напису № 13127 від 25 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості у розмірі 11592 гривні.
Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Приписами ст. 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється саме Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.
Відповідно до вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з вимогами п. п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Приписами п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Таким чином, можна дійти висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17, розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначила наступне: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та не чинною постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами».
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.
Так, з тексту оспорюваного виконавчого напису № 13127 від 25 січня 2021 року встановлено, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.Є. при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.
Тобто, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.Є. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 25 січня 2021 року не врахував, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Таким чином, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.
Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.Є. від 25 січня 2021 року № 13127 таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1362 гривні, виходячи із розрахунку 908 гривень судовий збір за позовну заяву та 454 гривні за заяву про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; ЄДРПОУ 39992082), треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (49083, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 4) та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горая Олег Станіславович (10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, буд. 35), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.
Визнати виконавчий напис, що вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 25 січня 2021 року, який зареєстрований в реєстрі за № 13127, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна