Справа № 202/3300/21
Справа №2-а/202/3/2022
13 січня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді -Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДБР УНП в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Терземана Сергія Сергійовича, третя особа управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з даним позовом з огляду на наступні обставини. 8 квітня 2021 року відносно позивача була складена постанова про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із порушенням ним пунктів 2.9. «В» та 30.2 Правил дорожнього руху (керування транспортним засобом із номерним знаком, що не належить цьому транспортному засобу та не відповідає вимогам стандартів ДСТУ:3650), за що передбачена відповідальність ч.6 ст. 121 КУпАП. Позивач повністю заперечував свою вину. Вказав, що здійснював рух на транспортному засобі марки BMW, номерний знак НОМЕР_1 (Литовської Республіки), у м.Одеса, де його було зупинено відповідачем. Після чого позивач надав письмове клопотання про відтермінування розгляду справи з метою отримання правничої допомоги, однак жодної інформації щодо розгляду справи позивач не отримував, про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався лише з оскаржуваної постанови, чим порушено його право скористатись правовою допомогою. За результатом розгляду справи просив суд постанову скасувати, провадження у справі закрити, стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог третя особа надала письмові пояснення де зазначено, що оскаржувана постанова була винесена в порядку та у відповідності до чинного законодавства. Обставини викладені в постанові було зафіксовано «портативним відеореєстратором №1076,1371 у фабулі, а також у 7 пункті до постанови додається портативний відеореєстратор №1383». Додатково зазначено, що на момент отримання копії позовної заяви відеозаписи по даній справі відсутні на серверах сектору зв'язку та телекомунікацій у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 квітня 2021 року старшим інспектором ВДБР УНП в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Терземаном Сергієм Сергійовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №137248 за ч. 6 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 5 квітня 2021 року о 13 годині 56 хвилин в м.Одеса по вул.Стовпова, буд.15Г, керував транспортним засобом марки BMW, номерний знак НОМЕР_1 (Литовської Республіки), з номерним знаком, що не належить цьому транспортному та не відповідає вимогам стандартів ДСТУ:3650, чим порушено пункти 2.9. «В» та 30.2 ПДР.
Так, частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право виносити постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до п.2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів.
Пунктом 30.2. вказаних вище правил передбачено, що на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, закріплюється самоклейна мітка радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом (крім причепів і напівпричепів). Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП відповідальність водія настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Так, диспозиція ч. 6 ст. 121 КУпАП є бланкетною, тобто такою, де закріплюються лише загальні ознаки правила поведінки (заборони) тощо, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб'єкта реалізації до інших правових норм.
Тобто, посилання на спеціальну норму закону (підзаконного акту) є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.
У своїй постанові відповідач посилався на порушення позивачем ДСТУ 3650.
Так, ДСТУ 3650:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови» (з 16.03.2020 - по 01.12.2021). Відповідним документом установлено правила виготовляння номерних знаків для автомобілів, автобусів, мопедів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, квадроциклів, трициклів та інших прирівняних до них транспортних засобів, самохідних машин, причепів та напівпричепів, великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а також знаків, що їх виготовляють за індивідуальним замовленням.
Суд звертає увагу, що обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.
Між тим, в оскаржуваній постанові відсутні конкретні посилання, які саме пункти/положення ДСТУ 3650:2019 було порушено позивачем, що позбавляє суд можливості перевірити відповідні обставини, а позивача надати з цього приводу детальні пояснення. Крім того, жодних доказів на підтвердження обставин викладених в оскаржуваній постанові зі сторони відповідача не надано.
В той же час, згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, зі сторони відповідача не надано жодного доказу на підтвердження винності позивача, при цьому оскаржувана постанова таким доказом бути не може.
Крім вищевикладеного суд вважає, що позивач був позбавлений свого гарантованого права на правовий захист, (відсутні будь-які відомості про участь позивача при розгляді справи та повідомлення останнього про час і місце розгляду справи, враховуючи той факт, що оскаржувана постанова була складена пізніше ніж обставини викладені в ній) чим і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Варто зазначити, що аналогічну позицію, в частині не забезпечення права на правову допомогу, висловлено Верховним Судом (постанова від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а та в ряді інших).
Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що твердження позивача на підтвердження того, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, хоча обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено саме на відповідача. За таких обставин суд вважає, що відповідачем по справі не доведено, наявності обставин, що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд, з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДБР УНП в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Терземана Сергія Сергійовича, третя особа управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 137248 від 8 квітня 2021 року щодо вчинення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін