Справа № 533/831/21 Номер провадження 11-кп/814/510/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
11 квітня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддів з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у порядку, передбаченому ст.422-1 КПК України, у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №1201170520000224 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17 лютого 2022 року,
Цією ухвалою під час судового розгляду кримінального провадження №12021170520000224 щодо
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, громадянина України, учня 10 класу Пригарівського ліцею, несудимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, до 17 квітня 2022 року,
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Панасівка Козельщинського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого,
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 та ч.3 ст.152, ч.1 ст.304, ч.3 ст.136 КК України, продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, до 17 квітня 2022 року,
ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Бреусівка Козельщинського району Полтавської області, мешканки АДРЕСА_3 , громадянки України, з середньою освітою, студентки 3 курсу ДПТНЗ «Професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки, незаміжньої,
обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.136 КК України, продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби строком на 2 місяці, до 17 квітня 2022 року, з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні у період часу з 23 год. 30 хв. 29 квітня 2021 року до 02 год. 30 квітня 2021 року в салоні автомобіля ВАЗ-2103, днз НОМЕР_1 , що перебував на подвір'ї господарства по АДРЕСА_4 , відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтуванні).
Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що 29 квітня 2021 року о 22 год. перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_4 разом зі своїми неповнолітніми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , шляхом умовляння, переконавши тим самим та викликавши у неповнолітнього ОСОБА_9 бажання вчинити правопорушення, умисно схилив останнього до вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та анальним проникненням у тіло потерпілої ОСОБА_11 , з використанням геніталій, без її добровільної згоди, втягнувши неповнолітнього ОСОБА_9 у протиправну діяльність таким чином.
Також ОСОБА_8 обвинувачується підбуренні іншого співучасника - неповнолітнього ОСОБА_9 , за вказаних вище обставин, до вчинення кримінального правопорушення, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним проникненням у тіло потерпілої ОСОБА_11 , з використанням геніталій, без добровільної згоди останньої.
Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обвинувачуються у тому, що 29 квітня 2021 року о 22 год., перебуваючи на території домогосподарства за вказаною вище адресою, усвідомлюючи, що неповнолітня ОСОБА_11 , враховуючи її неповнолітній вік, перебуває в небезпечному для життя стані, викликаному алкогольним отруєнням, та тіло останньої перебуває в обмеженому для самостійного руху місці, а саме: на задньому сидінні салону автомобіля ВАЗ-2103, днз НОМЕР_1 , в горизонтальному положенні, маючи реальну можливість повідомити про небезпечний для життя стан, проявили байдужість до права людини на життя та не повідомили про стан останньої заклади охорони здоров'я та медичних працівників для забезпечення надання необхідної своєчасної допомоги потерпілій, залишивши її у безпорадному стані. У подальшому, внаслідок отруєння алкоголем, в організмі ОСОБА_11 розвинулись несумісні із життям процеси, внаслідок чого остання померла за вищевказаною адресою.
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд з'ясував обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень, встановив відсутність даних, що дозволяють скасувати тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та взяв до уваги обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
При цьому зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заперечує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень та стверджує про штучне збільшення кількості епізодів злочинної діяльності, у вчиненні яких він обвинувачується.
Ставить під сумнів висновки експерта у даному кримінальному провадженні, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та суперечностях.
Разом з тим вважає, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 .
Звертає увагу на особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який має міцні соціальні зв'язки, проживає однією сім'єю з батьками, нареченою ОСОБА_10 та братами, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики за місцем навчання та проживання, отримав освіту, був працевлаштований, з самого початку співпрацював з органами досудового розслідування та судом.
Вважає, що місцевим судом безпідставно не визначено розмір застави під час ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки раніше, під час обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом визначався розмір застави у даному кримінальному провадженні. При цьому зауважує, що на даний час обсяг обвинувачення не збільшився.
Також прохає змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції шляхом виключення з неї висновків суду щодо визнання ОСОБА_9 своєї причетності до вчинення інкримінованого злочину за обставин, що викладені в обвинувальному акті.
Вказує про необхідність зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який з огляду на необхідність надання обвинуваченому можливості реалізувати свій конституційний обов'язок, спрямований на захист території України у період воєнного стану.
Крім того, в засіданні апеляційного суду захисник стверджувала про перевищення гранично допустимого строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскільки перебувала на лікарняному.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та при цьому стверджувала про перевищення гранично допустимого строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_8 на підтримання доводів апеляційної скарги захисника, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Враховуючи, що захисник ОСОБА_7 в період 21 лютого до 02 березня 2022 року перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою сімейного лікаря Центру ПМСД м. Горішні Плавні ОСОБА_13 , тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Щодо доводів апелянта про незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України) при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Як вбачається з наданих матеріалів, суд, всупереч твердженням захисника, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Належним чином врахував, що обвинувачений підозрюється у вчиненні кількох злочинів, а саме: підбурюванні до вчинення особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканності стосовно неповнолітньої потерпілої, вчиненні тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, а також злочину проти життя та здоров'я особи, який спричинив смерть потерпілої особи за наявності обтяжуючої обставини: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Також, врахував необхідність дослідження доказів, що не можливо до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого.
Крім того, суд обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим.
Також суд взяв до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, дані про його особу, сімейний і майновий стан.
Твердження захисника ОСОБА_7 про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не впливають в даному випадку на обґрунтованість підозри, а повинні оцінюватись судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, доводи захисника ОСОБА_7 про сплив передбаченого статтею 197 КПК України максимально допустимого строку перебування особи під вартою колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення ч.3 вказаної статті регламентують максимально допустимий строк тримання під вартою на стадії досудового розслідування. Разом з тим, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а запобіжний захід, зокрема, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні продовжено саме під час розгляду даного кримінального провадження по суті в суді першої інстанції.
Доводи захисника, які були викладені в апеляційній скарзі та були наведені під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, про можливість більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 є непереконливими. При цьому, апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_8 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та в подальшому продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
На даний час розгляд кримінального провадження в суді не завершено, що свідчить про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_8 на обвинувачену ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 , з метою змінити їх показання, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від обвинувачених та свідків і дослідження їх судом.
Твердження захисника в апеляційній скарзі про наявність міцних соціальних зв'язків, позитивних характеристик за місцем навчання та проживання, працевлаштування, співпраці з органом досудового розслідування та судом не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Доводи захисника про необхідність визначити розмір застави з огляду на неможливість погіршення становища обвинуваченого є неприйнятними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні діяння, внаслідок якого настала смерть потерпілої, а тому суд був наділений правом не визначати розмір застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
Матеріали провадження та апеляційна скарга захисника не містять об'єктивних даних про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою з огляду на стан його здоров'я.
Безпідставною є і вимога захисника щодо зміни мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції шляхом виключення з неї висновків суду щодо визнання ОСОБА_9 своєї причетності до вчинення інкримінованого злочину за обставин, що викладені в обвинувальному акті, оскільки зазначені висновки жодним чином не стосуються питання щодо необхідності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та викладені судом при вирішенні цього ж питання саме щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
З огляду на викладене, висновки суду про продовження тримання під вартою обвинуваченому ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Отже, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 392, 404, 405, 407 та 418 КПК України, колегія суддів,
Поновити захиснику - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого Одновола залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4