Справа № 533/831/21
Провадження 1-кп/524/17/22
15.04.2022 року.Автозаводський районний суду м. Кременчука в складі колегії суддів:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора прокурора Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зміну запобіжних заходів у кримінальному провадженні № 12021170520000224 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панасівка, Кременчуцького району, Полтавської області, українця, гр. України, учня 10 класу Пригарівського ліцею, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Панасівка, Козельщинського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта професійна, учасником бойових дій не являється, статусу учасника АТО не має, офіційно не працюючий, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 304 ч. 3 ст. 136 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Бреусівка, Козельщинського району, Полтавської області, українки, громадянка України, освіта повна загальна середня, не одружена, не утриманні малолітніх дітей не має, проживає АДРЕСА_2 , раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України,-
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12021170520000224 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 304 ч. 3 ст. 136 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України.
Згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.02.2022 року строку дії запобіжних заходів обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спливає 17.04.2022 року.
За таких обставин прокурор 11.04.2022 року подав суду клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 строку тримання під вартою, а обвинуваченій ОСОБА_9 у виді домашнього арешту в нічний час доби строком на 2 місяці зазначивши, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Поряд з цим захисник обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 09.03.2022 року електронною поштою подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке мотивовано тим, що після введення в Україні воєнного стану та початку загальної мобілізації, ОСОБА_8 має намір відбудовувати зруйновані міста та села, захищати Україну, бути корисним для України з урахуванням отриманих ним професій досвіду та корисних знань за фахом.
Крім того, захисник обвинуваченої ОСОБА_9 подала до суду клопотання про зміну адреси виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_9 , від якого в судовому засіданні відмовилась.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, що у них наведені.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_12 подав до суду клопотання в якому просить проводити судове засідання щодо вирішення питання про продовження строків тримання під вартою без його участі, у зв'язку з тим, що проходить військову службу в ЗСУ.
У своєму клопотанні представник потерпілої зазначив, що просить продовжити строки дії запобіжних заходів обвинуваченим, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а навпаки збільшилися.
Захисник ОСОБА_11 висловив думку про те, що прокурором не доведено нявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачення ґрунтується на припущеннях Вважав, що належну процесуальну поведінку його підзахисного можна забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинувачених ОСОБА_9 та та ОСОБА_8 висловила думку про те, що до обвинуваченої ОСОБА_9 може бути застосованио запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки вона обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, процесуальні обов'язки виконувала, має постійне місце роботи та проживає в сім'ї свого майбутнього чоловіка. Щодо обвинуваченого ОСОБА_8 то захисник наголосила на тому, що його вина не підтверджується наданими доказами. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_8 на час застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не порушував покладені на нього обов'язки та має виключно позитивні характеристики.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтримали думку свого захисника.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи клопотання адвоката ОСОБА_10 від 09.03.2022 року про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке надійшло електронною поштою ( т. 4 а.с. 96-102), суд приймає до уваги таке.
Відповідно до ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
На даний час Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє і до сьогоднішнього дня.
У зв'язку з воєнним станом доставити обвинувачених в судове засідання для вирішення питання про продовження строку дії запобіжних заходів є неможливим.
Згідно частин 4, 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Зазначене вище клопотання подане адвокатом ОСОБА_10 електронню поштою 09.03.2022 року, тобто раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали від 17.04.2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
За таких обставин та з урахуванням неможливості забезпечення явки під час воєнного стану всіх учасників судового провадження в судове засідання протягом трьох днів, суд розглядає клопотання адвоката ОСОБА_10 у даному судовому засіданні одночасно з розглядом клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим.
Отже, вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 колегія суддів становила таке.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, який є особливо тяжким злочином, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 136 КК України, яке є нетяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше не судимі, обвинувачуються у вчиненні, особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а тому - до них може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 визнає свою причетність до вчинення того злочину, який йому інкримінується і за тих обставин, що викладені в обвинувальному акті, під час бесіди з експертими-психологами ОСОБА_7 також давав пояснення експертами, що відповідають фактам, викладеним в обвинувальному акті ( т. 3 а.с. 92-101), дослідженими доказами підтверджується наявність тілесних ушкоджень в ділянці статевих органів загиблої ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 95-119, т. 3 а.с. 59).
Отже, обґрунтованість підозри, пред'явленої обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Отже, продовжуючи дію запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення ними кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їм загрожує, міцність соціальних зв'язків в місцях їх постійного проживання, а також ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи на свободі, може впливати на обвинувачену ОСОБА_9 та неповнолітнього свідка ОСОБА_14 .
Таким чином, під час розгляду питання про продовженя строку дії запобіжних заходів прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.1, 2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Доводи захисника адвоката ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_8 після звільнення з під варти має намір захищати Україну, та бути корисним для своєї держави не підтверджені жодними доказами, а тому - клопотання захисника не підлягає задоволенню.
За таких обставин, зважаючи на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінилися, а завершити судовий розгляд даного кримінального провадження на даний час неможливо, не допитані свідки та потерпілі, суд прийшов до висновку про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_9 суд вважає, що вона може змінити місце проживання і ухилятися від суду, оскільки вона проживає у батьків обвинуваченого ОСОБА_8 , однак враховуючи те, що ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, її вік та її роль у вчиненні тих злочинів, що інкримінуються, суд вважає, що достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки цієї обвинуваченої буде запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
При цьому, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_10 про зміну адреси виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту необхідно залишити без розгляду у зв'язку з відмовою захисника від цього клопотання.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 179, 194, 314-316, 372 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, а саме - до 13 червня 2022 року.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Задовольнити клопотання прокурора Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, а саме - до 13 червня 2022 року.
Задовольнити клопотання прокурора Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_9 .
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 (два місяці).
Клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну адреси виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_9 залишити без розгляду
Зобов'язати ОСОБА_9 у нічний час доби з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин строком 2 місяці не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду, за винятком випадків необхідності проведення лікування та необхідності залишити житло під час повітряної тривоги, прибувати за кожною вимогою суду, повідомляти суд, про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_9 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нєї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії запобіжного заходу та покладених обов'язків визначити до 1 3 червня 2022 року.
Направити копію ухвали для виконання та контролю органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, законними представниками, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий суддя Оксана ПАЛЬЧИК
Судді
ОСОБА_16