СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26956/21
пр. № 2/759/1737/22
23 лютого 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
при секретарі Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненого злочину,
Позивач ОСОБА_1 26.11.2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненого злочину, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 9349,90 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що у вечорі з 05 на 06 серпня 2021 року в орендованому помешканні що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , він з співмешканцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проводили дозвілля після чого ОСОБА_1 виявив відсутність свого мобільного телефону марки «Huawei Y5» вартістю 2299,90 грн. в якому знаходилась сім-картка вартістю 50,00 грн. та золотої обручки вагою 4 гр., вартістю 7000,00 грн. За його заявою Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12021100080002005 та проведено досудове розслідування в результаті якого 01.09.2021 року до Святошинського районного суду м. Києва був направлений обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 . Зазначив, що своїми діями ОСОБА_2 завдала йому матеріальну шкоду на загальну суму 9349,90 грн. Позивач зазначає, що після вчиненого відносно нього злочину, він пережив емоційний стрес, який супроводжувався негативними емоціями, психічним переживанням. Крім того, зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідачів поніс значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань.
Ухвалою судді від 30.11.2021 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк до суду відзив не подала.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, у вечорі з 05 на 06 серпня 2021 року в орендованому помешканні що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 перебуваючи з співмешканцем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 проводили дозвілля, після чого позивачем було виявлено відсутність належного йому мобільного телефону марки «Huawei Y5» вартістю 2299,90 грн. в якому знаходилась сім-картка вартістю 50,00 грн. та золотої обручки вагою 4 гр., вартістю 7000,00 грн.
За заявою позивача Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12021100080002005 та проведено досудове розслідування в результаті якого 01.09.2021 року до Святошинського районного суду м. Києва був направлений обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
В силу положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказовий процес у цивільному судочинстві має велику значимість через його важливість для вирішення кожної справи і загальнообов'язковість, оскільки без належного підтвердження необхідних обставин особа не отримає бажаного результату та не зможе повною мірою використати надані державою юрисдикційні гарантії захисту прав, свобод та інтересів осіб у разі їх порушення, невизнання або їх оспорення.
Належність та допустимість доказів визначають ст.ст. 77,78 ЦПК України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Однак позивачем не надано до суду доказів належності йому викраденого майна: мобільного телефону марки «Huawei Y5» вартістю 2299,90 грн., сім-картки вартістю 50,00 грн. та золотої обручки вагою 4 гр., вартістю 7000,00 грн. та доказів засудження ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що йому було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12021100080002005.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення в відповідача, матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 9349,90 грн. є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.ст.23,1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як роз'яснено судам в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, факт заподіяння моральної шкоди позивачу від дій відповідача не знайшов свого підтвердження дослідженими обставинами справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчиненого злочину - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: П'ятничук І.В.