Справа № 202/1130/22
Провадження № 2/202/1263/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
28 лютого 2022 року Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Кухтін Г.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 14 Б» про захист прав споживачів, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 14 Б» про захист прав споживачів.
За результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 просила суд:
1)визнати неправомірними дії ОСББ «Слобожанський 14 Б» щодо відключення належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 від водопостачання;
2)скасувати рішення правління ОСББ «Слобожанський 14 Б» в частині відключення квартири АДРЕСА_1 , власники якої мають заборгованість за будь-які комунальні послуги від подальшого надання послуг будинковими мережами холодної та гарячої води, електроенергії, з опломбуванням ввідних вентилів та вимикачів електрики до повного погашення існуючої заборгованості;
3)визнати неправомірними дії ОСББ «Слобожанський 14 Б» щодо нарахування ОСОБА_1 плати за опалення відповідно до кількості квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 за період з 1 лютого 2019 року по 30 жовтня 2020 року;
4)скасувати протокол правління ОСББ «Слобожанський 14 Б» №5 від 28 лютого 2019 року в частині нарахування плати за опалення відповідно до кількості квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 ;
5)скасувати протокол правління ОСББ «Слобожанський 14 Б» №6 від 2 березня 2019 року в частині нарахування плати за опалення відповідно до кількості квадратних метрів квартири АДРЕСА_1 ;
6)визнати недійсним акт комісії ОСББ «Слобожанський 14 Б» від 28 лютого 2019 року, згідно якого «При перевірці лічильника квартири АДРЕСА_1 виявлено, що на табло лічильника тепла горить помилка - знак оклику. Висновок: лічильник не працює.»;
7)зобов'язати ОСББ «Слобожанський 14 Б» провести перерахунок нарахованої ОСОБА_1 суми до сплати за опалення за період з 1 лютого 2019 року до 30 жовтня 2020 року з урахуванням показів приладу обліку, а саме: з лютого 2019 року … по березень 2020 року;
8)зобов'язати ОСББ «Слобожанський 14 Б» прийняти на абонентський облік лічильник теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 з дати установки та після проведення планової державної перевірки, а саме з 12 жовтня 2020 року;
9)зобов'язати ОСББ «Слобожанський 14 Б» провести перерахунок нарахованої ОСОБА_1 суми до сплати за опалення за період з 1 листопада 2020 року по теперішній час з урахуванням показників приладу обліку, в тому числі враховуючи наступні показання приладу обліку за період з листопада 2020 року …по березень 2022 року;
10)визнати неправомірними дії ОСББ «Слобожанський 14 Б» щодо ненадання ОСОБА_1 ключів від домофону;
11)зобов'язати ОСББ «Слобожанський 14 Б» видати ОСОБА_1 ключі від домофону;
12)стягнути з ОСББ «Слобожанський 14 Б» судові витрати, що складаються з правової допомоги у розмірі 20 000,00 грн.
Ознайомившись із змістом позовної заяви та її додатками суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон №2866-III).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01 квітня 2020 року по справі № 711/10310/17-ц (провадження № 61-42687св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).».
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19).
Також, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2021 року в справі № 910/5179/20, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи.
Так, згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З урахуванням викладених норм діючого законодавства України, приймаючи до уваги той факт, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, убачається, що позовні вимоги, викладені у п. 2, 4 та п.5 позовної заяви щодо ОСББ «Слобожанський 14 Б», стосуються захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому у частині вказаних позовних вимог цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Таким чином, судом встановлено, що позивач звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому об'єднано вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
В той же час, ст. 20, ч. 5 ст. 188 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, крім цього, заява повертається у випадках, коли: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За вказаних обставин, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Додатково суд звертає увагу, що позивачем крім вищевикладеного порушено правила об'єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об'єднані вимоги, які не є однорідними та являють собою різні способи захисту права. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори між сторонами. Тоді як сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням й дослідженням кола доказів щодо встановлення різних обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 188, 260, 263 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слобожанський 14 Б» про захист прав споживачів - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.
Суддя Г.О. Кухтін